Руда, НаталяНаталяРуда2026-06-162026-06-162026-05-31Руда, Н. (2026). The Principles of Lexicographic Description of Linguistic Units in "De Verborum Significatu". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 100–107. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.1410.17721/1728-2659.2026.40.14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23225Background. The article provides a comprehensive analysis of the principles of linguistic units description in the ancient Roman lexicographical treatise «De verborum significatu». The study highlights the contribution of the ancient tradition to the formation of metalexicography and traces the origins of the fundamental principles of semantisation which remain relevant to contemporary lexicographic theory. The importance of the research is further enhanced by the Ukrainian translation of selected definitions, which partially fills the gap caused by the absence of a complete translation of this work into Ukrainian. Methods. Given the historical-linguistic and metalexicographical character of the study, descriptive and historical methods were used, as well as a comprehensive sampling of the material. Elements of etymological, semantic and morphemic analysis were also applied. Contextual analysis made it possible to ascertain the meaning of lexemes in the quotations provided by the author. The results obtained were interpreted from the perspective of modern metalexicography. Results.The study outlines the features of the macro- and microstructure of the dictionary, the organization of the lexical register, the specificity of the headword forms representation and the character of the definitions. It has been established that, alongside concise denotative definitions, the dictionary employs encyclopedic explanations, etymological interpretations, foreign-language equivalents, substitutions, as well as observations on the phonetic, morphological and word-formation phenomena of the Latin. Particular attention is paid to the analysis of dictionary entries containing archaisms, terminological vocabulary, occasionalisms and the results of interlingual contact. Сonclusions. The absence of a standardised principle for interpreting linguistic units in the text is regarded as a historical stage in the process of forming a lexicographical tradition. The study has shown that "De verborum significatu" is a valuable source for reconstructing the principles of dictionary organization in antiquity. A promising direction for further research is the systematic comparison of the identified principles with modern dictionaries of various types, as well as the full translation of the work into Ukrainian accompanied by scholarly commentary.Вступ. У статті здійснено комплексний аналіз принципів лексикографічного опису мовних одиниць у пам’ятці давньоримської словникової справи "De verborum significatu". Дослідження актуалізує внесок античної традиції у формування металексикографії та простежує витоки основних принципів семантизування, які залишаються релевантними і для сучасної теорії словникарства. Актуальність дослідження зумовлена також українським перекладом окремих тлумачень, що частково заповнює прогалину, пов’язану з відсутністю повного перекладу цієї пам’ятки українською мовою Методи. З огляду на історико-лінгвістичний і металексикографічний характер дослідження було використано описовий, історичний методи, а також метод суцільної вибірки матеріалу. Також було застосовано елементи етимологічного, семантичного та морфемного аналізів. Контекстуальний аналіз дав змогу з’ясувати функціонування лексем у наведених автором цитатах. Отримані результати інтерпретовано з позицій сучасної металексикографії. Результати. У роботі окреслено особливості макро- та мікроструктури словника, способи організації реєстру, специфіку репрезентації мовних одиниць і характер тлумачень. Встановлено, що поряд із лаконічними денотативними дефініціями у словнику широко представлені енциклопедичні пояснення, етимологічні інтерпретації, іншомовні відповідники, синонімічні субституції, приклади з творів римських авторів, а також спостереження над фонетичними, морфологічними й словотвірними явищами латинської мови. Окрему увагу приділено аналізу словникових статей із архаїзмами, професійною лексикою, авторськими оказіоналізмами та свідченнями міжмовних контактів (передусім із грецькою мовою). Висновки. Відсутність єдиного стандартизованого принципу тлумачення мовних одиниць у досліджуваному тексті розглядається як історичний етап процесу формування лексикографічної традиції. Дослідження показало, що "De verborum significatu" є цінним джерелом для реконструкції принципів організації лексиконів у античну добу та простеження витоків тих параметрів лексикографічного опису, які в подальшому були розвинені у європейській словникарській традиції. Перспективним напрямом майбутніх досліджень є системне зіставлення виявлених принципів із моделями сучасних словників різних типів, а також підготовка повного українського перекладу пам’ятки з науковим коментарем.ukancient linguisticsgeneral linguisticsLatinlexicographymetalexicographysemantisationetymologyантичне мовознавствозагальне мовознавстволатинська мовалексикографіяметалексикографіясемантизуванняетимологіяСтаття