Мовчан, Марина ГеннадіївнаМарина ГеннадіївнаМовчанСлавова, Людмила Леонардівна2026-04-302026-04-302026-04-10Мовчан М. Г. Відтворення реалій художнього світу апокаліптичного роману у перекладі: адекватність та еквівалентність : дис. ... доктора філософії : 035 Філологія. Київ, 2026. 231 с.УДК 811.111:82-31:81'255https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18775Мовчан М. Г. Відтворення реалій художнього світу апокаліптичного роману у перекладі: адекватність та еквівалентність. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія». – Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертаційне дослідження присвячено проблемі відтворення реалій художнього світу апокаліптичного роману у перекладі крізь призму адекватності та еквівалентності. У роботі переосмислено традиційний підхід до категорії «реалія», який зазвичай обмежується номінаціями культурно-специфічних референтів позатекстової дійсності. Обґрунтовано доцільність застосування розширеного трактування реалій художнього світу як культурно маркованих номінацій, що формують фундамент апокаліптичної картини світу. Перекладацький аналіз художнього світу апокаліптичного роману охоплює два типи номінативних одиниць: функціонально трансформовані реалії (з наявним позатекстовим денотатом) та ірреалії як унікальні авторські новотвори, що існують виключно в межах вигаданої художньої реальності. Реалії та ірреалії розглядаються як типи номінації художнього світу апокаліптичного роману. Методологічною основою для дослідження перекладу реалій та ірреалій апокаліптичного роману слугують перекладознавчі теорії адекватності та еквівалентності, які забезпечують не лише фіксацію перекладацьких рішень, але й оцінку їхньої функціональної відповідності в контексті жанрових особливостей. Дослідження перекладу реалій та ірреалій апокаліптичного роману нерозривно пов'язане з культурологічним підходом, зокрема стратегіями одомашнення та очуження, які дозволяють визначити, як перекладач встановлює баланс між збереженням «чужості» та унікальності апокаліптичного світу (очуження) та його адаптацією до культурного горизонту цільового читача (одомашення). Доповнює цей аналіз теорія стилістичних зсувів, що дозволяє виявити й проаналізувати конкретні тактики (зсуви), які перекладач застосовує для досягнення бажаного стилістичного чи комунікативного ефекту реалій та ірреалій художнього світу в цільовому тексті. Для когнітивного аналізу перекладу художнього світу апокаліптичного роману застосовується лінгвокогнітивна теорія побудови перспектив (Vantage Theory), яка дозволяє розглядати переклад як динамічний процес зміни перспективи – від оригінальної, англомовної та культурно-зумовленої, до цільової, української. Методи дослідження мають комплексний характер й охоплюють загальнонаукові методи індукції та дедукції, які дозволили визначити реалії та ірреалії апокаліптичного світу для виведення загальних закономірностей перекладу; метод кількісних підрахунків – для забезпечення підтвердження кількості культурно-специфічних мовних одиниць; метод суцільної вибірки з текстів – для формування вичерпної вибірки. Спеціальні методи включають етимологічний аналіз, щоб зрозуміти історичне походження та мотивацію назви реалій та ірреалій; компонентний аналіз, щоб визначити та уточнити їхні значення; структурний аналіз, щоб розкрити словотвірні особливості реалій та ірреалій; зіставний метод, щоб систематизувати, класифікувати та інтерпретувати прийоми для відтворення реалій та ірреалій; дескриптивний метод, щоб описати відтворення англомовних реалій та ірреалій українською мовою. Перекладацький аналіз дозволив простежити, як конкретні стратегії та тактики допомагають конструювати художній світ апокаліптичного роману у перекладі. Актуальність роботи зумовлена спрямованістю сучасних перекладознавчих розвідок на дослідження механізмів відтворення номінацій художнього світу шляхом встановлення оптимального співвідношення між адекватністю та еквівалентністю перекладу. У контексті апокаліптичного роману це завдання ускладнюється необхідністю реконструювати цілісну художню картину світу, вербалізовану через систему ірреалій та функціонально змінених реалій. Оскільки ірреалії позначають об'єкти, що не мають позатекстових референтів, а реалії в апокаліптичному дискурсі зазнають суттєвого семантичного переосмислення, вибір ефективних стратегій перекладу стає визначальним для належної рецепції вигаданого світу цільовим читачем. Актуальність апокаліптичного жанру у світі та в Україні, зокрема, зумовлена низкою сучасних потрясінь, таких як війни, природні катаклізми та інші глобальні лиха, які змушують читачів шукати в літературі рефлексію на реальні кризові явища. Метою роботи є встановлення особливостей перекладу реалій апокаліптичного художнього світу, трактованих у розширеному перекладознавчому розумінні як номінацій реальних і вигаданих референтів, та оцінка рівня їхньої адекватності й еквівалентності. Об’єктом дослідження є реалії художнього світу в апокаліптичному романі. Предметом дослідження є стратегії та тактики їхнього відтворення українською мовою. Матеріалом для дослідження слугували англомовні апокаліптичні романи Ніла Стівенсона «Seveneves» (2018р.), Сюзанни Коллінз «The Hunger Games» (2008р.) та їхні переклади, виконані Остапом Українцем (2018р.) та Уляною Григораш (2010р.). Загальний обсяг проаналізованого тексту – 2292 сторінки. Методом суцільної вибірки було виявлено 1556 апокаліптичних реалій та ірреалій та їхніх варіантів українською мовою. Наукова новизна полягає у здійсненні комплексного дескриптивного, лінгвокультурологічного та лінгвокогнітивного підходу до перекладу номінацій художнього світу апокаліптичного жанру, що дозволило переосмислити традиційне трактування реалій та обґрунтувати їх розширене розуміння в межах вигаданих світів. У роботі вперше: • окреслено жанрово-стильові інваріанти апокаліптичного роману, що визначають специфіку перекладацьких рішень: зображення катастрофи, часові та просторові маркери, трансформація суспільного порядку, руйнівні пейзажі, технологічний прогрес, символізм; • розроблено типологію номінацій художнього світу апокаліптичного жанру на основі їх семантичних характеристик (реалії з позатекстовими денотатами та ірреалії на позначення вигаданих референтів) та предметної класифікації (індивідуальні та колективні, географічні, артефактні, етнічні, соціополітичні та інтертекстуальні); виявлено перевагу груп артефактних (51,6%) та географічних (31,2%) одиниць, які підтверджують жанрово-стильову інваріанту апокаліптичного роману; • простежено специфіку застосування перекладацьких стратегій та тактик для внутрішньотекстового відтворення реалій та ірреалій апокаліптичного роману, з урахуванням їх предметної та семантичної характеристики; доведено диференційований характер застосування перекладацьких стратегій: домінацію стратегії очуження для відтворення реалій та пріоритетну стратегію одомашнення для ірреалій; • запропоновано поглиблене розуміння категорій «адекватність» та «еквівалентність» у контексті перекладу художніх текстів, що описують трансформовану або неіснуючу дійсність, де референтом виступає як об’єкт реального світу, так і ментальний конструкт автора. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості застосування його теоретичних положень, класифікаційного матеріалу та розробленої методики у різних галузях. Матеріали та висновки роботи можуть бути безпосередньо використані при викладанні університетських курсів з теорії та практики художнього перекладу, проблем безеквівалентної лексики, культурологічного підходу у перекладознавстві, а також у спецкурсах, присвячених перекладу жанрової прози. Запропонована методика аналізу відтворення номінацій художнього світу (реалій та ірреалій) може бути використана перекладачами для покращення адекватності та еквівалентності перекладів апокаліптичних, науково-фантастичних та антиутопічних творів. Розроблена комплексна методика аналізу, що інтегрує лінгвокогнітивний та культурологічний підхід із дескриптивним аналізом стилістичних зсувів, також може слугувати інструментарієм для дослідників у галузі перекладознавства, когнітивної лінгвістики та літературознавства. Цей підхід відкриває перспективи для аналізу перекладу інших жанрів спекулятивної фантастики. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки. • Апокаліптичний роман розглядається як поліжанрове утворення, яке має релігійно-есхатологічні витоки і розвинулось до форми спекулятивної фантастики, активно поєднуючи елементи наукової фантастики, жахів, антиутопії та, рідше, утопії. Ключовими жанрово-стильовими домінантами, що визначають перекладацьку стратегію, є зображення глобальної катастрофи, темпоральні та просторові маркери майбутнього, трансформація суспільного порядку, технологічний прогрес, а також насиченість символізмом та інтертекстуальними алюзіями, особливо на релігійні мотиви. • Ключовими одиницями у дослідженні перекладу апокаліптичного роману виступають ірреалії та реалії, які ми розглядаємо як типи номінацій художнього світу. У процесі перекладу цих одиниць методологічний акцент зміщується із зіставлення двох реально існуючих культурних систем на зіставлення внутрішньотекстової культурної системи вигаданого світу оригіналу та її перекладацької реконструкції в тексті перекладу. • За ступенем віддаленості від об’єктів дійсності ірреалії визначаємо як номінативні одиниці художнього світу, які не мають референтів у дійсності і є результатом уяви автора. Реалії художнього світу створені на основі реальних об’єктів, проте набувають нової апокаліптичної функції. Класифікація реалій та ірреалій за предметним принципом виділяє індивідуальні та колективні (116 одиниць), географічні (485 одиниць), артефактні (803 одиниці), етнічні (60 одиниць), соціополітичні (61 одиниця) та інтертекстуальні (31 одиниця) номінації. • З усієї кількості відібраних номінацій (1556 одиниць) ірреалії нараховують 363 (23,3%) одиниць, а реалії включають 1193 (76,7%) одиниць, що свідчить про поліжанровість апокаліптичного роману і є маркером науково-фантастичної складової. • У роботі доведено, що адекватність перекладу реалій та ірреалій досягається через діалектичний взаємозв’язок із еквівалентністю, яка ґрунтується на семантичному, структурному та стилістичному маркерах. Пріоритетним критерієм адекватності є досягнення тотожного когнітивно-емоційного ефекту, що дозволяє перекладачеві вдаватися до стратегічних відхилень від формальної еквівалентності заради збереження жанрової атмосфери та уникнення стилістичної нейтралізації. • Концепції очуження та одомашнення слугують макростратегічним орієнтиром для аналізу перекладу реалій та ірреалій. Вибір між цими стратегіями визначає роль перекладача в реконструюванні ірреального світу. Очуження є базовою настановою для збереження авторських новотворів та автентичності апокаліптичної дійсності. Одомашнення реалій та ірреалій має виключно внутрішньотекстовий характер і спрямоване на інтерпретаційне наближення вигаданих концептів до реципієнта, проте надмірне застосування цієї стратегії може призвести до прагматичного послаблення художнього світу. Стилістичні зсуви виступають тактиками для внутрішньотекстового конструювання апокаліптичних номінацій. • Для відтворення ірреалій (вигаданих концептів, назв нових рас, роботів або соціальних груп) спостерігається виразний зсув у бік стратегії одомашнення. Тут домінують тактики стилістичної субституції (113 випадків) та посилення (68 випадків). Відтворення переважної більшості реалій реалізується в межах стратегії очуження і досягається завдяки домінуванню тактики стилістичної відповідності (757 випадків). Це свідчить про те, що перекладач застосовує диференційований підхід до вибору макростратегії перекладу, який безпосередньо залежить від типу одиниці (реалія чи ірреалія) та її функції в тексті. • Лінгвокогнітивний аналіз у межах Теорії побудови перспектив засвідчує, що перекладач здійснює динамічне часткове зміщення перспективи з метою досягнення оптимального балансу між збереженням ефекту чужості та зрозумілістю тексту. Ключові слова: реалія, ірреалія, перекладацькі прийоми, перекладацька стратегія, перекладацька тактика, стилістичні зсуви, еквівалентність, адекватність, художній переклад, апокаліптичний роман, жанр, стиль, художня картина світу, когнітивна перспектива, семантика.Movchan M. H. Rendering realia of the fiction world in the apocalyptic novel in translation: adequacy and equivalence. – Qualifying academic paper. Manuscript. Dissertation for the Academic Degree of Doctor of Philosophy, Specialty 035 “Philology”. – The Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. The thesis focuses on the problem of reproducing the realia of the fiction world in the apocalyptic novel in translation in terms of adequacy and equivalence. The paper reinterprets the traditional approach to the category of realia which is usually limited to nominations of culturally specific referents of extra-textual reality. It substantiates the need of applying an expanded interpretation of realia of the fiction world as culturally marked nominations that form an apocalyptic picture of the world. The translation analysis of the fiction world of the apocalyptic novel covers two types of nominative units: functionally transformed realia (with an existing extratextual denotation) and irrealia as unique authour’s neologisms that exist exclusively within the boundaries of fictional artistic reality. Realia and irrealia are considered as types of nomination of the artistic world of the apocalyptic novel. The methodological framework of the thesis focuses on translation of realia and irrealia in the apocalyptic novel and is based on the translation theories of adequacy and equivalence that not only register translation choices, but also assess their functional relevance in the context of genre features. The study is closely connected with the cultural approach, the strategies of domestication and foreignization in particular. This approach allows us to determine how the translator maintains the balance between preserving foreignness and uniqueness of the apocalyptic world (the strategy of foreignization) and adapting this world for the cultural background of the target reader (the strategy of domestication). This analysis is complemented by the theory of stylistic shifts, which makes it possible to identify and analyze specific tactics (shifts) that the translator uses to achieve the desired stylistic or communicative effect of realia and irrealia in the target text. Vantage Theory from cognitive linguistics is applied to the cognitive analysis of rendering apocalyptic world. The theory enhances the research by considering translation as a dynamic process of perspective shifts – from the original English to the target Ukrainian vantage. The research methods are comprehensive and include general scientific, special linguistic, and translation studies methods. General scientific methods are induction and deduction to identify realia and irrealia of the apocalyptic world in order to derive general translation patterns, quantitative methods to confirm the frequency of culture-specific linguistic units, and continuous sampling from texts to form a comprehensive sample of realia and irrealia. Special methods include etymological analysis to understand the historical origin and motivation of realia and irrealia, componential analysis to determine and clarify their meanings, structural analysis to reveal the word-formation features of realia and irrealia, a comparative method to systematize, classify, and interpret techniques for reproducing realia and irrealia, and a descriptive method to describe rendering realia and irrealia from English into Ukrainian. Translation analysis was used to reveal how specific strategies and tactics help construct the fiction world of the apocalyptic novel in translation. This research is particularly relevant due to the focus of contemporary translation studies on reproducing nominations of literary texts by establishing a balance between adequacy and equivalence in translation. In the context of the apocalyptic novel, this task is complicated by the need to reconstruct a coherent fiction picture of the world, verbalized through a system of irrealia and functionally altered realia. Since irrealia denote objects that have no extra-textual referents, and realia in apocalyptic discourse undergo a significant semantic reinterpretation, the choice of effective translation strategies becomes decisive for the proper reception of the fiction world by the target reader. The relevance of the apocalyptic genre worldwide and in Ukraine in particular is preconditioned by a range of contemporary upheavals, such as wars, natural disasters, and other global calamities, which prompt readers to seek in literature a reflection on real-life crisis phenomena. The study aims at identifying the regularities in the rendering of the realia the apocalyptic fictional world, interpreted in an expanded sense within translation studies as nominations of real and fictional referents, and to assess the level of adequacy and equivalence achieved. The object of the study is realia of the fiction world in the apocalyptic novel. The subject of the study is strategies and tactics applied to reproduce realia and irrealia in Ukrainian. The material of the study includes the apocalyptic novels Seveneves (2018) by Neal Stephenson and The Hunger Games (2008) by Suzanne Collins, and their Ukrainian translations by Ostap Ukrainets (2018) and Uliana Hryhorash (2010), respectively. The total volume of the analyzed text is 2,292 pages. Using the method of complete sampling, 1,556 apocalyptic realia and irrealia and their variants in Ukrainian were identified. The scientific novelty lies in the implementation of a comprehensive descriptive, linguocultural, and cognitive linguistic approach to the translation of nominations of the fiction world of the apocalyptic genre, which allowed rethinking the traditional interpretation of realia and justifying their expanded understanding within the boundaries of fiction worlds. For the first time, this research: • outlines the genre and stylistic invariants of the apocalyptic novel that determine the specifics of translation procedures. They are disaster depiction, temporal and spatial markers, social order transformation, destroyed landscapes, technological progress, and symbolism; • presents a typology of nominations of the fiction world based on their semantic (realia with extra-textual denotations and irrealia to denote fictional referents) and the subject (individual and collective, geographical, artifactual, ethnic, sociopolitical, and intertextual) characteristics. The dominance of artifact (51.6%) and geographical (31.2%) units confirms the genre and style invariance of the apocalyptic novel; • traces the specific features of applying translation strategies and tactics for intratextual reproduction of realia and irrealia of the apocalyptic novel, taking into account their subject and semantic characteristics. The research proves the dominance of the foreignization strategy for reproducing analogue irrealia and the priority of the domestication strategy for pure irrealia; • suggests an in-depth understanding of adequacy and equivalence categories in translation of literary texts describing a non-existent reality, where the referent is not an object of the real world, but of the author's mental construct; The practical significance of the research lies in the possibility of applying its theoretical findings, classification material, and developed methodology in various fields. The materials and conclusions of the thesis can be used in university courses on the theory and practice of literary translation, problems of non-equivalent vocabulary, a cultural approach in translation studies, as well as in special courses devoted to the translation of genre prose. The suggested methodology for analyzing nominations of the fiction world (realia and irrealia) translation can be used by translators to improve adequacy and equivalence of translations of apocalyptic, science fiction, and dystopian texts. The developed comprehensive methodology, which integrates a cognitive linguistic and cultural approach with a descriptive analysis of stylistic shifts, can also serve as a tool for researchers in the fields of translation studies, cognitive linguistics, and literary studies. This approach opens up prospects for the analysis of other genres of speculative fiction in translation. The conducted research allows for the following conclusions: • The apocalyptic novel is considered a multi-genre formation that has religious and eschatological origins and has developed into a form of speculative fiction, actively combining elements of science fiction, dystopia, and, less commonly, utopia. The key genre and stylistic dominants that determine translation strategy are global catastrophe depiction, temporal and spatial markers of the future, transformation of social order, technological progress, as well as the symbolism and intertextual allusions, especially to religious motifs. • The key units in the study of the translation of apocalyptic novels are realia and irrealia, which we consider to be types of nominations of the fiction world. In the process of translating these units, the methodological focus shifts from comparing two real cultural systems to comparing the intratextual cultural system of the fictional world and its translational reconstruction in the translated text. • Based on the remoteness from real objects, we define irrealia as nominative units of the fiction world that have no references in reality and are the results of the author’s imagination. Realia of the fiction world are created on the basis of real objects, but acquire a new apocalyptic function. The classification of irrealia according to subject criterion distinguishes individual and collective (116 units), geographical (485 units), artifactual (803 units), ethnic (60 units), sociopolitical (61 units), and intertextual (31 units) nominations. • Irrealia account for 363 (23,3%) units, while realia include 1,193 (76,7%) units out of 1,556 units in total. The proportion indicates the multi-genre nature of the apocalyptic novel and is a marker of its science fiction component. • The paper proves that adequacy of realia and irrealia translation is achieved through a dialectical relationship with equivalence based on semantic, structural, and stylistic markers. The priority adequacy criterion is the achievement of an identical cognitive and emotional effect, which allows the translator to resort to strategic deviations from formal equivalence to preserve the genre atmosphere and avoid stylistic neutralization. • The concepts of foreignization and domestication serve as a macro-strategic guideline for analyzing realia and irrealia translation. The choice between these strategies determines the translator’s role in the unreal world. Foreignization is the basic approach for preserving the author's new creations and the apocalyptic reality authenticity. Domestication of realia and irrealia is exclusively intratextual in nature and aims to bring fictional concepts closer to the recipient through interpretation, but excessive use of this strategy can lead to a pragmatic weakening of the fiction world. Stylistic shifts are considered tactics for the intratextual construction of apocalyptic nominations. • To reproduce irrealia (fictional concepts, names of new races, robots, or social groups), the translator shifts towards the domestication strategy. Here, the tactics of stylistic substitution (113 cases) and intensification (68 cases) dominate. The reproduction of the vast majority of realia is implemented within the foreignization strategy and is achieved through the dominant tactic of stylistic correspondence (757 cases). These results indicate that the translator applies a differentiated approach to the choice of macro-translation strategy. It directly depends on the type of unit (analogue or pure unreal) and its function in the text. • Cognitive linguistic analysis within the framework of Vantage Theory shows that the translator performs a dynamic partial shift of perspective in order to achieve an optimal balance between preserving a foreignness effect and text comprehensibility. Keywords: realia, irrealia, translation procedures, translation strategy, translation tactics, stylistic shifts, equivalence, adequacy, literary translation, apocalyptic novel, genre, style, fictional worldview, cognitive perspective, semantics.ukреаліяірреаліяперекладацькі прийомиперекладацька стратегіяперекладацька тактикастилістичні зсувиеквівалентністьадекватністьхудожній перекладапокаліптичний романжанрстильхудожня картина світукогнітивна перспективасемантика.realiairrealiatranslation procedurestranslation strategytranslation tacticsstylistic shiftsequivalenceadequacyliterary translationapocalyptic novelgenrestylefictional worldviewcognitive perspectivesemantics.Дисертація