Братина, Захар ОлександровичЗахар ОлександровичБратина2026-02-272026-02-272024-05-27Братина, З. О. (2024). Роль стратегічних комунікацій у формуванні взаємодії Україна-НАТО. Політологічний вісник, (92), 398–412. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.398-412УДК 355.451(043)10.17721/2415-881x.2024.92.398-412https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11471The illegal and groundless aggression of the Russian Federation has formed new challenges and tasks in the field of strategic communications of NATO and Ukraine. The implementation of Ukraine’s strategic goal, which is fixed in the Constitution of Ukraine — membership in the Alliance — requires solving a number of communication tasks. And although NATO declares its commitment to the open door policy towards Kyiv, the difficult political situation in the United States related to the presidential election campaign , the slow European bureaucracy and internal processes in the EU, as well as concerns of the West about the use of nuclear weapons by the Russian Federation, hinder the transformation of the Alliance and harm the formation of effective interaction between Ukraine and NATO. As a result, communication between Kyiv and Brussels is declarative. In the absence of a political decision of NATO member states to determine a specific date for Ukraine’s accession to the Alliance, Kyiv is looking for new security formats that would allow to resist Russian full-fledged armed aggression. Currently, the preparation of bilateral and multilateral formats of cooperation with NATO member states in terms of security solutions has been intensified. Such formats are not an alternative to NATO membership. The Russian-Ukrainian war influenced the work and use of strategic communication by the North Atlantic Alliance in terms of the formation of interaction with Ukraine. The Alliance seeks to avoid any actions that would lead to an escalation of the situation on the eastern border of the bloc with the Russian Federation. In fact, the Alliance has delegated the function of communication with Ukraine to individual member states.Незаконна та безпідставна агресія РФ сформувала нові виклики та завдання в сфері стратегічних комунікацій НАТО та України. Реалізація стратегічної мети України, яка зафіксована в Конституції, — членство в Альянсі — потребує вирішення низки комунікаційних задач. І хоча НАТО декларує відданість політиці відкритих дверей щодо Києва, ск ладна політична ситуація в США, пов’язана з виборами нового очільника Білого дому, повільна європейська бюрократія та внутрішні процеси в ЄС, а також побоювання з боку Заходу використання РФ ядерної зброї, гальмують трансформацію Альянсу та шкодять формуванню ефективної взаємодії України та НАТО. У результаті комунікація між Києвом та Брюсселем носить декларативний характер. Показано, що в період відсутності політичного рішення держав-членів НАТО щодо визначення конкретної дати приєднання України до Альянсу, Київ шукає нові безпекові формати, які б дозволили протистояти російській збройній агресії. Наразі активізовано підготовку двосторонніх та багатосторонніх форматів співпраці з державами-членами НАТО в частині безпекових рішень. Такі формати не є альтернативою членству в НАТО. Узагальнено, що російсько-українська війна вплинула на роботу та використання Північноатлантичним альянсом стратегічних комунікації в частині формування взаємодії з Україною. Альянс прагне уникнути будь-яких дій, які б призвели до ескалації ситуації на східному кордоні блоку з РФ. По суті, Альянс делегував окремим державам-членам функцію комунікації з Україною.ukstrategic communicationsNATORussian-Ukrainian warsecurity modelsCentral and Eastern Europeстратегічні комунікаціїНАТОросійсько-українська війнабезпекові моделіЦентрально-Східна ЄвропаСтаття