Паздрій, ВікторіяВікторіяПаздрій2026-02-262026-02-262025Паздрій, В. (2025). Релігійність як основа «яфетичної» української ідентичності (за В. Липинським). Українознавчий альманах, (37), 129–135. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.18УДК 94(477):2:130.2(092)Липинський10.17721/2520-2626/2025.37.18https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10941Стаття висвітлює релігійність як ключову компоненту національної ідентичності українців у контексті «яфетичної» концепції В'ячеслава Липинського, основоположника державницької школи історіографії. Автор обґрунтовує, що Липинський виділяв релігійність як націєконсолідуючий і державотворчий атрибут, притаманний саме «яфетичному» (конструктивному, європейському) типу свідомості, на противагу «хамічному» (бунтівному, нігілістичному). Головна увага приділяється баченню В. Липинським «творчого містицизму», кордоцентризму й орієнтованості на благо громади як основ унікальної української релігійності. Обґрунтовується, що таке бачення закономірно виникає із його концепції історичної яфетичності українців як системи ментально-культурних характеристик, норм і цінностей, античної (греко-римської) філософської, правової, політичної та мистецької спадщини, а також світоглядних і етичних принципів християнства. «Яфетична» релігійність, у відповідності до цього, втілює в собі витворений християнськими основами та історичним досвідом етносів національний духовний світогляд. Показано, що релігійна ідентичність, за Липинським, формується духовно-емоційною мотивацією («захопленням»), яка забезпечує нації моральну силу для історичних змін та зовнішньої боротьби, виходячи за межі пасивної обрядовості. Ця сила втілюється у «творчому містицизмі», що забезпечує необхідну гармонію між консерватизмом і поступом, громадським примусом та індивідуальною свободою. Досліджується новаторське бачення Липинським релігійної основи держави. Остання розглядається істориком як християнська метагромада, якій притаманна поліконфесійність, конструктивна творча духовність, кордоцентричне прагнення до істини та щирого слідування правдивим духовним авторитетам. Такий підхід, орієнтований на суспільне благо й неприйняття нічим не обмеженої влади, суттєво протиставляє «яфетичний» державницький ідеал українства авторитарним, вождистським «хамічним» ідеологіям.The research examines religiosity as a key component of Ukrainian national identity within the context of the “Japhetic” concept developed by Viacheslav Lypynskii, the founder of the Statehood School of Historiography. The author argues that Lypynskii identified religiosity as a nation-consolidating and state-building attribute characteristic of the “Japhetic” (constructive, European) type of consciousness, as opposed to the “Khamitic” (rebellious, nihilistic) type. The study focuses on V. Lypynskii’s vision of creative mysticism, cordocentrism, and orientation toward the common good as the foundations of a distinct Ukrainian religiosity. This vision arises naturally from his concept of the historical “Japheticity” of Ukrainians, understood as a system of mental and cultural characteristics, norms, and values rooted in the ancient Greco-Roman philosophical, legal, political, and artistic heritage, as well as in the worldview and ethical principles of Christianity. In this sense, Japhetic religiosity reflects a national spiritual worldview shaped by Christian foundations and the historical experience of different peoples. Lypynskii views religious identity as the result of spiritual and emotional motivation (“enthusiasm”) that gives the nation moral strength for historical change and external struggle, moving beyond passive ritualism. This strength finds expression in creative mysticism, which maintains a vital balance between conservatism and progress, collective discipline and individual freedom. The article explores Lypynskii’s innovative vision of the religious foundation of the state. The historian viewed the state as a Christian meta-community characterized by multi-confessionalism, constructive creative spirituality, a cordocentric striving for truth, and a sincere adherence to genuine spiritual authorities. This approach, oriented towards the common good and rejecting any form of unrestrained power, substantially contrasts the “Japhetic” state-building ideal of Ukrainians with authoritarian, leader-centric “Khamitic” ideologies.ukновітня історія Українидержавницька школа історіографіїукраїнська релігійна ідентичністьяфетичність українцівнаукова творчість В’ячеслава Липинськогонаціональний метанаративmodern Ukrainian historystatehood school of HistoriographyUkrainian religious identityJaphetic nature of Ukrainiansscholarly works of Viacheslav Lypynskiinational meta-narrativeСтаття