ХУЙСЯ, ВанВанХУЙСЯ2026-03-172026-03-172025-12-31ХУЙСЯ, В. (2025). THE EVOLUTION AND DEVELOPMENT OF CHINA'S PUBLIC ADMINISTRATOR SYSTEM IN THE CONTEXT OF DIGITAL TRANSFORMATION: A CASE STUDY OF HANGZHOU. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 22(2), 25–30. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/22-4/1410.17721/2616-9193.2025/22-4/14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13029B a c k g r o u n d . Under the wave of global digitalization, governments are reshaping public management. China has made digital government a national strategy, but policy implementation relies on public administrators. This paper aims to explore the evolution and innovation mechanism of China's public administrator system in the context of digital transformation, and analyzes it by taking Hangzhou as an example.M e t h o d s . This study mainly adopts a combination of literature research, historical method, comparative method, comprehensive analysis, and case study. The historical method is used to trace the institutional evolution of China's public administrator system from the "unit system" to the "post system." The comparative method allows cross-regional comparison between Hangzhou and other provinces, highlighting local innovation characteristics. The comprehensive method integrates multi-source data (policy texts, reports, and digital platform outcomes) to synthesize a holistic understanding of institutional transformation under digitalization.R e s u l t s . Chinese public administrators are divided into on-the-job and non-staffed, and the personnel are divided into administrative and career establishments, and the way of entry affects career development. The digital transformation of Hangzhou has significantly promoted the adjustment of job setting and staffing. For example, "City Brain 3.0" introduces AI models to improve administrative efficiency. The digital management platform for civil servants has improved the efficiency of personnel management. The reform of "one thing at a time" of government services reduces administrative posts and supports the reuse of establishment. Hangzhou has also trained administrators in digital capabilities through Zhejiang University, and established a "dynamic staffing pool" and a "digital talent pool" to solve cross-departmental collaboration problems and improve the efficiency of emergency response and task execution.C o n c l u s i o n s . The Hangzhou model has formed a collaborative governance innovation model of "platform + talent +system". However, its promotion faces challenges: high dependence on the high-end talent market and large salary gap inside and outside the system. Generalization is limited, and Hangzhou's success depends on its digital economy foundation, which is not suitable for underdeveloped areas. In addition, the risk of "data-only" cannot be ignored, which may lead to excessive focus on quantitative indicators and neglect of humanistic care.В с т у п . Наголошено, що на тлі глобальної хвилі цифровізації уряди всього світу змінюють державне управління. Китай зробив цифрове управління національною стратегією, але реалізація політики залежить від персоналу державного управління. Досліджено механізми еволюції та інновацій системи кадрового забезпечення державного управління Китаю у контексті цифрової трансформації на прикладі Ханчжоу.М е т о д и . Переважно використано поєднання літературного дослідження, історичного методу, порівняльного методу,комплексного аналізу та вивчення конкретних випадків. Історичний метод використовується для відстеження інституційної еволюції системи державного управління Китаю від "системи підрозділів" до "системи посад". Порівняльний метод дозволяє проводити міжрегіональне порівняння між Ханчжоу та іншими провінціями, висвітлюючи особливості місцевих інновацій. Комплексний метод інтегрує дані з різних джерел (тексти політиків, звіти та результати цифрових платформ) для синтезу цілісного розуміння інституційної трансформації в умовах цифровізації.Р е з у л ь т а т и . Окреслено, що персонал державного управління Китаю класифікується як працівник на робочому місці та поза ним. Персонал на робочому місці також класифікується як адміністративний та державний інституційний, а шляхи його працевлаштування впливають на розвиток кар'єри. Цифрова трансформація Ханчжоу значно сприяла створенню робочих місць та кадровим змінам. Наприклад, "City Brain 3.0" запроваджує моделі штучного інтелекту для підвищення адміністративної ефективності. Платформа цифрового управління державною службою підвищує ефективність управління персоналом. Реформа "єдиного вікна обслуговування" державних послуг скорочує кількість адміністративних посад та підтримує повторне використання персоналу. Ханчжоу також використав Університет Чжецзян для навчання адміністративного персоналу цифрових можливостей та створив "динамічний кадровий пул" і "цифровий кадровий пул" для створення міжвідомчої співпраці та покращення ефективності реагування на надзвичайні ситуації та виконання завдань. В и с н о в к и . Визначено, що модель Ханчжоу сформувала інноваційну модель управління, яка інтегрує "платформу + талант + систему". Однак її широке впровадження стикається з труднощами: високою залежністю від ринку висококваліфікованих талантів та значним розривом у заробітній платі всередині та поза системою. Її універсальне застосування обмежене, оскільки успіх Ханчжоу залежить від його цифрової економічної основи та не застосовується до менш розвинених регіонів. Крім того, не слід ігнорувати ризик підходу "лише на основі даних", оскільки це може призвести до надмірного акценту на кількісних показниках без урахування гуманістичних міркувань.enChinadigital governmentpublic administratordigital transformation.Китайцифрове врядуваннядержавний адміністраторцифрова трансформація.Стаття