Шолохова, А.А.ШолоховаЦиберна, О.О.Циберна0000-0003-2961-8114Михайленко, Валерій ПетровичВалерій ПетровичМихайленкоБурлаковс, Ю.Ю.БурлаковсКуусеметс, В.В.КуусеметсПехме, K.-M.K.-M.ПехмеКріпсалу, М.М.Кріпсалу2026-04-052026-04-052019-06-19Sholokhova, A., Tsibernaja, O., Mykhaylenko, V., Burlakovs, J., Kuusemets, V., Pehme, K.-M., & Kriipsalu M. (2019). Pilot-Scale Methane Degradation Biocover at Operating Landfill. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, (74), 88–92. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.15UDC 504.0610.17721/1728-2721.2019.74.15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14138Barlaz, M. A., Green, R. B., Chanton, J. P., Goldsmith, C. D., Hater, G. R. (2004).Evaluation of a biologically active cover for mitigation of landfill gas emissions. Environmental Science & Technology 38: 4891­4899. Crawford J. F., Smith P.(1985). Landfill Technology. Wiley, New York,159 P. Hanson,R.S., Hanson,T.E. (1996). Methanotrophic bacteria. Microbiological Reviews 60: 439-471. Hilger, H., Humer, M. (2003). Biotic landfill cover treatments for mitigating methane emissions. Environmental Monitoring and Assessment 84: 71-84. Humer, M., Lechner, P. (2001). Design of a landfill cover layer to en­hance methane oxidation – Results of a two-year field investigation. 30th anniversary book. Milestone papers and photostory. Sardinia 16th International Waste Management and Landfill Symposium. 226-235. IPCC (2014). Climate Change 2014: Mitigation of Climate Change. Contribution of Working Group III to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change [Edenhofer, O., R. Pichs-Madruga, Y. Sokona, E. Farahani, S. Kadner, K. Seyboth, A. Adler, I. Baum, S. Brunner, P. Eickemeier, B. Kriemann, J. Savolainen, S. Schlomer, C. von Stechow, T. Zwickel, J.C. Minx (eds.)]. Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, Ny, Pedersen, G. B. (2010). Processes in a compost based landfill bio­cover; methane emission, transport and oxidation. Kgs. Lyngby, Denmark: Technical University of Denmark (DTU). Pehme, K.-M., Kriipsalu, M. (2018). Full scale project – from landfill to recreational area. Detritus, V. 174-179. Philopoulos, A., Felske, C., McCartney, D. (2008). Field-scale treat­ment of landfill gas with a passive methane oxidizing biofilter. Journal of Environmental Engineering and Science 7: 531-542. Scheutz, C., Kjeldsen, P., Bogner, J. E., De Visscher, A., Gebert, J., Hilger, H. A. (2009). Microbial methane oxidation processes and technolo­gies for mitigation of landfill gas emissions. Waste Management Research 27: 409-455.A landfill is a large bioreactor, in the body of which landfill gases are generated due to anaerobic degradation of organic material. According to European legislation, the emission of methane, one of the landfill gases, should be kept to a minimum as methane is a greenhouse gas and has a significant impact on our climate. With large volumes, methane can be used for energy production, but if the collection is uneconomic, an attractive option would be to cover the landfill with a bioactive layer to degrade methane in-situ. In operational Uikala sanitary landfill, Estonia, where active gas collection system exists, it was found that uncaptured gas could be degraded in bioactive cover layer. To check whether such cover layer could be built from fine fraction after mechanical biological treatment (MBT), two experimental cells were constructed (0-20 mm and 0-40 mm fractions). The paper presents the design of experimental cells, a description of materials for construction and construction process, and preliminary results. Measurement system was installed in both cells: gas wells at eight depths and on three locations on surface. Three-level lysimeters were installed to determine water balance. Research is planned for two years with monthly gas sampling. The objective of the work is proving which of the MBT fractions, 0-20 or 0-40 mm, function better for methane degradation. Confirmation of the methane degradation efficiency in fine MBT fraction is important not only from the ecological point of view. The use of a fine fraction as a material for methane degradation layer would reduce the cost of processing this fraction and become a good example to a circular economy since the landfill would be recultivated using its own resources.Полігон твердих побутових відходів (ТПВ) – це великий біореактор, у тілі якого утворюються звалищні гази. Основним компонентом звалищних газів є метан, який утворюється в результаті анаеробної деструкції органічних фракцій. Викиди метану згідно з європейсь­ким законодавством повинні бути зведені до мінімуму, оскільки він є парниковим газом і значно впливає на зміну клімату планети. У про­цесі генерації великих обсягів метан може бути використаний для виробництва енергії, але якщо продуктивність метаноутворення падає, перспективним варіантом мінімізації викидів є накриття полігону біоактивним шаром, який руйнує метан у товщі накриття. На діючому санітарному полігоні Уйкала (Естонія) існує система збору біогазу, однак за рахунок горизонтальної дифузії не весь газ уловлю­ється даною системою. Емісію метану з полігону можна знизити шляхом його біодеструкції в товщі накриття. Метою даної роботи є перевірка ефективності роботи двох пілотних майданчиків, сформованих на основі тонких фракцій, отриманих після механічної та біоло­гічної обробки відходів (MBT). З цією метою були побудовані два експериментальні майданчики, накриті фракціями різної крупності: 0-20 мм і 0-40 мм. Нами представлено проект конструкції майданчиків, описано процеси їхнього будівництва, властивості будівельних мате­ріалів і попередні результати дослідження. Системи моніторингу емісії метану в товщі накриття встановлені на обох майданчиках: газові свердловини із фільтрами розміщені на восьми рівнях і три газові камери облаштовані на поверхні обох майданчиків. Для контролю водного балансу в товщі накриття встановлено три рівневі лізиметри. Дослідження біодеструкції метану заплановано терміном на два роки із щомісячним виміром емісії метану на кожному з рівнів. Завданням експерименту є визначення ефективності біодеструкції метану залежно від крупності фракцій MBT: 0-20 мм або 0-40 мм. Підтвердження ефективності накриття більш дрібною фракцією MBT важливо не тільки з екологічної, але й технологічної точки зору. Застосування дрібної фракції відходів як будівельного матеріалу для створення шару біопокриття зменшить витрати на переробку цієї фракції і стане хорошим прикладом кругової економіки, оскільки в процесі реку­льтивації полігону планується використання власних ресурсів.enзвалищні газиметанфракція MBTемісіябіодеструкція метанунакриття полігонулізиметрLandfill gasMBT fine fractionEmissionMethane degradation layerLandfill coverLysimeterСтаття