Кожушний, Олег ВолодимировичОлег ВолодимировичКожушний2026-03-192026-03-192025-05Кожушний, О. (2025). "Щедрий, щедроти, ущедри" або деякі особливості перекладу літургічних текстів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (37)), 41-45. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.37.07УДК 2-423.7+2-184.6]:27-282:81'255.2=163.1=161.210.17721/1728-2659.2025.37.07https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13559Background. The linguistic and theological scientific investigation is devoted to certain aspects of the translation of liturgical texts into the modern literary Ukrainian language. In particular, the use of cognate Slavic lexemes, which are deliberately ignored by some translators in the process of professional work, namely "shchedryi, shchedroty, ushchedry" and "мyloserdnyi, myloserdia, zmyloserdytysia", is analyzed. Methods. The following research methods were used in the work: observation of linguistic material, analysis and synthesis (to substantiate theoretical propositions), as well as the techniques of componential (to study the structure of certain lexemes), linguostylistic (to clarify the stylistic functions of lexemes of the specified semantic field) and contextual (to clarify the meaning of lexemes in the textual environment) analysis. Results. Based on the analysis of cognate Slavic lexemes of the lexical-semantic field "mercy" on the material of liturgical texts (Prayers of Light and Morning prayers from the Greek Hieraticon, as well as "Prayers of Ambrose of Milan to the Presbyters Preparing to Serve the Liturgy"), it is proven that no matter what lexical units the semantic field "mercy" is represented by in ancient Greek, Latin and Slavic languages, in Ukrainian there will always be equivalents for them that will help to convey the original more accurately, avoid tautology, diversify the language of liturgical works, and color it from an artistic and stylistic point of view. The choice of a certain lexeme when translating can, and sometimes should, be determined and justified by specific factors. Translation should be carried out from the original texts, taking into account, of course, the Slavic text, as well as the achievements of predecessors in this field. Conclusions. In conclusion, it is noted that when editing, translating or creating liturgical texts today, one should avoid both artificial Slavic archaization and unreasonable Ukrainian-language purism, remembering that we have a centuries-old linguistic tradition in the liturgical sphere. One should also remember the method of performing liturgical texts: singing or liturgical recitative.Вступ. Лінгвістично-теологічна наукова розвідка присвячена окремим аспектам перекладу літургічних те-кстів сучасною літературною українською мовою. Зокрема, аналізується використання спільнокореневих сло-в'янських лексем, які свідомо ігноруються деякими перекладачами у процесі фахової роботи, а саме "щедрий, щедроти, ущедрити" та "милосердний, милосердя, змилосердитися". Методи. Використано такі методи дослідження: спостереження над мовним матеріалом, аналіз і синтез (для обґрунтування теоретичних положень), а також прийоми компонентного (для вивчення структури певних лексем), лінгвостилістичного (для з'ясування стилістичних функцій лексем зазначеного семантичного поля) і контекстуального (з'ясування значення лексем у текстовому оточенні) аналізу. Результати. На основі аналізу спільнокореневих слов'янських лексем лексико-семантичного поля "ми-лість" на матеріалі літургічних текстів (світильничних і ранніх молитов з Ієратикона, а також "Молитви Амв-росія Медіоланського пресвітерам, які готуються до служіння Літургії"), доведено, що якими б лексичними оди-ницями не було представлене семантичне поле "милість" в давньогрецькій, латинській і слов'янській мовах, в українській завжди знайдуться для них відповідники, які допоможуть більш точно передати оригінал, уникнути тавтології, урізноманітнити мову літургічних творів і забарвити її з художньо-стилістичного погляду. Вибір під час перекладу певної лексеми може, а іноді й повинен бути зумовлений та обґрунтований конкретними чин-никами. Переклад варто здійснювати з оригінальних текстів, беручи до уваги, безумовно, слов'янський текст, а також напрацювання попередників у цій галузі. Висновки. Редагуючи, перекладаючи або створюючи сьогодні літургічні тексти, варто уникати як штучної слов'янської архаїзації, так і нерозумного українськомовного пуризму, пам'ятаючи, що ми маємо бага-товікову лінгвістичну традицію в літургічній сфері. Варто також зважати на спосіб виконання літургічних те-кстів: спів або богослужбовий речитатив.ukперекладлексико-семантичне поле "милість"слов'янізмилітургічна традиціяtranslationlexical-semantic field "mercy"Slavicismsliturgical traditionСтаття