Захарченко, Борис В.Борис В.Захарченко0000-0002-3529-4251Старова, Вікторія СергіївнаВікторія СергіївнаСтарова0000-0001-7058-832XХоменко, Дмитро М.Дмитро М.Хоменко0000-0003-0255-5686Дорощук, Роман О.Роман О.Дорощук0000-0001-8326-4535Лампека, Ростислав ДмитровичРостислав ДмитровичЛампека2025-02-062025-02-062024Взаємодія координаційних сполук паладію (ІІ) на основі 2-(3-метил)-5-піридил-1,2,4-тріазолу з ДНК та овальбуміном / Б. Захарченко та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія. 2024. Вип. 1(59). С. 66-70.https://doi.org/10.17721/1728-2209.2024.1(59).11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/5792<jats:p>Background. Currently, platinum compounds are the only metal-containing drugs used for the treatment of various types of malignant tumors. Since, cisplatin and its analogues are toxic drugs, healthy tissues and organs suffer greatly from their action. Therefore, considerable attention of researchers is devoted to the study of less toxic analogues of cisplatin, in particular other metals of the platinum group, and compounds with mechanisms of cytotoxic action that differ from cisplatin. Intercalation is one of such mechanisms. Intercalators are compounds with a planar structure, or those that at least include a fragment of corresponding structure. These can be palladium compounds with planar ligands, in particular with derivatives of 3-(2-pyridyl)-1,2,4-triazoles. Methods. The interaction of the ligand and palladium complexes with DNA and ovalbumin was studied by fluorescence spectroscopy. Results. A sharp increasing of the excitation and fluorescence spectra intensities of the DNA solution at the presence of a coordinatively saturated palladium complex based on PdL2 was established. At the same time, the appearance of an isosbestic point on the excitation spectra confirms the interaction between DNA and PdL2 and shows the possibility of small planar molecules of such complex to intercalate into the DNA double helix. A significant decrease in the fluorescence intensity of the DNA solution at the presence of coordinatively unsaturated complex Pd(HL)Cl2 was observed. Individual ligand has almost no effect on the fluorescence of DNA, but it leads to an increase in the fluorescence of the ovalbumin solution, which indicates the possibility of using 2-(3-methyl)-5-pyridyl-1,2,4-triazole as a fluorescent reagent for albumin. The fluorescence intensity of ovalbumin decreases after adding of Pd(HL)Cl2 and PdL2 complexes. The obtained results confirm the possibility of the coordinatively saturated palladium complex based on 2-(3-methyl)-5-pyridyl-1,2,4 triazole to interact with DNA by the intercalation mechanism and indicate the relevance of further development of fluorescent systems based on 2-(3-methyl)-5-pyridyl-1,2,4 triazole for the detection of albumins. Conclusions. Interaction of coordinatively saturated palladium complex PdL2 based on 2-(3-methyl)-5-pyridyl-1,2,4-triazole with DNA by the intercalation mechanism was established. Unlike DNA, interaction of both Pd(HL)Cl2 and PdL2 complexes with ovalbumin solution results in protein denaturation. However, when HL is added to the ovalbumin solution, the fluorescence intensity of the protein increases.</jats:p>В с т у п. Сполуки платини наразі є єдиними металвмісними препаратами, що використовуються для лікування різних видів злоякісних утворень. Але цисплатин та його аналоги є токсичними препаратами і від їх дії в значній мірі страждають також здорові тканини та органи. Тому значна увага дослідників прикута до дослідження менш токсичних аналогів цисплатина, зокрема інших металів платинової групи, та сполук з механізмами цитоттоксичної дії, що відрізняються від цисплатина. Одним із таких механізмів є інтеркаляція. Інтеркаляторами можуть виступати сполуки площинної будови, або такі, до складу яких принаймні входить, фрагмент з відповідною будовою. Такими можуть бути сполуки паладію з планарними лігандами, зокрема, з похідними 3-(2-піридил)-1,2,4-тріазолів. М е т о д и. Дослідження взаємодії ліганду та комплексів паладію з ДНК та овальбуміном проводили методом флуоресцентної спектроскопії. Р е з у л ь т а т и. Встановлено, що у присутності координаційно насиченого паладієвого комплексу PdL2 на основі 2-(3-метил)-5-піридил-1,2,4-тріазолу (HL) спостерігається різке збільшення інтенсивності спектрів збудження флуоресценції та флуоресценції розчину ДНК. При цьому, у спектрах збудження флуоресценції з'являється ізобестична точка, що вказує на проходження взаємодії між молекулами ДНК з PdL2, а отже, можливу інтеркаляцію невеликих планарних молекул цього комплексу в подвійну спіраль ДНК. У присутності комплексу HL з іонами Pd2+ складу Pd(HL)Cl2 спостерігається суттєве зменшення інтенсивності флуоресценції розчину ДНК. Індивідуально, ліганд HL на флуоресценцію ДНК практично не впливає, однак призводить до зростання флуоресценції розчину овальбуміну, що свідчить про можливість використання 2-(3-метил)-5-піридил-1,2,4-тріазолу як флуоресцентного реагенту на альбумін. Інтенсивність флуоресценції овальбуміну у присутності комплексів Pd(HL)Cl2 та PdL2 зменшується. В и с н о в к и. Показана можливість взаємодіяти з ДНК по інтеркаліційному механізму координаційно насиченого паладієвого комплексу PdL2 на основі 2-(3-метил)-5-піридил-1,2,4-тріазолу. На відміну від ДНК, взаємодія обох комплексів Pd(HL)Cl2 та PdL2 з розчином овальбуміну призводить до денатурації білка. Однак, при додаванні HL до розчину овальбуміну інтенсивність флуоресценції білка зростає.ukкомплекси паладіюпохідні 14-тріазолуфлуоресцентні реагентивзаємодія з ДНКpalladium complexes4-triazole derivativesfluorescent reagentsDNA interactionsСтаття