Кондик Дмитро ПавловичКодинець, Анатолій Олександрович2024-09-112024-09-112024Кондик Д. М. Гармонізація законодавства України у сфері авторського права з правом ЄС : дис. д-ра філософії : 081 Право / наук. кер. А. О. Кодинець. Київ, 2024. 214 с.УДК 347.78https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/4553The dissertation is a comprehensive study in which the problems of harmonizing the legislation of Ukraine in the field of copyright with EU law are analyzed and ways of solving them are determined. As a result of the conducted research, problematic issues of harmonization of Ukrainian legislation in the field of copyright with EU law at the current stage were comprehensively analyzed and proposals were formulated to improve the process of harmonization of Ukrainian legislation with EU law in the field of copyright, taking into account existing problems and practices of harmonization of copyright legislation of member countries EU. For the first time, the current trends and prospects for the harmonization of Ukrainian copyright law with EU law were outlined through the prism of new objects of legal protection of intellectual property, which include: literary works not only in written form, but also in electronic (digital) or other form; databases (data compilations), if they are the result of intellectual activity by selection or arrangement of their component parts; music and light shows, circus performances; works of landscape formations; artistic forging; collections of treatments of intangible cultural heritage; theatrical productions, stage adaptations of works of fiction, journalism, scientific, technical or other nature (books, brochures, articles, etc.) in written, electronic (digital) or other form, and processing of intangible cultural heritage; translation texts for dubbing (including dubbing), subtitling of audiovisual works in other languages. However, dynamic social development and the desire for full integration into the European Union still require our country to continue the process of step-by-step harmonization of Ukrainian legislation with European legislation in the field of copyright. It was established that the development of artificial intelligence is inevitably reflected in the criteria of originality in copyright law of the EU and Ukraine. Taking into account the fact that in the EU the approach has been established that originality should be understood as a special characteristic of the result of intellectual activity, achieved due to the author's manifestation of his creative abilities in such a way as to reflect his own personality in the work created by him, the recognition of the originality of the work is possible only in the case its creation by man and the reflection of his human personality in it. That is, in the EU, the system of legal protection of copyright requires compliance with the criteria of originality and participation of a person as an author, expression of his creative idea. This means that the criterion of originality cannot be applied to objects created using artificial intelligence. Additionally, there is a distinction between AI-generated objects and AI-generated objects. Ukrainian legislation does not recognize the authorship of artificial intelligence and does not protect the objects generated by it by copyright, since the necessary condition for the emergence of copyright is the conformity of the criterion of originality of the work, which is related to the human author and the realization of the creative idea. At the same time, such non-original objects generated by artificial intelligence are protected by a special right, and the subjects of a special right have the right to license, transfer such objects and protect this right, including in court. It has been proven that at the current stage of bringing Ukrainian copyright legislation into compliance with EU legislation, our state has achieved notable success, because important laws for our state have been adopted ("On copyright and related rights" from 2022, "On effective management of property rights of right holders in the field of copyright and (or) related rights" from 2018 with amendments and additions from 2022), which implemented into Ukrainian national legislation in the field of copyright and related rights the provisions of more than a dozen EU Directives. However, at the same time, there are a number of inconsistencies and problems in adapting the current national legislation in this area to EU law, which lead to problems in the practice of copyright and related rights protection. In particular, among them is the haste of the harmonization procedure, which leads to problems of legal application of legislative acts adopted at the national level and the need for constant monitoring of EU judicial practice for the purpose of correct law enforcement; the non-compliance of certain provisions of the current legislation of Ukraine with European standards in the field of copyright and related rights protection, the difficulty of gathering evidence to prove the fact of violation of copyright and related rights, organizational and legal shortcomings of the procedure for the protection of copyright and related rights in court, an insufficient number of specially trained judges who are able to resolve disputed issues in compliance with copyright and related rights. With this in mind, we believe that the process of adapting national legislation in the field of copyright and related rights to EU law should continue, but in a more balanced and thoughtful manner. It is necessary to abandon haste in adaptation, because this does not lead to approximation of the current legislation to EU law, but rather leads to new challenges and threats of infringement of copyright and related rights, which can negatively affect the already ineffective system of protection of copyright and related rights in Ukraine. It has been established that virtual reality technologies in the EU have recently been developing rapidly, creating innovative forms of interaction, as well as new legal problems, in particular in the field of copyright protection. The development of virtual reality technologies creates a number of the following opportunities: the possibility of supporting European Web4 ecosystems, the possibility of providing public services using virtual reality technologies, the possibility of creating conditions for more exciting education and training, etc. The number of challenges that arise in the field of copyright include: copyright infringement, the complexity of copyright protection in virtual reality, the need to adapt EU legislation to new challenges to copyright in virtual reality. It should be noted that the EU is trying to keep up with the times and support the development of virtual technologies and the digital environment in every possible way, because their innovative progress is important for the effective development of all spheres of EU society. The development of virtual worlds also has a positive meaning for copyright, because it creates new opportunities for creators. At the same time, the sphere of virtual worlds is the most favorable for copyright violations. Considering this, the EU should pay more attention to the development of mechanisms for detecting copyright violations in virtual reality and bringing guilty parties to justice for copyright violations, so that the development of the information component does not lead to the leveling of the provisions of the current EU legislation in the field of copyright protection. For Ukraine, it is relevant to observe the experience of the EU in the direction of developing the foundations and development of legal regulation of virtual worlds, as well as to start the development of national legislation in this area, because, as practice shows, virtual worlds are becoming more and more widespread today, and therefore our state, which wants keep pace with the times and provide effective copyright protection to authors in virtual worlds and virtual reality, should have adequate legal support in this area. The author determined that today Ukraine has brought its legislation in the field of copyright and related rights as close as possible to EU law in the context of civil law exceptions and limitations, but there are still a number of exceptions and limitations that need to be reflected in current domestic legislation. In particular, this concerns the exceptions and limitations established by Directive 2019/790, some of which, albeit partially, have been reflected in the current legislation, while the greater part remains unenforced by law. Among such exceptions and limitations need to be confirmed: an exception to grant scientific research organizations and institutions for the preservation of cultural heritage in some cases, for example, for further verification of the results of scientific research, the ability to keep copies made under the exception for the purposes of conducting in-depth analysis of text and data ; an exception to providing research organizations and institutions for the preservation of cultural heritage, including persons related to them, with respect to in-depth analysis of text and data regarding content to which they have legal access, etc. Given the fact that the Ukrainian legislator establishes an exhaustive list of exceptions and limitations, the introduction of exceptions and limitations established by Directive 2019/790 should take place precisely in the provisions of the Law of Ukraine "On Copyright and Related Rights". The adaptation of Ukrainian legislation to EU law in this aspect is an important step towards Ukraine's accession to the European Union in the near future. It has been proven that today Ukraine has completely reformed its legislation in the field of copyright and related rights in accordance with the obligations assumed. However, this does not mean at all that Ukrainian copyright legislation is fully compliant with EU copyright law, because during the period 2017-2023, EU copyright law underwent significant transformations and innovations, which were not taken into account by Ukraine and the EU in the provisions of the Association Agreement. That is why the issue of further adaptation and harmonization of Ukrainian legislation in the field of copyright to EU law in this area becomes relevant in the context of Ukraine's status as a candidate for EU accession. In particular, the harmonization of Ukrainian legislation in the field of copyright with EU law in terms of determining the order and conditions of use of orphan works, in terms of establishing exceptions and limitations in national copyright legislation and EU law, etc., remains relevant. It was determined that, as of today, EU member states face a number of problems in the process of harmonizing their national legislation in the field of copyright and related rights in accordance with the provisions of EU copyright legislation, which include, in particular, the incompleteness of the procedure for harmonizing copyright legislation within the general EU rights; the "vertical" nature of EU directives and regulations, as a result of which their "harmonizing" effect is limited to a specific subject of regulation (for example, software, databases, photographic works, etc.); inconsistency of exceptions and limitations, etc. The rights granted to creators of original works in each member state of the European Union differ depending on national legislation and legal tradition. However, while copyright law in the European Union remains predominantly national law, national rules are gradually converging with the help of international treaties and new EU legislation in the field of copyright and related rights, which harmonizes the different rights of authors and performers. It was established that, as of today, the main principles and principles of copyright law of Ukraine and the EU still have certain differences, despite a number of reforms in the field of intellectual property, carried out by Ukraine in the context of its integration aspirations and bilateral agreements at the level of Ukraine - EU. This causes certain obstacles on the way to Ukraine's accession to the EU and indicates that the process of harmonization of Ukrainian copyright legislation with EU law in this area should continue. Already today, our state has certain positive developments regarding the regulation of relations in the field of protection of non- original objects generated by a computer program, which should not be lost in the context of the harmonization of Ukrainian copyright legislation with EU law in this area. It was determined that the dynamics of the development of copyright and related rights directly depends on the dynamics of the development of the European Union and the intensity of integration processes in those countries that seek to harmonize their own legislation on the basis of EU legislation. However, one cannot fail to note the fact that the current EU copyright system is still based on the provisions of the Berne Convention for the Protection of Literary and Artistic Works of 1886, which indicates the need to update the legal basis of EU copyright in accordance with today's requirements. This directly concerns Ukraine, which has ratified the Berne Convention and is on the way to approximation and harmonization of its legislation with EU legislation. The dissertation also formulates other theoretically grounded conclusions and provisions regarding the problems and prospects of harmonization of Ukrainian legislation in the field of copyright with EU law. The practical significance of the dissertation work lies in the possibility of using the conclusions and proposals of the dissertation in the law-making and law- enforcement spheres, as well as in the educational process.Дисертація є комплексним дослідженням, в якому проаналізовано проблеми гармонізації законодавства України у сфері авторського права з правом ЄС і визначено шляхи їх вирішення. В результаті проведеного дослідження було комплексно проаналізовано проблемні питання гармонізації законодавства України у сфері авторського права з правом ЄС на сучасному етапі та сформулювані пропозиції щодо вдосконалення процесу гармонізації законодавства України до права ЄС у сфері авторського права з урахуванням існуючих проблем та практики гармонізації авторського законодавства країн-членів ЄС. Вперше було окреслено сучасні тенденції та перспективи гармонізації авторського права України з правом ЄС через призму нових об’єктів правової охорони інтелектуальної власності, до яких належать: літературні твори не лише у письмовій, але й електронній (цифровій) чи іншій формі; бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; музично-світлові шоу, циркові вистави; твори ландшафтних утворень; художня ковка; збірки обробок нематеріальної культурної спадщини; театральні постановки, сценічні переробки творів белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі, і обробки нематеріальної культурної спадщини; тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами. Однак, динамічний суспільний розвиток та бажання повної інтеграції до Євросоюзу все що ставить перед нашою країною вимогу продовження процесів поетапної гармонізації українського законодавства з європейським законодавством у сфері авторського права. Було встановлено, що розвиток штучного інтелекту неминуче відображається на критерії оригінальності в авторському праві ЄС та України. Зважаючи на те, що в ЄС утвердився підхід стосовно того, що під оригінальністю слід розуміти спеціальну характеристику результату інтелектуальної діяльності, досягнуту за рахунок прояву автором своїх творчих здібностей таким чином, щоб відобразити в створеному ним творі власну особистість, визнання оригінальності твору можливе тільки у випадку створення його людиною та відображенні у ньому її людської особистості. Тобто, у ЄС система правового захисту авторського права вимагає дотримання критеріїв оригінальності та участі людини як автора, вираження його творчого задуму. Це означає, що критерій оригінальності не може бути застосовним до об’єктів, створених з використанням штучного інтелекту. Крім того, розрізняються об’єкти, створені штучним інтелектом, та об’єкти, створені за допомогою штучного інтелекту. Українське законодавство не визнає автором штучний інтелект та не охороняє авторським правом об’єкти, згенеровані ним, оскільки необхідною умовою виникнення авторського права є відповідність критерію оригінальності твору, який пов’язаний з людиною-автором та реалізацією творчого задуму. Водночас такі неоригінальні об’єкти, згенеровані штучним інтелектом, підпадають під охорону правом особливого роду, а суб’єкти права особливого роду мають право ліцензувати, передавати такі об’єкти та здійснювати захист цього права в тому числі в судовому порядку. Доведено, що на сучасному етапі приведення законодавства України про авторське право у відповідність до законодавства ЄС наша держава досягла помітних успіхів, адже були прийняті важливі для нашої держави Закони («Про авторське право і суміжні права» від 2022 року, «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 2018 року із змінами та доповненнями від 2022 року), які імплементували в українське національне законодавство у сфері авторського права та суміжних прав положення понад десятка Директив ЄС. Однак, одночасно з цим зустрічається ряд невідповідностей та проблем у адаптації чинного національного законодавства у цій сфері до права ЄС, які призводять до проблем на практиці захисту авторських та суміжних прав. Зокрема, серед них поспішність процедури гармонізації, що призводить до проблем правового застосування прийнятих на національному рівні законодавчих актів та необхідності постійного відстеження судової практики ЄС з метою правильного правозастосування; невідповідність окремих положень чинного законодавства України європейським стандартам у сфері захисту авторських та суміжних прав, складність збору доказової бази для доведення факту порушення авторських та суміжних прав, організаційно- правові недоліки процедури захисту авторських та суміжних прав в судовому порядку, недостатня кількість спеціально підготовлених суддів, які здатні розв’язати спірні питання з дотриманням авторських та суміжних прав. Зважаючи на це, вважаємо, що процес адаптації національного законодавства у сфері авторського права та суміжних прав до права ЄС має продовжуватись, однак більш виважено та продумано. Слід відмовитись від поспішності в адаптації, адже це призводить не до наближення чинного законодавства до права ЄС, а швидше приводить до нових викликів та загроз порушення авторського права та суміжних прав, що може негативно позначитись на й без того неефективній системі захисту авторських та суміжних прав в Україні. Встановлено, що технології віртуальної реальності в ЄС останнім часом швидко розвиваються, створюють інноваційні форми взаємодії, а також нові юридичні проблеми, зокрема й у сфері захисту авторських прав. Розвиток технологій віртуальної реальності створює ряд наступних можливостей: можливість підтримки європейських екосистем Web4, можливість надання публічних послуг з використанням технологій віртуальної реальності, можливість створення умов для більш захоплюючої освіти та навчання тощо. До числа викликів, які виникають у сфері авторського права належать: порушення авторських прав, ускладненість захисту авторських прав у віртуальній реальності, необхідність адаптації законодавства ЄС до нових викликів авторському праву у віртуальній реальності. Слід відзначити, що ЄС намагається йти в ногу із часом і всіляко підтримувати розвиток віртуальних технологій і цифрового середовища, адже їх інноваційний прогрес має значення для ефективного розвитку всіх сфер життєдіяльності суспільства Євросоюзу. Позитивне значення розвиток віртуальних світів має і для авторського права, адже створює нові можливості для творців. Водночас сфера віртуальних світів є найбільш сприятливою для порушень авторських прав. Зважаючи на це, ЄС варто більше уваги приділити розробленню механізмів виявлення порушень авторських прав у віртуальній реальності та притягнення винних осіб до відповідальності за порушення авторських прав, щоб розвиток інформаційної складової не призвів до нівелювання положень чинного законодавства ЄС у сфері захисту авторських прав. Для України ж актуально спостерігати за досвідом ЄС у напрямку напрацювання основ та розробки правового регулювання віртуальних світів, а також розпочинати розробку національного законодавства у цій сфері, адже, як свідчить практика, віртуальні світи сьогодні набувають все більшого поширення, а тому наша держава, яка бажає йти в ногу з часом і надавати ефективний захист авторських прав авторам в віртуальних світах та віртуальній реальності, повинна мати належне правове забезпечення у цій сфері. Автором визначено, що на сьогоднішній день Україна максимально наблизила своє законодавство у сфері авторського права та суміжних прав у контексті цивільно-правових винятків та обмежень до права ЄС, однак все ще залишається ряд винятків та обмежень, які потребують свого відображення у чинному вітчизняному законодавстві. Зокрема, це стосується винятків та обмежень, встановлених Директивою 2019/790, частина з яких, хоч і частково, знайшла відображення у чинному законодавстві, тоді як більша частина залишається законодавчо не закріпленою. Серед таких винятків та обмежень потребують закріплення: виняток щодо надання науково-дослідним організаціям та установам зі збереження культурної спадщини у деяких випадках, наприклад, для подальшої верифікації результатів наукових досліджень, можливості зберігати копії, зроблені згідно з винятком для цілей проведення глибинного аналізу тексту та даних; виняток щодо надання науково-дослідним організаціям й установи зі збереження культурної спадщини, у тому числі особам, пов'язаним з ними, щодо глибинного аналізу тексту та даних стосовно контенту, до якого вони мають законний доступ тощо. Зважаючи на те, що українським законодавцем закріплюється вичерпний характер та перелік винятків та обмежень, то внесення винятків та обмежень, закріплених Директивою 2019/790 має відбутись саме в положеннях Закону України «Про авторське право і суміжні права». Адаптація українського законодавства до права ЄС у цьому аспекті є важливим кроком до вступу України до Євросоюзу у найближчій перспективі. Доведено, що на сьогоднішній день Україна повністю реформувала своє законодавство у сфері авторського права та суміжних прав у відповідності до взятих на себе зобов’язань. Проте, це зовсім не означає, що українське авторське законодавство є повністю відповідним авторському праву ЄС, адже за період 2017-2023 років авторське право ЄС зазнало значних трансформацій та нововведень, які не були враховані Україною та ЄС у положеннях Угоди про асоціацію. Саме тому актуальним стає питання подальшої адаптації та гармонізації українського законодавства у сфері авторського права до права ЄС у цій сфері у контексті наданого Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Зокрема, актуальною залишається гармонізація законодавства України у сфері авторського права з правом ЄС у частині визначення порядку та умов використання сирітських творів, у частині встановлення винятків та обмежень у національному авторському законодавстві та праві ЄС тощо. Визначено, що станом на сьогоднішній день перед державами-членами ЄС виникає ряд проблем у процесі гармонізації свого національного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав у відповідності до положень авторського законодавства ЄС, до яких, зокрема, належать незакінченість процедури гармонізації авторського законодавства в межах загального права ЄС; «вертикальний» характер дії директив та регламентів ЄС, внаслідок чого їх «гармонізуючий» вплив обмежується конкретним предметом регулювання (наприклад, програмним забезпеченням, базами даних, фотографічними творами тощо); неузгодженість винятків та обмежень тощо. Права, надані творцям оригінальних творів у кожній державі-члені Європейського Союзу, відрізняються залежно від національного законодавства та правової традиції. Проте, хоча законодавство про авторське право в Європейському Союзі залишається переважно національним законодавством, національні правила поступово зближуються за допомогою міжнародних договорів і нового законодавства ЄС у сфері авторського права і суміжних прав, яке гармонізує різні права авторів і виконавців. Було встановлено, що станом на сьогоднішній день основні принципи та засади авторського права України та ЄС досі мають певні розбіжності, незважаючи на ряд реформ у сфері інтелектуальної власності, проведених Україною в контексті її інтеграційних прагнень та двосторонніх домовленостей на рівні Україна – ЄС. Це спричиняє певні перешкоди на шляху до вступу України до ЄС і вказує на те, що процес гармонізації українського авторського законодавства до права ЄС у цій сфері повинен продовжуватись. Вже сьогодні наша держава має певні позитивні зрушення стосовно регулювання відносин у сфері охорони неоригінальних об’єктів, генерованих комп’ютерною програмою, які не повинні бути втраченими у контексті гармонізації українського авторського законодавства до права ЄС у цій сфері. Визначено, що динаміка у розвитку авторського права й суміжних прав прямо залежить від динаміки розвитку Європейського Союзу та інтенсивності інтеграційних процесів у тих країнах, які прагнуть до гармонізації власного законодавства на основі законодавства ЄС. Однак, не можна не відмітити й той факт, що чинна система авторського права ЄС досі базується на положення Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів від 1886 року, що свідчить про необхідність оновлення правової основи авторського права ЄС у відповідності до вимог сьогодення. Це напряму стосується й України, яка ратифікувала Бернську конвенцію та стоїть на шляху наближення та гармонізації свого законодавства до законодавства ЄС. У дисертації сформульовані й інші теоретично обґрунтовані висновки та положення щодо проблем та перспектив гармонізації законодавства України у сфері авторського права з правом ЄС. Практичне значення дисертаційної роботи полягає в можливості використання висновків та пропозицій дисертації у правотворчій і правозастосовчій сферах, а також у навчальному процесі.uaавторське правоавторське право ЄСгармонізація авторського законодавствареформа авторського права в Україніштучний інтелекткритерій оригінальностіправа особливого родуcopyrightEU copyrightharmonization of copyright legislationcopyright reform in Ukraineartificial intelligencecriterion of originalityrights of a special kindДисертація