Потапенко, РусланаРусланаПотапенкоМолоткіна, ВалентинаВалентинаМолоткінаХмельницька, ЛюдмилаЛюдмилаХмельницька2026-02-252026-02-252026Потапенко, Р., Молоткіна, В., & Хмельницька, Л. (2026). Повсякденне життя сільського населення України 1985–1991 рр. Етнічна історія народів Європи, (78), 125–130. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.1510.17721/2518-1270.2026.78.15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10827Актуальність. В умовах російсько-української війни, деколонізації українського публічного простору, інтересу до пошуків національної ідентичності, уваги заслуговує аналіз повсякденного життя сільського населення України в 1985–1991 рр., де глибоко укоренилися радянські соціокультурні практики, що несли ідеологічні впливи. У період системних реформ, який відомий під назвою «перебудова», комуністична ідеологія почала втрачати авторитет у ключових позиціях. У даному контексті наукового дискурсу потребує питання як радянська політика позначилася на повсякденних практиках сільського населення. Повсякденний зріз дасть змогу збагнути дієвість офіційної ідеології на рівні побутового досвіду. Вивчення і популяризація цього експерієнсу не втратила актуальності і сьогодні. Мета дослідження – висвітлити повсякденне життя сільського населення України 1985–1991 рр., показати особливості розвитку соціальної сфери, ідеологічні й пропагандистські методи заохочення селян органами радянської влади. Методи. В основі наукового аналізу лежать методи, котрі дозволяють уникнути упередженості та однобічності, дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, всебічності, системності та об’єктивності. Для висвітлення проблеми застосовано логічно-аналітичний метод. Результати дослідження. Період «перебудови» характеризується застійними явищами на селі наслідком яких став низький соціально-побутовий рівень життя, проблема з житлом, газопостачанням, опаленням, медичним і культурним обслуговуванням. Хоч для соціального розвитку робилися певні кроки, проте їх темпи відставали від запиту й потреб суспільства. Пропагандистська й ідеологічна робота партії з покращення трудової і соціальної активності радянської людини втратила свою актуальність. Село потребувало реального перезавантаження і оновлення. Висновки. Подальшого дослідження потребує соціальна сфера села періоду «перебудови», що є цінними при подоланні негативних тенденцій радянської спадщини в культурі, освіті, ментальності в напрямку формування національної ідентичності підростаючого покоління.Relevance. In the context of the Russian-Ukrainian war, the decolonization of the Ukrainian public space, and interest in the search for national identity, an analysis of the everyday life of the rural population of Ukraine in 1985–1991, where Soviet socio-cultural practices that carried ideological influences were deeply rooted, deserves attention. During the period of systemic reforms, known as «perestroika», communist ideology began to lose authority in key positions. In this context, the question of how Soviet policy affected the everyday practices of the rural population requires scientific discourse. An everyday cross-section will allow us to understand the effectiveness of the official ideology at the level of everyday experience. The study and popularization of this experience has not lost its relevance today. The research goal – to highlight the everyday life of the rural population of Ukraine in 1985–1991, to show the peculiarities of the development of the social sphere, the ideological and propaganda methods of encouraging peasants by the Soviet authorities. Methods. The scientific analysis is based on methods that avoid bias and one-sidedness, the research is based on the principles of historicism, scientificity, comprehensiveness, systematicity and objectivity. The logical-analytical method is used to highlight the problem. The research results. The period of «perestroika» is characterized by stagnant phenomena in the countryside, which resulted in a low social and household standard of living, problems with housing, gas supply, heating, medical and cultural services. Although certain steps were taken for social development, their pace lagged behind the demand and needs of society. The propaganda and ideological work of the party to improve the labor and social activity of Soviet people lost its relevance. The village needed a real reboot and renewal. Conclusions. The social sphere of the village during the «perestroika» period requires further research, which is valuable in overcoming the negative trends of the Soviet legacy in culture, education, and mentality towards the formation of the national identity of the younger generation.ukселосільське населенняперебудоваповсякденне життяідеологіяпобуткультураУРСРvillagerural populationperestroikaeveryday lifeideologyliving conditionscultureUkrainian SSRСтаття