Василинчук, АртемАртемВасилинчук2026-03-172026-03-172025-03-31Василинчук, А. (2025). Propaganda in leaflets of hetman’s forces during Anti-hetman uprising (november–december 1918). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 159(2), 19–29. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.159.310.17721/1728-2640.2024.159.3https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12843Background: The beginning of the Anti-Hetman uprising in November 1918 had become a serious challenge for the Ukrainian State and prompted it to rapidly take military and propagandistic measures to stop the spread of the revolt and finally crush it. One of the most important directions of propaganda at that time was leaflets, which were a useful instrument for spreading propaganda ideas and guidance to the masses. These leaflets could represent the political ideology of one side of the conflict, the image of the enemy, the causes of the conflict, and the urgent needs of that side. Therefore, in a relatively short period of the Anti-Hetman uprising in Kyiv, leaflets were issued by both the government and pro-Russian military structures that supported the Hetman’s government during the uprising. The examination of these leaflets provides the possibility to discover the ideology of the pro-Hetman forces, their vision of the future of Ukraine, and their urgent needs, as well as to understand public opinion at the time. The aim of the study is an analysis of the propaganda of the pro-Hetman forces during the Anti-Hetman Uprising using the methodology of H. Lasswell.. Results: During the research were established the existence of 11 leaflets issued by pro-Hetman forces during the Anti-Hetman Uprising, which can be classified into two major groups: state-oriented and Russian. Were analyzed the ideological messages expressed in the leaflets, were identified typical propaganda techniques used in the leaflets to influence human consciousness, also were examined through the prism of these leaflets the images of the enemy, image of the Ukrainian State, and image of Pavlo Skoropadsky. Conclusions: Were discovered that two major groups mentioned before were very different as in methodology of organization of propaganda in leaflets, as in ideas mentioned in them. In particular, despite the Federation Charter of 14.11.1918, the state-oriented leaflets continued to maintain a Ukraine-centric stance, and most of them showed no visible Russophilic influence. Additionally, the personality cult of Pavlo Skoropadsky played a significant role in these leaflets. On the other hand, the Russian leaflets contained almost no mention of Ukraine or Pavlo Skoropadsky. It was also established that the Ukrainian State received support from Orthodox Church hierarchs through the issuance of relevant proclamations.Вступ: Початок повстання Директорії Української народної республіки в листопаді 1918 р. стало серйозним викликом для Української Держави і примусило її терміново вживати заходи як військового, так і пропагандистського спрямування з метою недопущення поширення повстання і його подолання. Одним із провідних напрямків пропагандистської діяльності у той час були листівки, які дозволяли поширювати настанови пропаганди на широку аудиторію, а відтак відображати політичну ідеологію сторони конфлікту, образ ворога, рецепцію причин конфлікту і нагальні потреби сторони. Відтак, за досить короткий період перебігу Антигетьманського повстання в м. Києві було налагоджено випуск відозв та листівок як зі сторони держави, так і з боку російських парамілітарних утворень, які забезпечували підтримку уряду. Аналіз цих відозв дозволить вивчити ідеологію, на яку намагалися спертися гетьманські сили у цей період, візію майбутнього України, нагальні потреби гетьманських сил та певною мірою зрозуміти суспільну думку того часу. Метою дослідження є аналіз пропаганди гетьманських сил під час повстання Директорії за методологію Г. Лассвела. Методи: В основу дослідження було покладено комплекс загально-наукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція) і спеціальних історичних методів, а також контент-аналіз і методологію вивчення пропаганди Г. Лассвела. Результати: було встановлено наявність 11 листівок, що були видані прогетьманськими силами під час Антигетьманського повстання і які можна класифікувати у дві значні групи, а саме - державницькі і російські. В ході дослідження було проаналізовано ідейні настанови, висловлені у листівках, виділено характерні прийоми, які застосовувалися для впливу на людську свідомість у листівках, розглянуто образ ворога та образи Української Держави і Павла Скоропадського. Висновки: Виявлено, що дві групи значно різнилися між собою як методологічним підходом до організації листівкової пропаганди, так і ідейним наповненням. Зокрема державницькі листівки, незважаючи на Федеративну грамоту 14.11.1918 р., продовжували стояти на позиціях україноцентризму і у більшості з них не проглядається русофільський вплив. Також важливу роль у них відігравав своєрідний «культ особи» Павла Скоропадського. З іншого боку, у російських листівках майже відсутні будь-які згадки про Україну і Павла Скоропадського. Також було встановлено наявність підтримки Української Держави з боку ієрархів православної церкви шляхом випуску відповідних відозв.ukAnti-Hetman uprisingUkrainian revolutionpropagandainformation policyleafletsThe Directorate of Ukrainian People's RepublicPavlo SkoropadskyiAnti-Hetman uprisingUkrainian revolutionpropagandainformation policyleafletsThe Directorate of Ukrainian People's RepublicPavlo SkoropadskyiАнтигетьманське повстанняУкраїнська революціяпропагандаінформаційна політикалистівкиДиректорія УНРПавло СкоропадськийАнтигетьманське повстанняУкраїнська революціяпропагандаінформаційна політикалистівкиДиректорія УНРПавло СкоропадськийСтаття