Trachuk, SolomiiaSolomiiaTrachuk2026-02-272026-02-272025-06-09Trachuk, S. (2025). FACTORS OF POPULISM GROWTH IN MODERN LIBERAL DEMOCRACIES. Politology bulletin(95), 236–248. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.236-24810.17721/2415-881x.2025.95.236-248https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11552The article examines the main reasons for the growing popularity of populist movements in modern liberal democracies. Populism has different meanings for different social groups, but all its manifestations are united by a critical or suspicious attitude towards political elites, mainstream politics and established institutions. Populism positions itself as a spokesperson for the interests of "ordinary" people who, in its view, remain marginalised or forgotten by the authorities, and often appeals to the rhetoric of patriotism. In addition, populist rhetoric tends to create a simplistic dichotomy between a morally «pure» people and a «corrupt» elite («us» and «them»), reinforcing a narrative of confrontation and division within society. It is emphasised that the rise of populism is caused by a combination of economic, cultural and technological factors that have contributed to the spread of disillusionment and disbelief in traditional forms of political representation. Economic globalisation and rising inequality have exacerbated feelings of insecurity among large segments of the population, especially those who feel left behind. In addition, technological changes, such as the rapid development of social media and digital communication platforms, have had a significant impact on the political landscape. At the same time, the fragmentation of the information space and the spread of disinformation have further undermined public trust in mainstream media and institutions. The article argues that populism should be viewed not only as an externally imposed phenomenon that threatens democracy, but also as something that democracy itself generates through its internal contradictions and unresolved issues. Populist leaders often appeal to the unfulfilled promises of democracy, especially the ideals of equality, participation and representation, using this disillusionment to consolidate their own power and undermine democratic institutions from within. In this sense, populism can be interpreted as both a symptom and a consequence of the crisis of liberal democracy.In conclusion, the article presents populism as a complex and multifaceted phenomenon resulting from the interaction of economic inequality, cultural resistance to progressive change and technological transformations in the information space. The growing influence of populist movements poses a serious challenge to liberal democracy and requires a deep understanding of its roots in order to protect democratic values and institutions in the modern world.У статті розглядаються основні причини зростання популярності популістських рухів у сучасних ліберальних демократіях. З’ясовано, що популізм має різне значення для різних соціальних груп, але всі його прояви об’єднує критичне або підозріле ставлення до політичних еліт та усталених інститутів. Популісти позиціонують себе як ті, що виражають інтересів «простих» людей, які, на його думку, залишаються маргіналізованими або забутими владою, і часто апелює до риторики патріотизму. До того ж, популістська риторика має тенденцію створювати спрощену дихотомію між морально «чистим» народом і «корумпованою» елітою («ми» і «вони»), посилюючи наратив конфронтації та поділу всередині суспільства. Встановлено, що зростання популізму викликане поєднанням економічних, культурних і технологічних факторів, які сприяли поширенню почуття розчарування і зневіри в традиційних формах політичного представництва. Економічна глобалізація, зростання нерівності загострили почуття незахищеності серед значних верств населення, особливо тих, хто відчуває, що залишився позаду. Крім того, технологічні зміни, зокрема стрімкий розвиток соціальних мереж і цифрових комунікаційних платформ, суттєво вплинули на політичний ландшафт. Водночас фрагментація інформаційного простору та поширення дезінформації ще більше підірвали довіру громадськості до основних ЗМІ та інституцій. У статті представлено позиції авторів, за якої популізм розглядається не лише як нав’язане ззовні явище, що загрожує демократії, але й як таке, що породжує демократія через свої внутрішні протиріччя та невирішеність. Популістські лідери часто апелюють до невиконаних обіцянок демократії, особливо до ідеалів рівності, участі та представництва, використовуючи це розчарування для зміцнення власної влади та підриву демократичних інститутів зсередини. У цьому сенсі популізм можна трактувати і як симптом, і як наслідок кризи ліберальної демократії.Узагальнено, що популізм як складне і багатогранне явище, що є результатом взаємодії економічної нерівності, культурного опору прогресивним змінам і технологічних трансформацій в інформаційному просторі. Зростаючий вплив популістських рухів становить серйозний виклик ліберальній демократії і вимагає глибокого розуміння його коренів, щоб захистити демократичні цінності та інститути в сучасному світі.ukeconomic inequalityidentitycultural backlashsocial networksliberalisationinformational spaceекономічна нерівністьідентичністькультурна реакціясоціальні мережілібералізаціяінформаційний простірСтаття