Керімлі, У.У.Керімлі2026-05-122026-05-122020Керімлі, У. (2020). STAGES OF MINERALIZATION AND LOCALIZATION FACTORS OF THE AGYURT GOLD-COPPER-MOLYBDENUM DEPOSIT (LESSER CAUCASUS, AZERBAIJAN). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(89), 96–101. https://doi.org/10.17721/1728-2713.89.1310.17721/1728-2713.89.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20365The article considers the stages of mineralization of the Agyurt gold-copper-molybdenum deposit of the Lesser Caucasus. The following mineralization stages were established at the field: 1) quartz-molybdenum; 2) quartz-pyrite-chalcopyrite with gold; 3) quartz-carbonate-sphalerite; 4) quartz-carbonate. Gold ore bodies are mainly composed of aggregates of the second stage of mineralization, which is productive. Its mineral substance is represented by three paragenetic associations: 1) quartz-pyrite; 2) calcite-chalcopyrite-marcasite; 3) gold-telluride-bismuth. Chemical analyzes of pyrites, bismuthin, tellurium bismuthite are given. It has been found that native gold is found in the form of small, simple forms of gold in grains of early pyrite. In veins of chalcopyrite and grains of pyrite, it is usually confined to the marginal parts. The largest amount of gold is in close intergrowth with tellurium-bismuth minerals. It was found that the ore deposition environment (mineral composition, chemistry and structural and texture features of the host rocks) played a decisive role for various types of mineralization. It is established that, in the plan, the Agyurt deposit is localized in the contour of a rock block elongated in the northwest (submeridional) direction, bounded by tectonic zones from the north-north-west and north-east, which also bear a certain imprint of the formation of the structural plan of the ore field with near latitudinal strike of tectonic elements. These structures are most tectonically prepared for the localization of gold-copper-molybdenum mineralization (updated in the pre-ore stages and most permeable for hydrothermal structures), and were the main ore-supplying and ore-locating structural elements. The ore zones represented by hydrothermal-metasomatic formations, as well as quartz veins piercing them and numerous veinlets and sometimes mineralized dykes, are controlled by the Main Ordubad longitudinal (280°∠70–80°NE) and Agyurt-Misdag transverse (40–50°∠70° NE) with discontinuous violations and adjoin the hanging side (northeast flank) of the first. The combination of structural and petrogenetic factors not only predetermined the formation of deposits of the Agyurt type, but also determined the horizontal and vertical zonation of mineralization: an increase in the Mo content and a decrease in Cu with depth are established. The same pattern is observed in the horizontal direction: as you move away from the intrusive massif and the ore-removing channel, there is a transition from Cu-Mo-mineralization to copper and then polymetallic, i.e. the role of Cu increases, then Pb and Zn. The horizontal zoning in Agyurt is expressed in an increase in Au content and the total amount of sulfides with distance from the Main Ordubad Fault, and vertical shows an increase in Au content and decreases in Ag with depth.Розглянуто стадії мінералізації Агюртського золото-мідно-молібденового родовища Малого Кавказу. На родовищі встановлено такі стадії мінералізації: 1) кварц-молібденітова; 2) кварц-пірит-халькопіритова із золотом; 3) кварц-карбонат-сфалеритова; 4) кварцкарбонатна. Золоторудні тіла в основному складені агрегатами другої стадії мінералізації, яка є продуктивною. Мінеральна речовина її представлена трьома парагенетичними асоціаціями: 1) кварц-піритовою; 2) кальцит-халькопірит-марказитовою; 3) золото-телуридно-вісмутовою. Наведено хімічні аналізи піритів, вісмутина, телуровісмутита. З'ясовано, що самородне золото зустрічаються у вигляді дрібних, простої форми золотин у зернах раннього піриту. У прожилках халькопірита і зернах піриту воно зазвичай приурочено до крайових частин. Найбільша кількість золота перебуває у тісному зрощенні з телур-вісмутовими мінералами. З'ясовано, що середовище рудовідкладення (мінеральний склад, хімізм і структурно-текстурні особливості вмісних порід) відігравало вирішальну роль для різних типів зруденіння. Встановлено, що у плані Агюртське родовище локалізується у контурі блоку порід, витягнутого у північнозахідному (субмеридіанальному) напрямку, обмеженого з північ-північного заходу і північного сходу тектонічними зонами, які також несуть на собі певний відбиток формування структурного плану рудного поля з близьким до широтного простяганням тектонічних елементів. Ці структури, найбільш тектонічно підготовлені для локалізації золото-мідно-молібденового зруденіння (підновлені у передрудні етапи і найбільш проникні для гідротерм), були головними структурними елементами рудопідведення і рудолокалізації. Рудні зони, представлені гідротермально-метасоматичними утвореннями, а також кварцовими жилами і численними прожилками, і місцями зруденілими дайками, контролюються Головним Ордубадським поздовжнім (280°∠70–80°СВ) і Агюрт-Місдагським поперечним (40–50°∠70°СВ) розривними порушеннями, і прилягають до висячого боку (північно-східного флангу) першого. Сукупність структурних і петрогенетичних факторів не тільки визначала появу родовищ Агюртського типу, а й зумовлювала горизонтальну і вертикальну зональність зруденіння: встановлено збільшення вмісту Mo і зменшення Cu з глибиною. Така ж закономірність спостерігається у горизонтальному напрямку: в міру віддалення від інтрузивного масиву і рудовивідного каналу, спостерігається перехід від Cu-Mo-зруденіння до мідного і далі поліметалічного, тобто збільшується роль Cu, потім Pb і Zn. Горизонтальна зональність на Агюрті виражається у підвищенні вмісту Au і загальної кількості сульфідів в міру віддалення від Головного Ордубадського розлому, а вертикальна – у підвищенні вмісту Au і зменшенні Ag з глибиною.ukAgyurt gold-copper-molybdenum depositLesser Caucasusstages of mineralizationlocalization factorsАгюртське золото-мідно-молібденове родовищеМалий Кавказстадії мінералізаціїфактори локалізаціїСтаття