Попова, Л.Л.ПоповаКрочак, M.M.КрочакКрохмаль, О.О.КрохмальЦиж, Є.Є.Циж2026-05-122026-05-122019Попова, Л., Крочак, M., Крохмаль, О., Циж, Є. (2019). MIDDLE PLEISTOCENE SMALL MAMMAL FAUNA OF THE CAVE LOCALITY AT VINYAVY (L'VIV REGION). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(85), 23–27. https://doi.org/10.17721/1728-2713.85.0310.17721/1728-2713.85.03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20427A new locality of the Pleistocene small mammals at Vynyavy (L'viv region) has been discovered in the filling of rock shelters beneath the massive well-cemented sandstone of the Opillia Suite of the Badenian, the Middle Neogene. The locality was formed as a result of pellet accumulation. Predators, whose activity was forming the taphocoenosis, were birds and predatory beasts that inhabited the rock shelters and small caves in the looser underlying sandstone. The fauna includes fossils of insectivores, lagomorphs and rodents. ThepresenceofArvicolachosaricusand the evolutionarylevelofotherarvicolidsallowidentification this fauna as Khasarian one. The closest analogue of Vynyavy, with respect to the geological age, is a fauna from sub-moraine deposits of the Dnieper area, Matviivka. Ecologically, Vynyavy fauna shows similarity with Medzhybizh (Syngilian fauna of the Bug area). Geological age of the locality is the Middle Pleistocene, Dnieprovian climatolith, and, taking into account ecological features of the fauna, most likely, its beginning. On the basis of small mammal fauna, open steppe habitats should be reconstructed for thе tіme span presented by Vynyavy fauna. Climate was colder than the present one, although not extremely cold, which is evidenced by the presence of insectivores. Climate was also wet enough, as soon as all xerophillous species are absent. Special characteristic feature is the absence of Laguridae, usual for the Pleistocene of Ukrainian group. Arctic component is presented by a lemming. High percentage of the water vole in the taphocoenosis indicates extensive areas of flood-plains and high fluvial activity, which could be expected during interstadials rather than during cold epochs. Otherwise, a decrease of seasonal floods would have resulted in foresting of valley and, as a consequence, in the appearance of forest mammal species, which are observed in Vinyavy fauna. Remains of ground squirrels belong to Spermophilusodessanus, a fact that supports a recent (Holocene) colonization of this area by its present inhabitant, S. citellus.Нове місцезнаходження плейстоценових дрібних ссавців Віняви (Львівська обл.) було виявлено в заповненні ніш і карнизів під уступом масивних добре зцементованих пісковиків опільської світи баденського регіоярусу середнього неогену. Місцезнаходження сформувалося у результаті акумуляції пелет хижих птахів і звірів, що оселялися в нішах і ходах у більш пухких підстеляючих пісковиках. У складі фауни присутні рештки комахоїдних, зайцеподібних і гризунів. Присутність Arvicolachosaricus і показники еволюційного рівня інших арвіколід дозволяють віднести фауну до хазарського фауністичного комплексу. Найближчий віковий аналог Віняв – підморенна фауна Матвійовки (Середнє Подніпров'я). В екологічному відношенні Віняви ближче всього до Меджибожу (сингільська фауна Побужжя). Геологічний вік місцезнаходження – середньоплейстоценовий (дніпровський кліматоліт, а, виходячи з екологічних особливостей фауни, скоріше за все – його початок). На основі мікротеріофауни для часу існування фауни Віняв реконструюються відкриті степові біотопи. Клімат був більш холодний, ніж сучасний, але не екстремальний, про що свідчить присутність комахоїдних, і достатньо зволожений, оскільки відсутні всі виразно ксерофільні елементи. Особливо промовиста відсутність такого фонового для плейстоценових місцезнаходжень України компонента, як лагуріди. Арктичний компонент представлений справжнім лемінгом. Висока частка водяної нориці в тафоценозі вказує на значну площу заплав і високу флювіальну активність, характерну скоріше для інтерстадіалів. В іншому разі відсутність сезонних паводків призвела б до розвитку в долинах байрачних лісів і появі лісових видів у складі фауни, чого не спостерігається. Рештки ховраха належать Spermophilusodessanus, що підтверджує недавнє (голоценове) вселення на дану територію її сучасного мешканця S. citellus.ukMiddle Pleistocenesmall mammal faunavolesevolutionary levelpalaeoecologyсередній плейстоценмікротеріофаунаполівкиеволюційний рівеньпалеоекологіяСтаття