Тищенко, Костянтин МиколйовичКостянтин МиколйовичТищенко2026-06-292026-06-292021Тищенко, К. (2021). Пам'ять про візантійських яковитів і мелекитів: 1500 років у топонімії України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (150), 68–76. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/1728-2640.2021.150.11УДК 94(477):801.31110.17721/1728-2640.2021.150.11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25720За роки досліджень історичних пластів топонімії України стала помітною значна група місцевих назв із відображенням контактів наддніпрянців із Сирією візантійської доби. Виявлені дані топонімії відповідають також і прізвищам, і словниковим запозиченням із тих же країв, а все разом свідчить про поважну глибину етнічної пам'яті у формах успадкованої нами мови. Київські історики В. Завитневич і О. Соболевський припустили для літописних топонімів Триполь і Халѣпь прототипи Триполіс і Халеб 'Алеппо'. Ця постановка проблеми та нагадування про її дальшу актуальність у О. Стрижака дали підстави до пошуків методом топонімічного контекстування дальших синхоричних назв з Близького Сходу. Крім Трипілля і Халеп'я ними виявилися назви сіл Дамаски Пл, Демешківці ІФ, Кир'яківка Мк, Кирияківщина См та інші репліки від імовірних прототипів гр. Δαμασκός, ар. دمشق Dimashq 'Дамаск', сир. ܪܕ ܒ, Ya'qub Burd'oyo гр. Ἰάκωβος Βαραδαῖος 'Кир Яків Барадеї'. Виявлення вихідної території в Сирії з концентрацією прототипів цього вектора топонімів України сприяло систематизації наукових уявлень про контакти Наддніпрянщини в долітописний час. Тепер помічено ще одну особливість районних кортежів топонімів цієї групи, яка гранично конкретизує хронологію відображених у них події. Це повторювана просторова близькість до вже вивчених топонімів сирійського вектора цілого нововиявленого "сузір'я" назв від основ Север(ин)-, Ладиг/ж-, Настас/ш-, Мелех/ш-. Сама їхня просторова пов'язаність робить вірогідними прототипи названих тут реплік: сир. ܿ ܪܘܣܸ ܸ Severus 'Кир Север' (Антіохійський), ܕ Lâdîqîyâ, Λαоδίκεια, اللاذقية al-Lādhiq(iye) 'Лаодікія Сирійська', Ἀναστάсιος 'Анастасій І', malkoyo Μελχίτοι 'мел(е)кити'. Адже всі ці поняття пов'язані між собою не просто епохою, а конкретною історичною подією, собором 512 р., який духовно поділив східних християн. Такий тривала увага до конфесійних питань у далекій від Сирії "нашій" Скіфії був би неочікуваним, якби не раннє свідчення св. Ієронима (403 р.) та участь наддніпрянців відразу після собору у "повстанні за православ'я" під проводом намісника Фракії Віталіана (513–514 рр.). Стаття містить новий слід подій і аргументи до висновку, що ми все ще – у колі того світогляду предків.The linguistic evidence of contacts of the Early Christian time between the Middle Dnieper region and Syria is highlighted. Found Aramaic Prototypes of such loanwords as Ukr. han'ba, shana, lylyk-nichka, norytsia, spyzharnia, saraka. It is shown that they are connected by means of realities designated by them with the wandering Syrian Monks-Sarakots (IV–VIth c.). These contacts get specific localization in persisted toponyms in Ukraine Sorokotychi, Rakhvalivka, Trypillia, Khalepya, Zoziv, Oskolonivka, in Ukrainian family names Sorokotiah, Rukhaylo, Zoza, Skolonets' etc. Now, the repeated spatial closeness to the already studied toponyms of a new "pattern" of names is revealed. Their bases are Sever(yn)-, Ladyh/zh-, Nastas/sh-, Melekh/sh-. The very fact of their relationship makes probable their prototypes: Syr. ܣ ܿܪܘܸ ܸ Severus 'Cyrus the Great' (from Antiochia), ܕ lâdîqîyâ, Λαоδίκεια, اللاذقية al-Lādhiq(iye) 'Laodicea in Syria', Ἀναστάσιος 'Anastasius I', malkoyo Μελχίτοι 'melekites'. All these concepts are connected not just by an epoch, but by a specific historical event, the Council of 512.ukтопонімія Українираннє християнствомовні контактиВізантіямелекитиСиріяяковитисиро-арамеїзмитяглість населення Україниplace names of Ukrainelinguistic contactsarameismssurnamesSyriaregionalityglobalizationLaodicea in SyriaCouncil of 512Стаття