Пігулевський, П.П.ПігулевськийШумлянська, Л.Л.ШумлянськаДубовенко, Ю.Ю.Дубовенко2026-05-122026-05-122020Пігулевський, П., Шумлянська, Л., Дубовенко, Ю. (2020). FIRST RESULTS OF THE SEISMIC TOMOGRAPHIC GEOTRAVERSE "VINNYTSIA – TAGANROG" RESEARCH. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(91), 42–48. https://doi.org/10.17721/1728-2713.91.0610.17721/1728-2713.91.06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20328Methodological aspects and results of studying of the stratigraphic section of the upper mantle along the seismic tomographic geotraverse "Vinnytsia – Taganrog" are considered in the article. To localize mantle anomalies associated with changes in the composition, density of the substrate, temperature, etc., an analysis of the curves of the first and second velocity gradients was used to search for the inflection points of the vp curve. A velocity curve was obtained by constructing a seismotomographic model using the Taylor approximation method. Before the curvature analysis, a smoothing procedure was carried out in accordance with the wavelength. This procedure is important for screening false anomalies, the size of which is responsible for Fresnel zones, since the resolution of the seismic wave has the dimension of the Fresnel zones. According to this technique, the curves of the first and second velocity gradients vp were calculated for the upper mantle under the main tectonic structures of the Ukrainian Shield along the "Vinnytsia – Taganrog" geotraverse. The profile crosses the Podol, Bug megablocks, Golovanev suture zone, Ingul megablock, Kryvyi-Rih-Kremenchug suture zone, Middle-Dnipro megablock, Orekhovo-Pavlograd suture zone and Azov megablock. According to the results, the most significant features of the mantle structure were identified in the depth interval of 50–750 km. A transregional tectonic zone was distinguished (between points 30.0E, 49N and 32.0E, 48.25N), over which the Golovan suture zone (GSZ) and the eastern part of the Bug-Ros megablock and the western part of Ingul, where significant violations of the common mantle border of 660 km are observed – a border between the upper and middle mantle. Under the Podol megablock, this border is located at a depth of 550–560 km. Under GSZ it rises to 450–460 km, and to the east of the suture zone it drops sharply to 660-670 km, where it takes a subhorizontal position. A sharp jump to marks of 450–460 km shows the global breakdown zone and the nature of the contact between different geodynamic mantle regions under the modern platform.Розглянуто методичні аспекти та результати вивчення стратиграфічного розрізу верхньої мантії вздовж сейсмотомографічного геотраверсу "Вінниця – Таганрог". Для локалізації різних особливостей стану мантії, які можуть бути пов'язані зі зміною речовинного складу, густини субстрату, температури тощо було застосовано аналіз кривих першого та другого градієнта швидкості з пошуком точок перегину на первинній швидкісній кривій vp, яка була отримана при побудові сейсмотомографічної моделі за методом Тейлорової апроксимації. Перед аналізом кривизни проводилась процедура згладжування відповідно до довжини хвиль, що відповідають зонам Френеля, які охоплює хвиля в мантії на певних глибинах. За вказаною методикою розраховано криві швидкостей vр і градієнтів швидкостей для верхньої мантії під основними тектонічними структурами Українського щита (УЩ) вздовж геотраверсу "Вінниця – Таганрог", який перетинає Подільський і Бузький мегаблоки, Голованівську шовну зону, Інгульський мегаблок, Криворізько-Кременчуцьку шовну зону, Середньопридніпровський мегаблок, Оріхівсько-Павлоградську шовну зону і Приазовський мегаблок. За результатами досліджень були виділені найбільш значимі особливості будови мантії в інтервалі глибин 50–750 км. З позиції тектоніки УЩ виділена трансрегіональна тектонічна зона (розташована між точками 30.0Е, 49N і 32.0Е, 48.25N), над якою розташовані Голованівська шовна зона (ГШЗ), східна частина Бузько-Росинського мегаблока і західна – Інгульського, де спостерігаються значні порушення загальної мантійної межі, що називається межею 660 км – між верхньою та середньою мантіями. Під Подільським мегаблоком ця межа розташована на глибинах 550–560 км. Під ГШЗ вона піднімається вище, до відміток 450–460 км, а на схід від шовної зони вона різко опускається до 660–670 км і набуває субгоризонтального положення. Різкий стрибок до відміток 450–460 км показує глобальну зону зриву і характер контакту між різними геодинамічними мантійними областями сучасної платформи.ukградієнтний аналізмантійні межігеодинамікаgradient analysismantle boundariesgeodynamicsСтаття