Шумарова, Н.Н.ШумароваМариненко, І.І.Мариненко2026-03-092026-03-092025-09-10Шумарова, Н., Мариненко, І. (2025). Мова медіа: дві тенденції текстотворення. Наукові записки Інституту журналістики, 2(87), 21–32. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.87.210.17721/2522-1272.2025.87.2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12048The purpose of the study is to identify and characterize the linguistic and communicative processes that occur in the media and affect the state of the Ukrainian language as a means of communication. For the analysis, 13 online media outlets that ranked highest in the list of quality media and 10 Ukrainian-language news channels in the Telegram messenger with the largest number of subscribers were selected. In the research process, general theoretical methods of analysis and synthesis were applied, on the basis of which the object of research was identified and linguistic and communicative processes stimulated by the mass media were determined; a comparative and contrastive method, which contributed to the presentation of the research results; a method of systematic random sampling of texts in order to select material for the study; a descriptive method, which was used to present the development and results of the analysis. Based on the research, the following conclusions were drawn: 1. It is crucial for the media to be aware of their role in the cultural development of society, in establishing and observing the rules and norms of linguistic and informational communication. 2. Due to the digitalization of society, the processes of intellectualization and axiologization of oral and written speech are being activated. 3. To expand their influence on the audience, mass media form new rules of communication with it, where the communicative component manifests itself in interactive engagement and dominates over the cultural-linguistic component. 4. The language of the mass media reflects the current state of the Ukrainian language and in its usage it goes beyond the literary segment of mass media texts due to the activation of the evaluative (axiological) component – the use of colloquial and obscene vocabulary, which reflects the emotional attitude of the authors of the texts to events. 5. The increasing number of loanwords, mostly Anglicisms, complex words and abbreviations, is undermining the lexical norms of the Ukrainian language at the level of usage, changes its phonetic and graphic "face".Мета дослідження — визначити й охарактеризувати мовно-комунікативні процеси, що відбуваються в медіа і впливають на стан української мови як засобу спілкування. Для аналізу було обрано 13 онлайн-медіа, що посіли найвищі позиції в списку якісних медіа, і 10 новинних українськомовних каналів у месенджері «Телеграм», які мають найбільшу кількість підписників. У процесі дослідження застосовано загальнотеоретичні методи аналізу й синтезу, на основі яких виокремлено об’єкт дослідження та визначено мовно-комунікативні процеси, стимулятором яких є масмедіа; зіставно-порівняльний метод, який сприяв представленню результатів дослідження; метод систематичної випадкової вибірки текстів з метою відбору матеріалу для вивчення; описовий метод, що залучався для представлення ходу й результатів аналізу. На підставі дослідження зроблено висновки: 1. Надзвичайно важливим для медіа є усвідомлення своєї ролі в культурному розвитку суспільства, в усталенні та дотриманні правил і норм мовно-інформаційної комунікації. 2. Завдяки диджиталізації й цифровізації соціуму активізуються процеси інтелектуалізації і аксіологізації усного і писемного мовлення. 3. Масмедіа для розширення власного впливу на аудиторію формують нові правила комунікації з нею, де комунікативний компонент проявляється в інтерактивній взаємодії і домінує над культуромовним. 4. Мова масмедіа відображає сучасний стан української мови й у своєму узусі виходить за межі літературного сегмента масмедійних текстів у звʼязку з активізацією оцінного (аксіологічного) складника — вживання розмовно-просторічної та обсценної лексики, що відображає емоційне ставлення авторів текстів до подій. 5. Зростання частки запозиченої лексики, здебільшого англізмів, складних слів і абревіатур розхитує лексичні норми української мови на узусному рівні, змінює її фонетичне і графічне «обличчя».ukмова медіаінтелектуалізація мовленняаксіологізація мовленнянеологізмmedia languageintellectualization of speechaxiologization of speechneologismСтаття