Brodetska, YuliaYuliaBrodetska2026-04-262026-04-262019-12-27Brodetska, Y. (2019). THE LOGIC OF ETHICAL COGNITION: SELF-OVERCOMING. Almanac of Ukrainian Studies(25), 19–23. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.25.310.17721/2520-2626/2019.25.3https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17453The article focuses on the consideration of ontological aspects of harmonious individual and social being and their realization in the space of the individual existential nature. Internal conflict, the individual confrontation, unfolds mainly in the field of ethical knowledge around the concepts of the «good and evil». Both metaphysical principles of «good» and «evil» reproduce the binary opposition of «being / nothingness», «creation / destruction», «conflict / harmony». In the space of human existence, the internal conflict, arises to the problem of misunderstanding between good and evil. Therefore, the internal solution of the conflict and the overcoming of the internal evil presupposes the existence of good as an absolute ethical universality, which is revealed to man only in the process of self-knowledge. It is revealed, that unlike to the cognition of environment, the principles of self-cognition are metaphysical. These principles open themselves in the knowledge of heart, which is able to penetrate into the very essence of human existence and to reveal its uniqueness. In other words, knowing oneself does not imply the knowledge accumulation that provides the possession of knowledge and their usage for own purposes. In the format of self knowledge, «knowing» good means «being» its bearer, letting it in and bringing it into the world. Therefore, in the process of self-knowledge, the meanings are acquired only by knowing the good ethics, and understanding the difference between good and evil. However, even these ethical principles gain value only when they are transformed from the sphere of theory into practice, that is, the human experience of life is its virtues. Thus, to know oneself means to know in oneself that creative potential, a gift that makes a person unique and valuable. Therefore, through knowing and overcoming the negativity (flaws, sins, desires, illusions), one can come to yourself as real and sincere. On the path from evil to good man discovers knowledge of himself, the only center of which is his heart. It is it that teaches us to accept our neighbor, to treat ourselves from the standpoint of help, support, non-competition, envy, aggression. Thus, the potential of the cognitive capacity of the heart to convert evil into good is the most optimal. Because it involves elements of higher, sacral spheres in the knowledge structure. This is the difference between cardiac and rational cognition, work-related brain apparatus, characterized primarily by the processing of information transmitted by external senses. It is a perspective of research that is revealed in contemporary philosophical discourse as the knowledge of the heart that overcomes the boundaries of self-dictates.Аналіз статті зосереджено на розгляді онтологічних аспектів гармонійного індивідуального і суспільного буття та їх реалізації у просторі екзистенційної природи особистості. Внутрішній конфлікт, протистояння собі розгортається головним чином у полі етичного знання навколо концептів «добро і зло». Обидва метафізичні принципи етики відтворюють бінарну опозицію «буття / небуття», «творіння / руйнації», «конфлікту / гармонії». У просторі людського існування внутрішній конфлікт постає у вигляді проблеми нерозуміння різниці між добром і злом. Тому долання внутрішнього зла передбачає наявність добра як абсолютної етичної універсалії, що відкривається людині лише в процесі пізнання себе. Виявлено, що на відміну від пізнання оточуючого середовища, сам по собі принцип самопізнання – метафізичний. Він розкриває себе у пізнанні серця, що здатне проникати у саму суть людської екзистенції, розкривати її унікальність. Іншими словами, пізнання себе не передбачає накопичення знань, що забезпечують володіння ними, використання задля власних корисних цілей. У форматі самопізнання «знати» добро означає «бути» його носієм, впустити його у себе. Тому в процесі самопізнання сенс і значення набувають лише знання етики добра і розуміння їх відмінності від зла. Проте, навіть ці етичні принципи знаходять свою справжню цінність, лише трансформуючись зі сфери теорії в практику, тобто життєвий досвід людини – її чесноти. Зазначається, що пізнати себе, значить пізнати в собі той творчий потенціал, дар, який робить людину унікальною і самоцінною. А, отже, через пізнання і подолання в собі негативу (вад, гріхів, бажань, ілюзій), прийти до себе реального, щирого. На шляху від зла до добра людина відкриває знання про себе, єдиним осередком якого є її серце. Останнє вчить нас приймати ближнього, підходити до людини з позицій допомоги, підтримки, а не конкуренції, заздрості, агресії. Таким чином, потенціал пізнавальних можливостей серця у перетворенні зла у добро є найбільш оптимальним. Оскільки в структуру пізнання воно залучає елементи більш високих, еволюційних сфер. У цьому полягає відмінність серцевого пізнання від раціонального, пов'язаного з роботою тільки апарату мозку, що характеризується в першу чергу переробкою інформації, яка передається зовнішніми органами почуттів. Саме цей ракурс дослідження розкривається у сучасному філософському дискурсі як пізнання серця, що долає межі й диктат власного Я.ukethicsvalueco-existencerealitygoodevilself-knowledgeетикацінністьспів-буттяреальністьдоброзлопізнання себеСтаття