Бассетт, ГайденГайденБассеттГаррелл, КейтКейтГарреллКоропецький, ДаймєнДаймєнКоропецькийҐюнтер-Бассетт, МадленМадленҐюнтер-БассеттВелш, ВільямВільямВелш2026-05-052026-05-052022Бассетт, Г., Гаррелл, К., Коропецький, Д., Ґюнтер-Бассетт, М., Велш, В. (2022). Cultural Heritage and the Problem of Prioritization. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(13), 43–50. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2022.1.0410.17721/2519-4801.2022.1.04https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19538Monitoring impacts to cultural heritage during armed conflict or natural disaster has often relied on priority lists. These lists rank cultural properties by relative importance. While born from practical motivations, cultural heritage monitoring based on priority lists often fosters structural biases, selective preservation, and assumptions of shared values of significance. Recent cultural heritage monitoring efforts have taken an alternative approach that moves beyond prioritization. Rather than monitoring the highest priorities on a list of sites, this alternative approach uses technology to monitor many cultural properties simultaneously. Of the impacted sites identified using this alternative approach, only a small number would have been ranked on traditional priority lists. This includes sites of local significance, representations of regional or ethnic diversity, recent heritage sites, and rural heritage. In this essay, we advance a no-priority monitoring model, in which prioritization occurs at the intervention phase, rather than serving as the starting place. Eliminating prioritization as a starting place minimizes the potential for unobserved impacts, and as a result, the implicit decisions that must be made toward mitigating those impacts. We demonstrate the current value of this approach in monitoring cultural heritage in Ukraine.Моніторинг впливу на культурну спадщину під час збройного конфлікту чи стихійного лиха часто покладався на перелік пріоритетів. Ці списки ранжують культурні об’єкти за відносною важливістю. Незважаючи на те, що моніторинг культурної спадщини народжується з практичних мотивів, моніторинг культурної спадщини на основі списків пріоритетів часто сприяє структурним упередженням, вибірковому збереженню та припущенням про важливість спільних цінностей. Недавні зусилля з моніторингу культурної спадщини застосували альтернативний підхід, який виходить за рамки визначення пріоритетів. Замість моніторингу найвищих пріоритетів у списку сайтів цей альтернативний підхід використовує технологію для моніторингу багатьох культурних об’єктів одночасно. З постраждалих ділянок, визначених за допомогою цього альтернативного підходу, лише невелика кількість увійшла б у традиційні списки пріоритетів. Сюди входять об’єкти місцевого значення, репрезентації регіонального чи етнічного різноманіття, недавні об’єкти спадщини та сільська спадщина. У цьому дослідженні ми пропонуємо модель моніторингу без пріоритетів, у якій визначення пріоритетів відбувається на етапі втручання, а не служить початковою точкою. Усунення пріоритетів як початкової точки мінімізує потенціал неспостережуваних впливів і, як наслідок, неявні рішення, які необхідно прийняти для пом’якшення цих впливів. Ми демонструємо поточну цінність цього підходу в моніторингу культурної спадщини в Україні.encultural heritagepriority listmonitoring of cultural heritageUkrainian heritageкультурна спадщинапріоритетний перелікмоніторинг культурної спадщиниукраїнська спадщинаСтаття