Шестопал, Ольга ГригорівнаОльга ГригорівнаШестопал2026-03-202026-03-202024-05Шестопал, О. (2024). "Сліпі соняхи" Альберто Мендеса: голоси поразки, що перемагають забуття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (35)), 91-95. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.35.16УДК 821.134.2-31 "196/199"10.17721/1728-2659.2024.35.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13588Background. The article is devoted to the problem of reconstruction of collective memory in Alberto Méndez's novel "The blind sunflowers" (2004). Méndez's book is a part of contemporary Spanish narratives that, since the 1990s, have witnessed the emergence of the so-called "memory boom", a trend in literature and cinema aimed at preserving, restoring and transmitting the memory of the tragic events of Spanish Civil War and Franco repression. The purpose of the research is to reveal the ways and mechanisms of reproduction and elaboration of traumatic collective memory in "The blind sunflowers" by Méndez. Methods. The study is based on the following methods: a historical-cultural approach and "memory studies", which made it possible to determine the place of the Alberto Mendez's novel in the context of the Spanish "literature of memory" beginning 21st century; the narratological and intertextual approaches were used to investigate various techniques of the author's creation of a polyphonic narrative in four stories that make up the book, and which represent different voices of the same past, functioning as symbols of restoring the memory of defeat. Results. The artistic recreation in "The Blind Sunflowers" of the traumatic experience of the events and consequences of the Civil War in Spain was investigated in dichotomies typical of the depicted historical moment: winners-losers, victim-executioner, death-life, memory-oblivion and voice-silence. The analysis of this traumatic context in the novel proved that writing (the voice of memory) functions as one of the main ways of preserving the experience of erased generations, restoring life after physical death, and as a guarantee of resistance to oblivion. Conclusion. The reconstruction of the memory of the Civil War in Spain and its consequences during the period of Francoism as one of the leading trends in modern Spanish literature demonstrates the still openness of collective trauma and, accordingly, the need to find ways to overcome it. In view of this, the approach proposed by Méndez in "The Blind Sunflowers" to restore and transmit memory through a collective discourse of defeat becomes a significant step towards healing the unhealed wounds of a society traumatized by war and a dictatorial regime, as it emphasizes not only the importance of the grieving process in overcoming tragedies, but also attests to the creation of literature as a space of memory, in which the past is reproduced as a voice that breaks the silence and overcomes oblivion, not allowing to turn the page and close the past.Вступ. Присвячена проблемі реконструкції колективної пам'яті у творі Альберто Мендеса "Сліпі соняхи" (2004). Актуальність дослідження зумовлена тим, що книга Мендеса є складовою великого масиву сучасних іспа-нських наративів, які, починаючи з кінця 1990-х – початку 2000-х рр. засвідчили появу так званого "буму пам'яті", – тенденція в літературі й кінематографі, спрямована на збереження, відновлення та передачу пам'яті про тра-гічні події громадянської війни та репресії франкізму. Мета дослідження полягає в розкритті способів і механіз-мів відтворення та проробки травматичної колективної пам'яті у "Сліпих соняхах" Мендеса. Методи. Проблема художньої реконструкції пам'яті у творі Мендеса розглядається із залученням істори-ко-культурного підходу та "студій пам'яті", що дозволило визначити місце творчого доробку Альберто Мен-деса й аналізованого твору зокрема в контексті іспанської "літератури пам'яті" початку ХХІ ст. Використання елементів наратологічного та інтертекстуального підходів сприяло дослідженню різноманітних технік ство-рення автором поліфонічного наративу в чотирьох історіях, з яких складається твір, і які репрезентують різ-ні голоси одного минулого, що функціонують як символи відновлення пам'яті поразки, зітканої з лакун і замов-чувань, і прихованої в розповідях, "розказаних упівголоса". Результати. Художнє відтворення у "Сліпих соняхах" травматичного досвіду переживання героями подій і наслідків громадянської війни розглянуто в типових для зображеного історичного моменту дихотоміях: пе-реможці–переможені, жертва–кат, смерть–життя, пам'ять–забуття, голос–тиша / мовчання тощо. Аналіз цьо-го травматичного контексту у творі іспанського письменника засвідчив, що письмо (голос пам'яті) функціонує як один із головних способів збереження досвіду стертих поколінь, відновлення життя після фізичної смерті, а також як запорука протистояння забуттю. Висновки. Запропонований Мендесом у творі підхід до проблеми відновлення та передачі пам'яті через колективний дискурс поразки демонструє не лише важливість процесу проробки травми на шляху до зцілення незагоєних ран іспанського суспільства, а й засвідчує створення літератури як простору пам'яті, у якому мину-ле відтворюється як тіло, як письмо, як голос, що прориває мовчання та перемагає забуття, не дозволяючи перегорнути сторінку й закрити минуле.ukМендес"Сліпі соняхи"громадянська війнапам'ятьголоспоразкаMéndez"Blind Sunflowers"civil warmemoryvoicedefeatСтаття