HONІUKOVA, LiliiaLiliiaHONІUKOVA0000-0001-9474-5780ГОНЮКОВА, ЛіліяЛіліяГОНЮКОВАСИЧОВА, ВікторіяВікторіяСИЧОВАЛАМАХ, ЕллаЕллаЛАМАХ2026-03-172026-03-172025-06-27HONІUKOVA, L., ГОНЮКОВА, Л., СИЧОВА, В., ЛАМАХ, Е. (2025). POSITIVE ACTIONS AS A TOOL FOR ACHIEVING EQUAL OPPORTUNITIES FOR WOMEN AND MEN. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 5–10. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-1/1110.17721/2616-9193.2025/21-1/11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13041Background. Equality in the opportunity to realize one's potential and fulfill one's aspirations is becoming a reality for people today in a democratic state. The "policy of positive actions" has been implemented by democratic governments on various continents for almost a hundred years, leading to the spread of a culture of tolerance and expanding opportunities for marginalized groups. The policy of positive actions is not a single measure but a comprehensive set of structural and instrumental reforms that have clear time frames and specific results to achieve the goal. One example is the establishment of quotas for political parties or during elections at various levels of decision-making processes. The main task of the "policy of positive actions" is to create equal opportunities for different social groups, particularly helping women and girls overcome inequality in society. At the same time, the implementation of this policy must be approached comprehensively, analyzing each step. The criteria for forming and implementing this policy must be transparent and understandable to the entire population to avoid adverse effects. Methods. To obtain reliable research results, systemic and historical approaches, as well as analytical methods, were used. The systemic approach, as a specific strategy for scientific cognition and practical activity, allowed considering the complex object of gender mainstreaming through the system of positive actions. The historical approach enabled the objectification of the process of developing the theory and practice of the policy of positive actions, revealing the peculiarities of its development over time, which contributed to the concreteness, logic, and consistency of the material presented. The structural-morphological method, aimed at searching for informational support for the stated problem, allowed an analysis of the normative-legal support of the policy of positive actions. Results. In the history of Ukraine's independence, we have a positive experience of implementing the "policy of positive actions": soft quotas in public service and "gender quotas" during local elections in 2020 under the new electoral legislation. For the first time in these elections, a mandatory 40% gender quota was in effect (Electoral Code of Ukraine, Article 154). The consequences and influence of introducing quotas on political culture and changing public perceptions of women's political participation have evolved, and many qualified women from various cities and villages of Ukraine entered local councils. During the military aggression of Russia against Ukraine, there is a need to develop a methodology for applying the "policy of positive actions" to help the country ensure equal rights and opportunities for women and men, girls and boys at various levels of decision-making processes and in all sectors for economic recovery and improving social guarantees. At the same time, it is necessary to remember the accompanying actions and the complexity of solving the problem, which requires further scientific research. Conclusions. Ukraine needs a systemic approach and consolidated actions by public authorities to adopt a political decision to expand the policy of positive actions to the economic sector. The implementation of the policy of positive actions should be accompanied by systematic research and supporting measures, which should become the norm not only for the public sector but also for the private sector. Such a comprehensive approach will expand women's economic opportunities and impact the transformation of patriarchal social culture as a whole.Вступ. Наголошено, що рівність у можливості реалізувати свій потенціал та втілити в життя свої прагнення для людей сьогодні стає реальністю у демократичній державі. "Політику позитивних дій" уже майже сто років запроваджують на різних континентах демократичні уряди, що загалом привело до поширення культури толерантності та розширило можливості уражених груп населення. Підкреслено, що політика позитивних дій – це не один захід, а цілий комплекс структурних та інструментальних реформ, що мають чіткі терміни дії та конкретні результати для досягнення мети. Одним із прикладів є створення квот для політичних партій під час виборів на різних рівнях процесу прийняття рішень. Основним завданням "політики позитивних дій" є створення рівних можливостей для різних соціальних груп, особливо це допомагає жінкам та дівчатам подолати нерівність у суспільстві. Водночас акцентовано, що до запровадження названої політики потрібно ставитись комплексно, аналізуючи кожен крок. Критерії для формування і реалізації цієї політики мають бути прозорими й зрозумілими всьому населенню, щоб не викликати зворотний ефект. Методи. Для отримання достовірних результатів дослідження було використано системний та історичний підходи, аналітичні методи. Системний підхід як специфічна стратегія наукового пізнання і практичної діяльності дозволив розглянути складний об'єкт гендерного мейнстримінгу через систему позитивних дій. Історичний підхід дозволив об'єкти візувати процес розвитку теорії та практики політики позитивних дій, виявити особливості розвитку цієї політики в часі, що сприяло конкретності, логічності і послідовності викладення матеріалу. Структурно-морфологічний метод, спрямований на пошук інформаційного забезпечення заявленої проблеми, дозволив здійснити аналіз нормативно-правового забезпечення політики позитивних дій. Результати. Зазначено, що за історію незалежності України маємо позитивний досвід впровадження "політики позитивних дій": м'які квоти на державній службі та "гендерні квоти" під час проведення місцевих виборів у 2020 році за новим виборчим законодавством. Уперше на цих виборах діяла обов'язкова 40-відсоткова гендерна квота (Виборчий кодекс України, ст.154). Наслідки і вплив введення квот на політичну культуру та на зміну суспільного уявлення про політичну участь жінок змінилися і багато кваліфікованих жінок з різних міст та сіл України потрапили до місцевих рад. Обґрунтовано, що під час воєнної агресії Росії проти України потрібно розробити методику використання "політики позитивних дій", що допоможе країні забезпечити рівні права та можливості для жінок та чоловіків, дівчат та хлопців на різних рівнях процесу прийняття рішень і в усіх галузях для відновлення економіки і покращення соціальних гарантій. Водночас необхідно пам'ятати про комплексність розв'язання проблеми та супроводжувальні дії, що потребує подальших наукових досліджень. Висновки. Доведено, що в Україні потрібен системний підхід та консолідовані дії органів публічної влади для прийняття політичного рішення щодо розширення політики позитивних дій на сферу економіки. Реалізація політики позитивних дій має супроводжуватись систематичними дослідженнями та підтримувальними заходами, що мають стати нормою не лише для державного, а і для приватного сектору. Такий комплексний підхід дозволить розширити економічні можливості жінок і вплинуть на трансформацію патріархальної суспільної культури загалом.engenderpositive actionsstate policypublic policyequal opportunitiesgender quotas.гендерпозитивні діїдержавна політикапублічна політикарівні можливостігендерні квоти.Стаття