Захарченко, П.П.П.П.ЗахарченкоМірошниченко, М.І.М.І.Мірошниченко2026-06-172026-06-172022Захарченко, П., Мірошниченко, М. (2022). THE FORMATION OF THE TERRITORY OF UKRAINE-RUS, THE IDEOLOGICAL AND LEGAL ENSURE OF ITS INTEGRITY AND PARTICULAR FRAGMENTATION. Вісник кримінального судочинства(1), 170–181. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2022.1-2/170-18110.17721/2413-5372.2022.1-2/170-181https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23648The article acquaints the reader with the peculiarities of the formation of the territory of the early medieval empire of Ukraine-Rus, its marking, legal and ideological support for its centralization, and the divisiveness that became one of the reasons for its disintegration. The authors come to the conclusion that the structuring of state power in Ukraine-Rus was based on the transformations of Prince Volodymyr the Great, who carried out administrative, military, land, financial, religious, and judicial reforms. The reforms were based on the territorial principle of political consolidation of the subjects that formed Ukraine-Rus, the ancestral principle of ownership and protection of its territories by representatives of the Rurik ruling family, the principle of establishing a state-building ideology to ensure its integrity, and the dynastic principle of strengthening at the international level. In the political dimension, the reform was aimed at overcoming the separatism of the local regional, mainly tribal elite and the ruling princely clans of individual lands-principalities. The prince liquidated the tribal principalities (lands). In this way, the influence of the powerful boyar clans, consisting of the descendants of the tribal aristocracy within the lands, was significantly limited. The entire territory of the country was divided into eight volosts, they were headed by Volodymyr’s sons, and in the most important cities the boyars (officials) appointed by him were established. In order to ensure the ideological unity of the empire, Volodymyr carried out a religious reform – the introduction of Christianity as the state religion. The legal consolidation of the religious reform was provided by the Church Statute of Prince Volodymyr. However, Christianity as a state-building ideology never became the value system that could mobilize society, especially the representatives of the Rurik ruling dynasty, to fulfill the internal tasks of state-building. The formation of the state was brought to a logical conclusion by Grand Duke Yaroslav the Wise of Kyiv, who finally broke local separatism and stabilized the state territory and its borders. However, he did not manage to overcome the tendency to infighting in the middle of the ruling family of the Rurikovichs, which ended in a particular fragmentation, disputes over the Kyiv throne. The final point in the development of Ukraine-Rus was put by the Mongol-Tatar invasion on the land of Ukraine. Kyiv as the political center of the empire declined. With its loss of economic and political importance, the geopolitical role of the Western Russian lands increased. The Galician-Volyn state took over the best traditions of its predecessor, supplementing them with novels borrowed from the state-building experience of medieval European countries.Стаття знайомить читацький загал із особливостями становлення території ранньосередньовічної імперії України-Руси, її маркування, правове та ідеологічне забезпечення її централізації, удільну роздобленість, що стала однієї із причин її розпаду. Автори приходять до висновку, що в основу структуризації державної влади в Україні-Руси були покладені перетворення князя Володимира Великого, який провів адміністративну, військову, земельну, фінансову, релігійну, судову реформи. В основі реформ лежали територіальний принцип політичної консолідації суб’єктів, що утворювали Україну-Русь, родовий принцип володіння та захисту її територій представниками правлячого роду Рюриковичів, принцип утвердження державотворчої ідеології задля забезпечення її цілісності та династичний принцип зміцнення на міжнародному рівні. У політичному вимірі реформа спрямовувалась на подолання сепаратизму місцевої регіональної, переважно племінної верхівки та правлячих князівських кланів окремих земель-князівств. Князь ліквідував племінні князівства (землі). У такий спосіб було значно обмежено вплив могутніх боярських кланів, що складались із вихідців племінної аристократії в межах земель. Усю територію країни було поділено на вісім волостей, їх очолювали сини Володимира, а в найголовніших містах утвердилися призначені ним довірені бояри (посадники). З метою забезпечення ідеологічної єдності імперії Володимир провів релігійну реформу – запровадження християнства як державної релігії. Правове закріплення релігійної реформи забезпечив Устав церковний князя Володимира. Проте християнство як державотворча ідеологія, так і не стало тією ціннісною системою, яка могла б мобілізувати суспільство, особливо представників правлячої династії Рюриковичів, на виконання внутрішніх завдань державотворення. Формування держави довів до логічного завершення Великий князь Київський Ярослав Мудрий, що остаточно зламав місцевий сепаратизм, стабілізував державну територію та її кордони. Проте йому не вдалося подолати тенденцію до міжусобиць в середині правлячого роду Рюриковичів, що завершилась удільною роздробленістю, суперечками за київський престол. Остаточну крапку розвою України-Руси поставила монголо-татарська навала на землі України. Київ як політичний центр імперії занепав. З втратою ним економічного і політичного значення зросла геополітична роль західноруських земель. Кращі традиції своєї попередниці перебрала Галицько-Волинська держава, доповнивши їх новелами запозиченого досвіду державотворення країн середньовічної Європи.ukUkraine-Rusterritory of the stateempireprincesigns of the stateterritorial fragmentationcustomary lawУкраїна-Русьтериторія державиімперіякнязьознаки державиудільна роздробленістьзвичаєве правоСтаття