2024-01-092024-01-09https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/105Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка з часів утворення вищого навчального закладу і впродовж 170-літньої історії є визнаним організатором і керівником напрямків дослідження минулого. Тут сформувалися, діяли й продовжують діяти наукові школи, що охоплюють усі періоди історичного розвитку людства. Лише за 2014 – 2017 рр. викладачами факультету було видано понад 60 монографій, опубліковано більше 1500 статей у вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях. Заслуговують на увагу роботи І.К. Патриляка, Я.С. Калакури, М.Г. Палієнко, А.П. Коцура, О.П. Машевського, В.П. Капелюшного, І.В. Ігнатенко, В.І. Сергійчука, В.В. Ставнюка, В.А. Рубеля. Під керівництвом та за участю співробітників кафедри археології та музеєзнавства в різні роки проводились розкопки пам’яток кам’яної доби, енеоліту-бронзового віку, античності та середньовіччя на Канівщині, в Ольвії, на о. Березань, на території Прикарпаття та Поділля, в інших регіонах України. Накопичений величезний археологічний матеріал зберігається у фондах учбового музею й використовується в навчальному процесі та науковій роботі. За останнє десятиліття вченими кафедри особлива увага приділялася дослідженню розвитку стародавнього та первісного суспільства на Україні, мистецтва та світогляду в стародавньому суспільстві України (за археологічними даними). Вивченням античності та середньовіччя займались вчені кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. Успішно досліджуються проблеми стародавньої японської цивілізації, історія античної Греції і Риму та роль античної спадщини в духовній культурі України, історія українських земель стародавньої епохи та ін. Дослідження етнологічних аспектів української історії, що проводяться зусиллями працівників кафедри етнології та краєзнавства, дозволило розширити знання про особливості розвитку українських земель північно-західного зарубіжжя, які нині входять до складу Польщі – Холмщини і Підляшшя. На великому фольклорно-етнографічному матеріалі визначено локальні риси матеріальної і духовної культури українців Холмщини і Підляшшя наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., а саме святково-обрядової культури, традиції весільної обрядовості тощо.Факультет