Малицький, ДмитроДмитроМалицькийАсташкіна, ОлександраОлександраАсташкінаПак, РусланРусланПакГнип, АндрійАндрійГнипДобушовський, МаркіянМаркіянДобушовський2025-07-312025-07-312025-04-23Малицький, Д., Асташкіна, О., Пак, Р., Гнип, А., & Добушовський М.(2025). Визначення параметрів вогнища землетрусу за даними обмеженої кількості сейсмічних станцій". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, (2(109)), 59–63. https://doi.org/10.17721/1728-2713.109.08УДК 550.3410.17721/1728-2713.109.08https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6983Background. This paper presents a method for determining the seismic moment tensor using only direct P- and S-waves, which are less sensitive to modeling effects of wave propagation than reflected and refracted waves, significantly improving the accuracy and reliability of the method. The earthquake source is considered as a point source with a known location and origin time. Methods. Wave propagation in a medium modeled as a set of horizontally homogeneous elastic layers is calculated using the matrix method, which allows isolating only direct waves. Based on the forward problem and the solution of the generalized inversion, an inversion algorithm for observed waveforms to determine the components of the seismic moment tensor M(t) is presented. The analysis is conducted based on records of the earthquake that occurred on February 22, 2024, in Eastern Slovakia, using data from only two seismic stations of the Slovak network: sk19 (49.25°N, 21.93°E) and sk20 (49.21°N, 21.61°E). Results. To verify the reliability of the obtained earthquake source parameters, a comparative analysis was conducted between synthetic seismograms, calculated using the wavefield modeling methodology based on the matrix method, and observed records of direct P- and S-waves at station sk19. A correlation analysis of direct P- and S-waves for observed and synthetic seismograms was performed. The results of the analysis demonstrated a high reliability of the determined seismic moment tensor for the February 22, 2024 earthquake (Eastern Slovakia), obtained through inversion using only direct waves. Conclusions. The use of a point source represented by a seismic moment tensor, placed within a horizontally stratified half-space, is an effective approach for determining earthquake focal mechanisms. The study results confirm the feasibility of using only direct P- and S-waves for determining the seismic moment tensor, which enhances computational accuracy and reduces the impact of modeling effects on wave propagation.Вступ. Представлено метод визначення тензора сейсмічного моменту з використанням лише прямих P- і S-хвиль, менш чутливих до модельних ефектів поширення, ніж відбиті та заломлені хвилі, що значно підвищує точність і надійність методу. Вогнище землетрусу розглядається як точкове, із заздалегідь відомим розташуванням і часом початку події. Методи. Поширення хвиль у середовищі, яке моделюється набором горизонтально-однорідних пружних шарів, обчислюється за допомогою матричного методу, що дає змогу виділяти лише прямі хвилі. На основі прямої задачі із використанням розв'язку узагальненого обернення показано алгоритм обернення спостережених хвильових форм з метою визначення компонент сейсмічного тензора М(t). Аналіз здійснено на основі записів землетрусу, що стався 22 лютого 2024 року у Східній Словаччині, використовуючи дані лише двох сейсмічних станцій Словацької мережі: sk19 (49.25°N, 21.93°E) та sk20 (49.21°N, 21.61°E). Результати. Для перевірки достовірності отриманих параметрів вогнища землетрусу здійснено порівняльний аналіз синтетичних сейсмограм, розрахованих на основі методики математичного моделювання хвильового поля матричним методом і спостережуваних записів для прямих P- і S-хвиль на станції sk19. Проведено кореляційний аналіз прямих Р- і S-хвиль для спостережуваних і синтетичних сейсмограм. Результати аналізу показали високу достовірність визначеного тензора сейсмічного моменту для землетрусу 2024-02-22 (Східна Словаччина), отриманого шляхом обернення лише прямих хвиль. Висновки. Використання точкового джерела у вигляді сейсмічного тензора, розміщеного всередині горизонтально-шаруватого півпростору, є ефективним для визначення фокальних механізмів землетрусів. Результати дослідження підтверджують доцільність використання лише прямих P- і S-хвиль для визначення тензора сейсмічного моменту, що сприяє підвищенню точності обчислень та зменшенню впливу модельних ефектів поширення.ukтензор сейсмічного моментуфокальний механізмматричний методсинтетичні сейсмограмикореляційний аналізseismic moment tensorfocal mechanismmatrix methodsynthetic seismogramscorrelation analysisСтаття