Фокіна Наталя ВолодимирівнаСмирнова Ксенія Володимирівна2024-06-122024-06-122024Фокіна Н. В. Правове регулювання державної допомоги в Європейському Союзі та Україні: питання теорії та практики застосування : дис. … д-ра філософії : 293 Міжнародне право / Фокіна Наталя Володимирівна. – Київ, 2024. – 254 с.УДК 346.546https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/1946The thesis is one of the first comprehensive studies concerning the establishment of the institute of state aid to undertakings in the EU and Ukraine containing theoretical and practical proposals for the functioning of this institute and for monitoring and supervision of the provision of state aid to undertakings in Ukraine. The topic was chosen due to the importance of regulating the allocation and direction of public resources within the modern system of competition law, the direct impact of the provision of public resources on the competitiveness of undertakings; the need to properly use public resources and prevent distortion of competition in global, regional and national markets. The author has obtained new results in the form of scientific conclusions regarding the understanding of the legal nature and definition of the elements of state aid to undertakings and its impact on the economy and competition, identification of theoretical and practical approaches to adequate implementation of this legal institution in the legal system of Ukraine, qualification of measures for the purpose of state aid and respective case law of competition authorities and courts in the EU and Ukraine. It is argued that there is a need for effective functioning of the state aid institute in Ukraine on the basis of the EU acquis as an international integration association and best practices of the EU Member States in order to ensure the implementation of competition policy objectives, compliance with legislation on protection of economic competition, prevention of selective treatment of undertakings, provision of unacceptable advantages and distortion of competition. It is proved that the regulation of the State aid institute is a symbiosis of three theories – neoliberal, Keynesian and social economics, since, on the one hand, the state must ensure that no selective preferences are given to certain undertakings, and, on the other hand, it must ensure proper mechanisms for the functioning of the market economy. At the same time, it is allowed to provide state aid and support in accordance with the criteria established by law when the market is unable to ensure the relevant activities (market failure), which is often associated with socially important industries and goals. It has been established that the European Union has been and to a large extent remains a unique international integration entity which regulates and enforces State aid. There are no similar models and precedents for such monitoring of the allocation and use of public resources within the economic activities of undertakings. The interpretation and application of certain concepts by the Court of Justice of the European Union is of key importance for the state aid institution, given that: 1) some concepts have not been defined in primary or secondary EU legislation and 2) the importance of the CJEU case law in general is increasing. The EU distinguishes between two types of enforcement of state aid rules – public and private. Public enforcement is carried out within the European Commission, while claims filed in national courts are considered private enforcement. It has been substantiated that the TFEU defines the general principle of incompatibility of state aid, inadmissibility of state aid if it “distorts or threatens to distort competition, if it creates advantages for certain economic operators or production of certain goods, and this affects trade between Member States”. Given the objective interpretation of Article 107(1)(1) TFEU, state aid will be interpreted as incompatible with the internal market, regardless of the objectives or reasons for providing the aid. When analysing a state aid measure, its effects are important. Despite the general prohibition of state aid, in some circumstances, state intervention is necessary for the proper functioning of a fair economy. The grounds for recognising state aid as compatible with the internal market are set out in the EU founding treaties and secondary legislation. When assessing whether a measure is compatible, national competition authorities and the European Commission check whether the aid has a positive impact, as well as whether it is appropriate, proportionate and stimulating. To prevent negative unjustified distortions of competition, the European Commission checks whether there are other instruments and mechanisms of aid that are less distortive or distorting to competition to achieve the same result. The thesis proposes the conceptual framework for the functioning of the State aid institute in Ukraine, which is based on the elements of the EU acquis, takes into account the state of economic development in Ukraine, and also the need to ensure economic feasibility of providing state aid to undertakings with a view to rectifying market failure and ensuring equal treatment and equal opportunities for undertakings to receive state aid regardless of their legal form and other formal criteria. The thesis substantiates the direct link between the formation of the State aid institute in Ukraine and Ukraine’s participation in international organisations and international integration associations, and the consolidation in national legislation of the essence of the provisions set out in the relevant international legal treaties due to the trend of Europeanisation of law. It is proposed to enshrine at the legislative level that the legislation on protection of economic competition includes the Law of Ukraine “On State Aid to Undertakings” and other regulatory acts adopted on its basis, which provide for a systematic approach to the protection of economic competition, and to ensure a clear delineation of powers between the AMCU and the CMU to adopt bylaws on state aid for the purpose of comprehensive implementation of competition policy in accordance with the EU acquis. Priorities for law enforcement at the AMCU level have been identified in order to use resources efficiently, following the example of the modernisation of the state aid institution in the EU, namely: to encourage “large” providers to report on the state aid they provide, so that the AMCU’s resources can be used for the most important cases that could potentially significantly distort competition. It is proposed to encourage state aid providers to cooperate with the AMCU in advance on measures that may be considered state aid in order to avoid cumbersome procedures for reviewing state aid cases and to avoid the need to recover illegally granted state aid. It is proved that the majority of decisions on inadmissible state aid arise in the context of the rights to provide services of general economic interest. It is established that the AMCU and the courts, in their respective decisions, most often refer to the decision of the CJEU in the Altmark case, but have different approaches to the analysis of the Altmark conclusions. The thesis comprehensively examines the AMCU’s decisions on the illegality of state aid and its recovery. The study found that when justifying its decisions, the AMCU analysed the provisions of the EU acquis on state aid in a very detailed and consistent manner, in particular, the concept of reasonable costs in terms of compensation for services of general economic interest. A comprehensive study of the national case law on cases involving appeals against the AMCU’s decisions in terms of: 1) classification of entities as undertakings; 2) classification of measures as state aid; 2) classification of state aid as unlawfully granted and subject to recovery. It has been concluded that: 1) the Ukrainian courts mostly ruled in favour of the complainant and disagreed with the AMCU’s qualification of the measures as constituting state aid or illegal state aid; 2) much more attention was paid to the analysis of Ukrainian legislation that did not directly address the issue of state aid, but rather concerned the determination of the status of municipal enterprises as customers; 3) Ukrainian courts, when classifying entities as undertakings, were guided by the provisions of national legislation and concluded that, given the state or municipal form of ownership of an entity, those are not undertakings. This approach differs from the functional approach of the European Union to the concept of state aid in terms of the CJEU’s case law on the autonomous concept of an “undertaking”, which is determined on the basis of whether there is “economic activity” in the operations of the relevant entity. Thus, in Ukrainian legal system, the interpretation of the concept of “undertaking” was mainly based on the provisions of national legislation, namely the form of ownership, and not on the EU acquis. In the EU, the concept of an “undertaking” is autonomous and functional and applies to entities regardless of their form of ownership or method of financing. Based on the research, analysis and synthesis of the EU doctrine and practice, as well as the practice of law enforcement by the AMCU and Ukrainian courts regarding the functioning of the state aid institution, the thesis formulates proposals for amending respective state aid-related provisions the Law of Ukraine “On State Aid to Undertakings”, the Law of Ukraine “On the Antimonopoly Committee of Ukraine”, the Law of Ukraine “On the Protection of Economic Competition”.Дисертаційна робота одна з перших, в якій здійснюється комплексне дослідження формування інституту державної допомоги суб’єктам господарювання в ЄС та Україні та надаються теоретико-практичні пропозиції щодо функціонування зазначеного інституту і моніторингу та контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні. Вибір теми зумовлений важливістю регулювання розподілення та спрямування державних ресурсів в рамках сучасної системи конкуренційного права, безпосереднім впливом надання державних ресурсів на конкурентоспроможність суб’єктів господарювання; необхідністю правильного використання державних ресурсів та недопущення спотворення конкуренції на світовому, регіональному та національному ринках. Автором отримано нові результати у вигляді наукових висновків щодо усвідомлення правової природи та визначення елементів державної допомоги суб’єктам господарювання та її впливу на економіку та конкуренцію, визначення теоретико-практичних підходів належної імплементації цього правового інституту у правову систему України, кваліфікації заходів на предмет наявності державної допомоги та відповідну практику конкуренційних відомств та судів в ЄС та Україні. Аргументовано необхідність ефективного функціонування інституту державної допомоги в Україні на основі acquis ЄС як міжнародного інтеграційного об’єднання та передового досвіду держав-членів ЄС з метою забезпечення реалізації цілей конкуренційної політики, дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, недопущення селективного ставлення до суб’єктів господарювання, надання недопустимих переваг та спотворення і викривлення конкуренції. Доведено, що в регулюванні інституту державної допомоги присутній симбіоз трьох теорій – неоліберальної, кейнсіанства та соціальної економіки, адже з одного боку держава повинна забезпечити недопущення надання вибіркових переваг певним суб’єктам господарювання, а з іншого боку – підтримувати належні механізми функціонування ринкової економіки. При цьому допускається надання державної підтримки та допомоги відповідно до встановлених в законодавстві критеріїв, коли ринок не спроможний забезпечити відповідну діяльність (market failure), що часто пов’язано з соціально значимими галузями та цілями. Встановлено, що Європейський Союз був і значною мірою залишається унікальним міжнародним інтеграційним об’єднанням, яке здійснює регулювання та правозастосування у сфері державної допомоги. Не існує схожих моделей і прецедентів такого моніторингу спрямування та використання державних ресурсів в рамках економічної діяльності суб’єктів господарювання. Для інституту державної допомоги тлумачення та застосування певних концепцій Судом Європейського Союзу має ключове значення з огляду на те, що: 1) деякі поняття не були визначені в первинному чи вторинному законодавстві ЄС та 2) спостерігається збільшення важливості судової практики Суду ЄС в цілому. В ЄС розрізняють два види правозастосування норм державної допомоги – державне та приватне. Публічне правозастосування здійснюється в рамках Європейської комісії, тоді як позови, подані до національних судів, вважаються приватним правозастосуванням. Обґрунтовано, що у ДФЄС визначено загальний принцип несумісності державної допомоги, недопустимості надання державної допомоги, якщо вона «спотворює або загрожує можливим спотворенням конкуренції, якщо вона створює переваги для певних суб’єктів господарювання або виробництва певних товарів, і це впливає на торгівлю між державами-членами». З огляду на об’єктивне тлумачення статті ч. 1 107 ДФЄС державна допомога буде тлумачитися як несумісна з внутрішнім ринком незалежно від цілей або причин надання допомоги. При аналізі заходу допомоги важливі його наслідки. Незважаючи на загальну заборону надання державної допомоги, за деяких умов втручання держави є необхідним для належного функціонування та справедливої економіки. Підстави визнання державної допомоги сумісною із внутрішнім ринком закріплено в установчих договорах ЄС та вторинному законодавстві. При оцінці заходів на предмет допустимості державної допомоги національні конкуренційні відомства та Європейська комісія перевіряють наявність позитивного впливу допомоги, а також доцільність, пропорційність і стимулюючий вплив допомоги. Щоб запобігти негативним невиправданим викривленням конкуренції, Європейська комісія перевіряє наявність інших інструментів та механізмів допомоги, що менш викривлюють чи спотворюють конкуренцію для того, щоб досягти того ж результату. Запропоновано концептуальні засади функціонування інституту державної допомоги в Україні, які ґрунтуються на елементах acquis ЄС, враховують стан розвитку економіки в Україні, а також потребу забезпечити економічну доцільність щодо надання суб’єктам господарювання державної допомоги з метою виправлення неможливості ринкового регулювання (market failure) та гарантування рівноправного ставлення і рівних можливостей суб’єктам господарювання отримувати державну допомогу незалежно від організаційно-правової форми та інших формальних критеріїв. Обґрунтовано прямий зв’язок між формуванням інституту державної допомоги в Україні та участі України в міжнародних організаціях та міжнародних інтеграційних об’єднаннях і закріплення в вітчизняному законодавстві суті положень, викладених у відповідних міжнародно-правових договорах через тенденцію європеїзації права. Запропоновано на законодавчому рівні закріпити, що законодавство про захист економічної конкуренції охоплює Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та ухвалених на його основі інших нормативно-правових актів, якими передбачається системний підхід до захисту економічної конкуренції та забезпечити чітке розмежування повноважень між АМКУ та КМУ щодо ухвалення підзаконних актів про державну допомогу з метою комплексної реалізації конкуренційної політики відповідно до acquis ЄС. Визначено пріоритети щодо правозастосування на рівні АМКУ з метою ефективного використання ресурсів за прикладом модернізації інституту державної допомоги в ЄС, а саме: заохотити «великих» надавачів повідомляти про державну допомогу, яку вони надають, щоб ресурси АМКУ було використано на найважливіші справи, що потенційно можуть суттєво викривляти конкуренцію. Запропоновано спонукати надавачів державної допомоги попередньо співпрацювати з АМКУ щодо заходів, які можуть вважатися державною допомогою, щоб уникнути громіздких процедур розгляду справ про державну допомогу та уникнути потреби повертати незаконно надану державну допомогу. Доведено, що більшість рішень про недопустиму державну допомогу постають у правах про надання послуг загального економічного інтересу. Встановлено, що АМКУ та суди у відповідних рішеннях найчастіше посилаються на рішення Суду ЄС у справі Altmark, проте по-різному підходять до аналізу висновків у справі Altmark. Комплексно досліджено рішення АМКУ про незаконність державної допомоги та її повернення. В результаті дослідження встановлено, що: під час обґрунтування своїх рішень АМКУ дуже детально та послідовно аналізував положення acquis ЄС щодо державної допомоги, зокрема, концепції обґрунтованих витрат в частині компенсації за послуги загального економічного інтересу. Проведено комплексне дослідження національної судової практики щодо справ про оскарження рішень АМКУ в частині: 1) кваліфікації суб’єктів як суб’єктів господарювання; 2) кваліфікації заходів як державної допомоги; 2) кваліфікації державної допомоги як незаконно наданої та такої, що підлягає поверненню. Отримано висновки, що: 1) суди України переважно виносили рішення на користь скаржника та не погоджувалися із кваліфікацією АМКУ заходів як таких, що становлять державну допомогу або незаконну державну допомогу; 2) набагато більше уваги було приділено аналізу законодавства України, що напряму не стосувалося питання державної допомоги, а скоріше стосувалося визначення статусу комунальних підприємств як замовників; 3) суди України при кваліфікації суб’єктів як суб’єктів господарювання керувалися положеннями національного законодавства та дійшли висновку, що з огляду на державну чи комунальну форму власності суб’єкти не є суб’єктами господарювання. Такий підхід відрізняється від функціонального підходу Європейського Союзу до питання державної допомоги в частині практики Суду ЄС щодо автономного поняття «суб’єкт господарювання», що визначається на основі того, чи має місце «економічна діяльність» у діяльності відповідного суб’єкта. Отже, у правовій системі України тлумачення поняття «суб’єкт господарювання» переважно ґрунтувалося на положеннях національного законодавства, а саме форми власності, а не acquis ЄС. В ЄС це поняття «суб’єкт господарювання» автономне й функціональне та поширюється на суб’єктів незалежно від форми власності чи способу фінансування. На основі дослідження, аналізу та узагальнення доктрини та практики ЄС, а також практики правозастосування АМКУ та судами України щодо функціонування інституту державної допомоги сформульовано пропозиції про внесення змін та доповнень щодо державної допомоги до: Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції».uaAcquis ЄСвійнагармонізаціядержавна допомога суб’єктам господарюванняєвропейська інтеграціяєвропейський Союзкібербезпекаміжнародне правоміжнародні регіональні організаціїнаднаціональний характерсвітова економікастійкістьСуд справедливості Європейського СоюзуУгода про асоціацію між Україною та ЄСугоди про асоціаціюassociation agreementsCourt of Justice of the European UnioncybersecurityEU acquisEU-Ukraine Association AgreementEuropean integrationEuropean Unionharmonisationinternational lawinternational regional organisationsresiliencestate aid to undertakingssupranational naturewarworld economyДисертація