Кирилюк, Ольга ЛеонідівнаОльга ЛеонідівнаКирилюк2026-07-072026-07-072019Кирилюк, О. Л. (2019). Особливості мікрополя “ворожі війська” у структурі асоціативно-семантичного поля “ворог” (на матеріалі дискурсу російсько-української інформаційної війни). Studia Linguistica, (15), 106-124. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.106-124УДК 811.161.2’4210.17721/StudLing2019.15.106-124https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26986The era of information wars requires a great deal of mastery of the word. A wide range of recipient’s emotions that can be evoked by certain lexemes makes language an essential tool in the fight for people’s consciousness while conducting information campaigns that accompany armed conflicts. Purpose – the study of the structure of the associative-semantic field “hostile troops” based on the discourse of the Russian-Ukrainian information war. Methods. Methods of associative linguistic observation (emotional-expressive and figurative-sensual components of the semantics of the studied lexemes), associative-semantic modeling (associative-semantic fields and microfields formation) are being used. Results. As a result of the analysis, the structure of the associative-semantic microfield of the “hostile troops” has been modeled, within which eight groups (ASG) have been allocated. The main groups are: 1) terminolexemes with a component indicating Russia’s involvement in the Donbas conflict (Russian troops, armed forces of the Russian Federation); 2) names with “Putin”, “putinskyi” components that are synonymous with the concept of “Russia” (Putin’s terrorists); 3) metonymic names that associatively indicate the presence of troops of another state (foreigners, invaders); 4) terms without reference to the Russian trace, which are characteristic of the initial stage of the conflict, when the fact of Russian aggression has not yet been recognized by Ukrainian legislation (militants, separatists), etc. Conclusion. Thus, the terminology used by the Ukrainian society is an important mean of waging an information war, and more specifically, repelling not only the armed aggression, but also the information hostile aggression. The study of such names is especially relevant because it enables to form the linguistic identifiers of the war period and to follow the psycholinguistic reactions of the society to the frontline news.У статті здійснено аналіз лексем на позначення ворога, якими суспільство послуговується в дискурсі російсько-української інформаційної війни. Результати дослідження дають підстави змоделювати структуру асоціативно-семантичного поля “ворогˮ в межах українського воєнного наративу. Встановлено, що її формують п’ять асоціативно-семантичних мікрополів: “країна-ворог”, “ворожі війська”, “вороже суспільство”, “ворожі ЗМІ”, “ворожі поняттяˮ. У пропонованій праці головна увага зосереджена на детальному вивченні мікрополя “ворожі військаˮ, у межах якого виділено вісім асоціативно-семантичних груп, репрезентованих різноманітними лексемами на позначення осіб, що здійснюють збройну агресію на сході України. Наголошено, що мовні одиниці, якими послуговується українське суспільство, є важливим засобом ведення інформаційної війни, а точніше – відбиття, окрім збройної, також інформаційної ворожої агресії.ukасоціативно-семантичне поленаративконституентиноменимоделюванняінформаційна війнаassociative-semantic fieldnarrativeconstituentsnamesmodelinginformation warСтаття