Villalobos-López, José AntonioJosé AntonioVillalobos-López2025-09-032025-09-032022Villalobos-López, J. A. (2022). Theoretical framework media and political economy of communication. Current Issues of Mass Communication, (31), 40–53. https://doi.org/10.17721/CIMC.2022.31.40-53UDC 007:316.28:330https://doi.org/10.17721/CIMC.2022.31.40-53https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7501This article is presented with a deductive method orientation, with a paradigm of hermeneutic order, based on experience, carried out under an exclusively qualitative approach, which will serve as a scaffold for a next study of digital media. Communications are a means or mechanism of organization for coexistence in society. The political economy of communication has its origin in the theories or critical approaches of Frankfurt and cultural studies, which has analyzed the role of the owners or concessionaires of large radio and television corporations, highlighting the bias they have given to the dissemination of information and culture, orienting it towards the defense of their ideology or their commercial interests, thus leading to the alienation and training of large masses of audience. In these modern times, the massification of the media is the result of technological convergences, where three disciplines or spaces are at work: information technology, telecommunications and the Internet, which is the axis or center of the new communications ecosystem. Social networks allow feedback between sender and receiver of news, transforming the unidirectional communication process provided by conventional media.Ця стаття представлена ​​з орієнтацією на дедуктивний метод, з парадигмою герменевтичного порядку, заснованої на досвіді, здійсненому в рамках виключно якісного підходу, який слугуватиме основою для наступного дослідження цифрових медіа. Комунікації є засобом або механізмом організації співіснування в суспільстві. Політична економія комунікації бере свій початок у теоріях або критичних підходах франкфуртських і культурних досліджень, які аналізували роль власників або концесіонерів великих радіо- та телевізійних корпорацій, підкреслюючи упередженість, яку вони надавали поширенню інформації і культурі, орієнтуючись на захист своєї ідеології чи своїх комерційних інтересів, що призводить до відчуження та навчання широких мас аудиторії. У наш час масовізація медіа є результатом технологічної конвергенції, де працюють три дисципліни або простори: інформаційні технології, телекомунікації та Інтернет, який є віссю або центром нової комунікаційної екосистеми. Соціальні мережі забезпечують зворотний зв’язок між відправником і одержувачем новин, перетворюючи односпрямований процес комунікації, який забезпечують звичайні медіа.enmass mediainformation mediacommunicationcommunication research and policyЗМІінформаційні медіакомунікаціякомунікаційні дослідження та політикаСтаття