ГРІТЄНЄНЄ, AуреліяAуреліяГРІТЄНЄНЄ2026-06-122026-06-122021-06-15ГРІТЄНЄНЄ, A. (2021). RUSSIAN SOLDIERS IN THE CORPUS OF THE CONTEMPORARY LITHUANIAN LANGUAGE. Folia Philologica(1), 10–19. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2021/1/210.17721/folia.philologica/2021/1/2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22923The article deals with what publicist discourse on the late-20th century has to say about soldiers of Russian origin and the extent to which the formation and assessment of this concept has been affected by the historical, political, and ideological context. Material for this study was gathered in the Corpus of the contemporary Lithuanian language: a total of about 400 sentences that mention Russian soldiers. The aim of the article is to analyse the most typical attributes of the concept of RUSSIAN SOLDIER and the potential cognitive definition of the Russian soldier in reliance on the late-20th century publicist discourse. Scientific novelty. Scholars have not yet been drawn to study the image of the Russian soldier in the Lithuanian language and it‘s worldviews; therefore, it is meaningful to formulate the concept of the RUSSIAN SOLDIER on the basis of the analysis of opinion journalism texts; it is interesting to see how Lithuanian consciousness perceives the Russian soldier today. A semantic analysis has clearly revealed that the Russian soldier carries a strong emotional charge in nearly all of the sentences selected for the study and has a negative connotation in publicist texts as often as not. In conclusion, the following cognitive definition is formulated: the Russian soldier is fierce, cruel, impolite, a lout who has no understanding of the traditional Lithuanian values, often ravaging them barbarically. He has no mercy for his enemies and the civilian residents of the lands he has invaded alike, gunning them down, torturing and raping them; he is often a marauder and a drunk, swapping different things, weapons and such for vodka only to become even more brutal when drunk. He has no respect for the living or the dead and feels he is the true master of the occupied lands. So, for all practical purposes, between the 17th century and the late 20th century the image of the Russian soldier had been encoded with negative information. This can be said of both personal recollections and collective memory alike. It should nevertheless be noted that such an image of the Russian soldier is prompted by the texts of opinion journalism of the late 20th century only. The analysis of the opinion journalism of the 1940s–1970s would bring up an absolutely different definition of the Russian soldier, because the evaluation and image of this figure in peopleʼs consciousness is highly dependent on the political and historical context.У статті розглядається публіцистичний дискурс кінця ХХ століття про солдата російського походжен-ня, зокрема специфіка формування й оцінки відповідного концепту в історичному, політичному та ідеологічно-му контекстах. Матеріал для дослідження був дібраний із Корпусу сучасної литовської мови, загалом близько400 речень, у яких йдеться про російських солдатів. Мета статті полягає в визначенні найтиповіших засобіввербалізації концепту РОСІЙСЬКИЙ СОЛДАТ в литовській мові на матеріалі публічного дискурсу кінця ХХ сто-ліття. Наукова новизна дослідження визначається необхідністю комплексного аналізу концепту РОСІЙСЬКИЙСОЛДАТ в литовській мові, актуалізація якого спричинена дискурсивним простором кінця ХХ століття, пред-ставленого, зокрема, в журналістських текстах. Аналіз фактичного матеріалу засвідчує, як у литовськомовнійсвідомості функціонує концепт РОСІЙСЬКИЙ СОЛДАТ, що демонструє значне емоційне навантаження в біль-шості вибраних дискурсивних фрагментів і позначається переважно негативними конотаціями в контекстах.Висновки. У результаті проведеного дослідження вдалось встановити такі когнітивні характеристики аналі-зованого концепту: російський солдат – жорстокий, злий, невихований, розбишака, який не має жодного уявлення про традиційні литовські цінності і часто по-варварськи їх порушує. Він немилосердний щодо своїх ворогіві до цивільного населення країн, у які він вторгнувся, стріляючи в них, піддаючи тортурам та ґвалтуючи. Вінчасто – мародер, пияк, який може обмінювати різні речі, навіть зброю, за горілку, тільки щоб стати ще жор-стокішим, напившись. У нього немає поваги ні до живих, ні до мертвих, і він почуваєтсья справжнім господаремна загарбаних землях. Отже, враховуючи історичний, політичний і ідеологічний контексти між 17 та пізнім20 століттям, образ російського солдата, репрезентований у литовськомовному публіцистичному дискурсі кінцяХХ століття, був навантажений негативною інформацією. Відповідні конотації є характерними і релевантни-ми для індивідуальної і колективної мовної свідомості, засвідченої у публіцистичних текстах кінця 20 століття.Варто зауважити, що аналіз концепту РОСІЙСЬКИЙ СОЛДАТ у литовськомовних журналістських публікаціях1940–1970-х років може мати іншу семантику, оскільки мовна / комунікативна свідомість суспільства дужезалежить від ідеологічного, політичного та історичного контекстів.ukкогнітивна етнолігвістикасемантикаконцепт РОСІЙСЬКИЙ СОЛДАТмовна свідомістьлитовська моваcognitive ethnolinguisticssemanticsconcept of RUSSIAN SOLDIERcognitive definitionLithuanian languageСтаття