Міщенко, О.О.Міщенко2026-04-062026-04-062019-12-26Міщенко, О. (2019). Тафальний ландшафт в структурі міста (на прикладі м. Луцька). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 2(75), 49-54. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.75.8УДК 911.53(477.82)10.17721/1728-2721.2019.75.8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14162Архив Юго-западной России, ч. 1, т. 4, С. 334. Весь Юго-Западный край: Справочная книга торгово-промышленных и фабрично-заводских предприятий, административных учреждений и крупного землевладения в губернии Киевской, Волынской, Подольской. – К., 1907. – С.640. Воловик В. М. Етнокультурні ландшафти: регіональні структури і природокористування : монографія / В. М. Воловик. – Вінниця, 2013. ‒ 464 с. Державний архів Волинської області. Р-20, Луцький міський відділ комунального господарства, оп.1, спр.34, арк.1-6. Державний архів Волинської області, ф. 338, оп. 1, спр. 189. Державні санітарні правила та норми «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України». – К.: Державна санітарноепідеміологічна служба України, 1999. – 13 с. Кучера М. П. Археологические исследования Волынского отряда / М. П. Кучера // Архологические исследования на Украине 1968 г. ‒ Вип. ‒ К: Наук. думка, 1971. ‒ С. 242–245. Луцьк. План зонування міста. Схема планувальних обмежень: Луцька міська рада. Містобудування [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу https://www.lutskrada.gov.ua/pages/mistobuduvannia Колосок Б. Луцьк: Архітектурно-історичний нарис / Б. Колосок, Р. Метельницький ‒ К.: Будівельник, 1990. ‒ C. Малевская М. В.Исследования церкви ХІІ в. в Луцком замке / Малевская М. В. // А О 1985 года. – М.: Наука, 1987. – С. 365. Міщенко О. В. Історико-географічні аспекти формування та функціонування тафальних ландшафтів / О. В. Міщенко // Науковий вісник Херсонського державного університету. ‒ Серія : географічні науки. Вип. 10. ‒ Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. ‒ С. 42-47. DOI 10.32999/ksu2413-7391/2019-10-6 Mishchenko O. V. Structural organization of sacred landscapes / V. Mishchenko // Journal of Geology, Geography and Geoecology, 2019. ‒ 28 (3), P. 487-494. DOI: 10.15421/111944 Price L. Some results and implications of a cemetery study / L.. W. Price // Professional Geographer, 1966. ‒ 18, 7-201. Сайчук Б. Храми і цвинтарі старожитнього Луцька / Б. Сайчук // Науково-інформаційний збірник ЛДІКЗ «Старий Луцьк». – Луцьк. – Вип. ІІ. – С.5-40. Славянские древности. Этнолингвистический словарь / Под редакцией Н. И. Толстого. ‒ М. : Международные отношения, 1995. ‒ Т. 2. Д-К. ‒ С.503.The article presents the results of scientific work on the features of the organization of the tafal landscape in the city structure. The tafal landscape is valuable and has the great socio-economic importance in the life of the society and can serve as an indicator of a number of characteristics of a settlement. The methodological basis of the study is the concept of structural-geographical analysis, which is based on scientific approaches of natural sciences and socio-geographical directions in order to solve effectively the problems of territorial planning, preservation of natural and historical and cultural heritage, harmonization of relations in the system «man-nature-economy». The paper uses a systematic approach to the study of the sacral landscape as a whole organized territorial system and a set of methods, in particular: structural-logical generalization and system analysis, comparative-geographical, historical-geographical, cartographic. It is reasonable to study the tafal landscape as a part of the sacred because it is connected with the rite, ritual, symbol, myth. The author considers it to be a complex natural-anthropogenic or anthropogenic system that covers burial, natural, anthropogenic and anthropogenic-technological components, a person, or a group of people who, through perceptual factors, consider such a system to be an object of worship and honour. The leading factors of the functioning of the tafal landscape in the structure of the city are substantiated, in particular: physical-geographical and socio-economic conditions, sanitary compliance, transport accessibility, availability of the temple complex. The regularities of the spatial arrangement of the studied systems are investigated and the following types are distinguished: middle, peripheral, remote. It is proved that with the development of the city, its area is increased, and the spatial location of the tafal landscapes is changed. Historical-geographical analysis of 18 cemeteries of Lutsk (disappeared, closed, partially closed) was carried out. The investigation made it possible to reveal their functional status at different period of time, area, confessional or other affiliation. The draft of all the cemeteries of the city shows a significant increase in its area over the last century in the directions – north, south. Among the functioning cemeteries of Lutsk there are 1 cemetery (outside the city) and 3 partially closed, which according to the zoning plan are located in the territorial area of the cemeteries. The norms and preventive measures within the limits of modern and paleotafal landscapes, which should be taken into account in the active development of modern Ukrainian cities, and when the studied systems are absorbed by the architectural development and local infrastructure, are highlighted.У статті представлені результати наукових напрацювань щодо особливостей організації тафального ландшафту в структурі міста. Тафальний ландшафт має ціннісне а також важливе соціально-економічне значення в житті соціуму й може слугувати індикатором ряду характеристик населеного пункту. Методологічну основу дослідження складає концепція конструктивно-географічного аналізу, яка ґрунтується на наукових підходах наук природничо-географічного та суспільно-географічного спрямування з метою ефективного вирішення завдань територіального планування, збереження природної та історико-культурної спадщини, гармонізації відносин у системі «людина-природа-господарство». У роботі використано системний підхід до дослідження сакрального ландшафту як цілісної організованої територіальної системи та сукупність методів, зокрема: структурно-логічного узагальнення та системного аналізу, порівняльно-географічний, історико-географічний, картографічний. Тафальний ландшафт досліджується автором у складі сакрального, оскільки пов’язаний із обрядом, ритуалом, символом, міфом і розглядається автором, як складна природно-антропогенна, чи антропогенна система, яка охоплює поховання, природну, антропогенно-техногенну складові, людину, чи групу людей які через перцепційні чинники вважають таку систему об’єктом поклоніння та пошани. Обґрунтовано провідні чинники функціонування, зокрема: фізико-географічні, соціально-економічні умови, санітарна відповідність, транспортна доступність, наявність храмового комплексу та типи розташування тафального ландшафту в структурі міста. Проведено історико-географічний аналіз 18 кладовищ м. Луцька (зниклих, закритих, частково закритих), що дало можливість виявити їх функціональний статус на різних відтинках часу, площу, конфесійну чи іншу приналежність. Висвітлено норми та превентивні заходи в межах сучасних та палеотафальних ландшафтів, які необхідно ураховувати при активному розвитку сучасних українських міст, поглинанні досліджуваних систем новою архітектурною забудовою та місцевою інфраструктурою.ukтафальний ландшафтсакральний ландшафткладовищесанітарні та морально-етичні нормим. Луцькtafal landscapesacral landscapecemeterysanitary and moral standardsLutskСтаття