Ольшевська Юлія МиколаївнаБерлач Анатолій Іванович2024-07-032024-07-032024Ольшевська Ю. М. Інститут юридичної відповідальності державних службовців у системі службового права України : дис. д-ра філософії : 081 Право / наук. кер. А. І. Берлач. Київ, 2024. 199 с.УДК 342.9.043(477)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/2562Дисертація присвячена дослідженню інституту юридичної відповідальності державних службовців у системі службового права України. На підставі системно­-структурного аналізу існуючих підходів сформульовано поняття «державна служба» та з’ясовано її роль у державотворчих процесах України. Зроблено висновок, що державна служба – це політичний, організаційно­ управлінський і соціальний інститут держави, основною метою якого є забезпечення ефективного виконання законів, ухвалених урядом, реалізації державної політики, а також потреб та інтересів громадян України відповідно до демократичних принципів та стандартів. Розкрито зміст і сутність таких понять, як «відповідальність», «юридична відповідальність», «юридична відповідальність державних службовців» та «інститут юридичної відповідальності державних службовців». Запропоновано авторський підхід до визначення «інститут юридичної відповідальності державних службовців» який, зокрема, визначено як систему правових норм, що регламентує механізм притягнення державних службовців до відповідальності за вчинення ними протиправних діянь. Окреслено роль службового права як самостійної галузі в системі права України, що відкриває нові перспективи для більш ефективного врегулювання публічно­-службових правових відносин, забезпечує зміцнення правової системи України. Виконано комплексне дослідження генезису інституту юридичної відповідальності державних службовців. З огляду на історичні нормативно-­правові документи, праці вітчизняних та зарубіжних науковців окреслено вісім етапів становлення цього інституту на теренах України. Описано види юридичної відповідальності державних службовців. Особливу увагу зосереджено на питаннях удосконалення законодавства щодо кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно­-правової (матеріальної) відповідальності. Аргументовано, що норми кримінальної відповідальності, які стосуються законодавчого врегулювання проблеми колабораціонізму, а саме щодо колабораційної діяльності державних службовців, потребують уточнення, зокрема з огляду на те, що з 2014 року Україна протистоїть збройній агресії російської федерації, а велика частина території окупована країною-­агресором та не підконтрольна українському уряду. У цьому контексті запропоновано доповнити статтю 111-1 «Колабораційна діяльність» Кримінального кодексу України частиною першою такого змісту: «Колабораційна діяльність – це діяльність, яка полягає в добровільній та умисній співпраці громадян держави із окупаційним режимом для забезпечення інтересів ворога та заподіяння шкоди власній державі», а також доповнити статтю 111­-1 «Колабораційна діяльність» Кримінального кодексу України частиною 9 і викласти її в такій редакції: «Учинення дій, прийняття рішень, зазначених у частинах п’ятій – сьомій цієї статті, службовими особами – карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої». Обґрунтовано висновок про потребу вдосконалити адміністративну відповідальність державних службовців за правопорушення, які пов’язані з корупцією. Запропоновано зміцнити законодавчу базу шляхом унесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема доповнити статтю 172-­6 КУпАП критеріями, що визначатимуть поважність причин неподання декларації у визначений законом строк, а також удокладнити зміст статті 172-­7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» поданням більш суворих санкцій за такі діяння. Акцентовано на потребі конкретизувати процедурні етапи дисциплінарного процесу, зокрема щодо строків надання державними службовцями пояснень, та розширити перелік видів дисциплінарних стягнень, що можуть застосовувати до державних службовців за вчинення ними проступків. З огляду на викладене запропоновано викласти абзац п’ятий пункту 31 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження» в такій редакції: «надати письмові пояснення з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження до прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи, надавати додаткові пояснення протягом усього дисциплінарного провадження, а також надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються», та доповнити частину першу статті 66 Закону України «Про державну службу» такими видами дисциплінарного стягнення, як «позбавлення поточної премії (якщо така премія ще не була виплачена)» та «тимчасове позбавлення права на преміювання». Сформульовано підходи до формування механізму персональної відповідальності державних службовців за умови спричинення ними матеріальної шкоди приватним та публічним особам шляхом прийняття ними неправомірних рішень через процедуру відшкодування шкоди у порядку регресу. Висвітлено зарубіжний досвід в контексті інституту юридичної відповідальності державних службовців. Доведено потребу використання позитивного досвіду в частині утвердження моральних цінностей та етики державних службовців, зменшення ризиків дисциплінарних проступків та полегшення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців через створення Дисциплінарної палати та Дисциплінарної палати суду з прийняттям Дисциплінарного статуту державного службовця. З’ясовано особливості механізму запобігання корупційним правопорушенням у країнах ЄС та зазначено, що важливим аспектом європейського підходу є активне залучення громадськості до розв’язання актуалізованої проблеми та формування культури правової свідомості громадян. Із цією метою реалізують освітні програми та організовують кампанії з підвищення обізнаності суспільства. Доведено, що адаптація та імплементація європейських практик в українську дійсність істотно покращить ефективність національної системи запобігання корупції, сприятиме створенню стійкого та прозорого управлінського середовища, вільного від корупційних проявів. Подано обґрунтовані пропозиції щодо вирішення окремих питань службової кар'єри державних службовців в умовах воєнного стану, зокрема щодо конкурсного відбору під час дії воєнного стану, дистанційної роботи державних службовців, подання декларації про майновий стан і доходи, а також порядок звільнення з державної служби.The dissertation is devoted to the study of the institute of legal liability of civil servants in the system of service law of Ukraine. Based on the systemic and structural analysis of existing approaches, the author formulates the concept of «civil service» and clarifies its role in the state­building processes of Ukraine. It is concluded that civil service is a political, organisational, managerial and social institution of the State whose main purpose is to ensure effective implementation of laws adopted by the Government, implementation of the State policy, and also the needs and interests of Ukrainian citizens in accordance with democratic principles and standards. The author reveals the content and essence of such concepts as «responsibility», «legal responsibility», «legal responsibility of civil servants» and «institute of legal responsibility of civil servants». The author offers her own approach to the definition of «institution of legal liability of civil servants» which, in particular, is defined as a system of legal provisions regulating the mechanism of bringing civil servants to liability for committing unlawful acts. The author outlines the role of service law as an independent branch in the system of law of Ukraine, which opens up new prospects for more efficient regulation of public service legal relations and ensures strengthening of the legal system of Ukraine. A comprehensive study of the genesis of the institution of legal liability of civil servants is made. Given the historical legal documents, works of domestic and foreign scholars, the author outlines eight stages of formation of this institution in Ukraine. The author describes the types of legal liability of civil servants. Particular attention is paid to the issues of improving the legislation on criminal, administrative, disciplinary and civil (material) liability. It is argued that the criminal liability provisions relating to the legislative regulation of the problem of collaborationism, namely, the collaboration activities of civil servants, need to be clarified, in particular, given that since 2014 Ukraine has been confronting the armed aggression of the Russian Federation, and most of the territory is occupied by the aggressor country and is not controlled by the Ukrainian government. In this context, it is proposed to supplement Article 111­-1 «Collaboration Activities» of the Criminal Code of Ukraine with the following part one: «Collaboration is an activity that consists of voluntary and intentional cooperation of citizens of the state with the occupation regime to ensure the interests of the enemy and to cause damage to their own state», and to supplement Article 111­-1 «Collaboration» of the Criminal Code of Ukraine with part 9 and to set it out in the following wording: «The commission of actions, making decisions referred to in parts five to seven of this article by officials shall be punishable by imprisonment for a term of twelve to fifteen years with disqualification to hold certain positions or engage in certain activities for a term of fifteen years and with or without confiscation of property». The author comes to the conclusion that there is a need to improve administrative liability of civil servants for corruption­related offences. The author proposes to strengthen the legislative framework by amending the Code of Ukraine on Administrative Offences, in particular, to supplement Article 172-­6 of the Code of Administrative Offences with criteria that will determine the validity of the reasons for failure to submit a declaration within the period specified by law, and to improve the content of Article 172­-7 of the Code of Administrative Offences «Violation of requirements for the prevention and settlement of conflicts of interest» by introducing more severe sanctions for such acts. The author emphasises the need to specify the procedural stages of the disciplinary process, in particular, the timeframe for civil servants to provide explanations, and to expand the list of types of disciplinary sanctions that may be imposed on civil servants for misconduct. In view of the above, it is proposed to restate the fifth paragraph of clause 31 of the Procedure for Disciplinary Proceedings as follows: «to provide written explanations from the date of issuance of the order (instruction) on initiation of disciplinary proceedings until the decision on the results of consideration of the disciplinary case is made, to provide additional explanations throughout the disciplinary proceedings, and to provide relevant documents and materials on the circumstances under investigation», and to supplement part one of Article 66 of the Law of Ukraine «On Civil Service» with such types of disciplinary sanctions as «deprivation of the current bonus (if such bonus has not yet been paid)’ and ‘temporary deprivation of the right to bonuses». The article formulates approaches to the formation of a mechanism of personal liability of civil servants in case they cause material damage to private and public persons by making unlawful decisions through the procedure of compensation for damage in the order of recourse. The author highlights the foreign experience in the context of the institution of legal liability of civil servants. The author proves the need to use positive experience in terms of promoting moral values and ethics of civil servants, reducing the risks of disciplinary misconduct and facilitating the procedure for bringing civil servants to disciplinary liability through the establishment of the Disciplinary Chamber and the Disciplinary Chamber of the Court with the adoption of the Disciplinary Statute of a Civil Servant. The author elucidates the peculiarities of the mechanism of prevention of corruption offences in the EU countries and notes that an important aspect of the European approach is active involvement of the public in solving the actual problem and formation of a culture of legal awareness of citizens. To this end, educational programmes are implemented and public awareness campaigns are organised. It is proved that the adaptation and implementation of European practices in the Ukrainian reality will significantly improve the effectiveness of the national system of corruption prevention, and will contribute to the creation of a sustainable and transparent management environment free from corruption. The author provides substantiated proposals for addressing certain issues of civil servants' career under martial law, in particular, competitive selection during martial law, remote work of civil servants, submission of property and income declarations, and the procedure for dismissal from civil service.uaдержавна службапублічна службадержавний службовецьслужбове правослужбова кар’єраприсяга у службовому правівоєнний станюридична відповідальністьінститут юридичної відповідальностіадміністративна відповідальністьдисциплінарна відповідальністькримінальна відповідальністьцивільно правова (матеріальна) відповідальністьcivil servicepublic servicecivil servantservice lawservice careeroath in service lawmartial lawlegal liabilityinstitution of legal liabilityadministrative liabilitydisciplinary liabilitycriminal liabilitycivil liability (material) liabilityДисертація