Іванишин , ПетроПетроІванишин2026-04-082026-04-082022-09-12Іванишин, П. (2022). NATIONAL AND SOCIAL IMPERATIVES OF IVAN FRANKO IN THE INTERPRETATION OF LUKA LUTSIV. Polish Studies of Kyiv, 35(35), 161–166. https://doi.org/10.17721/psk.2019.35.161-16610.17721/psk.2019.35.161-166https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15031The article is about the frankoznavchyi experience of one of the most productive researchers of the Ukrainian diaspora, the well-known Ukrainian scientist, journalist and editor Luka Lutsiv (1895-1984). First of all, about his monograph “Ivan Franko is a fighter for national and social justice” (1967). The importance of L. Lutsiv’s work provides not only for a complex illustration of I. Franko’s life and creative work, taking into account various complex moments, not only for a simple, lively presentation of the leading ideas, not only for the argumentative refutation of the valuations of the Soviet Franco studies, but also for the use of classical methods of research. The methodological base of his work was biographism (closely related to the cultural-historical approach) and hermeneutics. In the monograph we have not only the desire of the researcher to go deep into the artist’s biography and the cultural-historical context of the epoch, but also to protect Franko from the Soviet falsifications and to get to the essence of his creative work – the “truth” (in the terminology of classical philosophy). A literary scholar through the going out of the fundamental hermeneutic layers understands this “truth”: the deep meanings, values, ideals and imperatives of the writer’s creative work, however, without more concrete terminological definitions. The work is also about the interpretation valuations of L. Lutsiv through the prism of main imperatives, which he identified in Ivan Franko, that is, categorical orders that appear at the same time as the main regulative idea of ​​ thinking and the system-forming element of the ideological base of the individual. The first leading imperative for the researcher is the national imperative (the “ideal of independence”), which reveals the national-centered (natsiosofskyi, natsionalistychnyi or natsiolohichnyi) component of I. Franko’s worldview. Another central imperative of I. Franko’s life and creative work is the social imperative associated with the problem of social justice. One can state that L. Lutsiv’s monograph, despite all the possible defects, today thanks to the classical methodological base can be positioned not only as a document of the epoch but also as a valuable scientific source, though probably not as academic but as a popular science genre. This study helps to understand I. Franko’s worldview and thinking as a definite integrity, as a complex system and gives significant impulses for the continuation of epistemological studies of this kind.У статті розглядається франкознавчий досвід одного із найпродуктивніших дослідників української діаспори,відомого українського вченого, журналіста, редактора Луки Луціва (1895-1984). Передусім його монографія “Іван Франко – борець за національну і соціяльну справедливість” (1967). Вагомості праці Л. Луціва надає не лише комплексне висвітлення життя і творчості І.Франка із врахуванням різних складних моментів, не лише доступний, жвавий виклад провідних ідей, не лише аргументоване спростування оцінок радянського франкознавства, а й опертя на класичні методи дослідження. Методологічною базою його роботи стали біографізм (тісно пов’язаний із культурно-історичним підходом) та герменевтика. В монографії маємо не лише бажання дослідника заглибитися в біографію митця та культурно-історичний контекст епохи, а й захистити Франка від радянських фальсифікацій та вийти на сутність його творчості – “правду” (в термінології класичної філософії). Ця “правда” осягається літературознавцем через вихід на фундаментальні герменевтичні пласти: глибинні сенси, цінності, ідеали та імперативи творчості письменника, щоправда, без конкретніших термінологічних визначень. У роботі розглядаються інтерпретаційні оцінки Л. Луціва через призму виявлених ним в І. Франка основних імперативів, тобто категоричних наказів, котрі постають водночас й основною регулятивною ідеєю мислення, й системотворчим елементом світоглядної бази індивіда. Першим провідним імперативом для дослідника постає національний імператив (“ідеал самостійності”), котрий виявляє націоцентричну (націософську, націоналістичну чи націологічну) складову світогляду І.Франка. Іншим центральним імперативом життя та творчості І.Франка стає імператив соціальний, пов’язаний із проблемою соціальної справедливості.можна виснувати, що монографія Л. Луціва, попри всі можливі недоліки, завдяки класичній методологічній базі сьогодні може бути позиціонована не лише як документ епохи, а й як цінне наукове джерело, хоча, напевно, не так академічного, як науково-популярного жанру. Це дослідження допомагає пізнати світогляд та мислення І.Франка як певну цілісність, як складну систему та дає вагомі імпульси для продовження такого типу гносеологічних студій.ukIvan FrankoLuka Lutsivfrankoznavstvodiasporanational imperativesocial imperativeliteratureworldviewhermeneuticsbiographismІван ФранкоЛука Луцівфранкознавстводіаспоранаціональний імперативсоціальний імперативлітературасвітоглядгерменевтикабіографізмСтаття