Prytula, OlexandrOlexandrPrytula2026-02-272026-02-272024-05-27Prytula, O. (2024). PROCEDURAL NATURE OF CIVIC EDUCATION. Politology bulletin(92), 212–224. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.212-22410.17721/2415-881x.2024.92.212-224https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11450The content and procedural nature of the implementation of civic education are analyzed. The need to direct the process of civic education to the result was revealed — the object of education should acquire civic qualities and values, which he is able to implement in social life. It has been found that the process of civic education can be effectively carried out both within educational institutions and labor groups, and through the involvement of educational facilities in various socially significant programs of a national and regional nature. The correlation of the concepts «chivalric education», «national-patriotic education», «national education» is demonstrated. It is summarized that the traditions of knightly education should be most actively reproduced in preschools, schools and universities, based on the traditions of the national liberation struggle of the Ukrainian people in different periods of history. The role of extracurricular forms of patriotic education is noted. The problem of raising patriotism among the adult population has been revealed, since it is difficult to influence the formed worldview of an adult. It was found that the process of raising the defender of the Motherland must be approached comprehensively, taking into account the institutional and non-institutional mechanisms, methods and forms of work with youth existing in the state.Проаналізовано змістове наповнення та процесуальний характер реалізації громадянського виховання. Виявлено необхідність спрямування процесу громадянського виховання на результат − обʼєкт виховання має набути громадянських якостей та цінностей, які він здатен реалізовувати у соціальному житті. З’ясовано, що процес громадянського виховання може ефективно здійснюватись як у межах навчальних закладів, трудових колективів, так і через залучення обʼєктів виховання до різноманітних суспільно-значущих програм національного та регіонального характеру. Продемонстровано співвідносність понять «лицарське виховання», «національно-патріотичне виховання», «національне виховання». Узагальнено, що традиції лицарського виховання найбільш активно мають відтворюватись у дошкільних, шкільних закладах освіти та ВНЗ, базуючись на традиціях національно-визвольної боротьби українського народу у різні періоди історії. Відзначено роль позааудиторних форм патріотичного виховання. Виявлено проблему виховання патріотизму у дорослого населення, оскільки на сформований світогляд дорослої людини складно впливати. З’ясовано, що до процесу виховання захисника Вітчизни необхідно підходити комплексно з урахуванням існуючих у державі інституційних та неінституційних механізмів, методів та форм роботи з молоддю.ukcivic educationcivic competencethe process of educationnational educationdefender of the Motherlandгромадянське вихованнягромадянська компетентністьпроцес вихованнянаціональне вихованнязахисник ВітчизниСтаття