Шевчук, Л.Л.Шевчук2026-05-132026-05-132014Шевчук, Л. (2014). EOCHEMICAL ENVIRONMENT AND CHANGES IN GROUNDWATER CHEMISTRY (A CASE STUDY OF GROUNDWATER INTAKE IN LUHANSKA OBLAST). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(67), 82–86. https://doi.org/10.17721/1728-2713.67.1510.17721/1728-2713.67.15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20831Drinking water availability is essential for sustainable development of any country. Groundwater sources being more protected than surface ones, this determines their importance for any national economy. Providing industrially developed regions with drinking water is becoming particularly vital and crucial nowadays. Luhanska oblast is characterized by diversified economy, with processing industry being dominant. The main source of centralized drinking water supply in the region is fresh groundwater obtained from marly-chalk thickness, which quality is deteriorating. The increase in groundwater salinity is caused by an increase in sulphate and chlorides concentration in groundwater. Several hypotheses about the groundwater quality deterioration within Luhanska oblast have been proposed; however, no primary reasons have been validated yet. Since the chemical composition of groundwater depends on the composition of soils in many cases, it is relevant to study hydro-geochemical conditions of the area. The aim of the paper is to highlight geochemical processes in the geological environment and their impact on groundwater chemistry. Data from water extracts helped to reveal the ways of chemical compounds distributing with depth, and to build the graphs. In order to establish a correlation between the groundwater quality and the soil chemistry in the aeration zone there was made a map showing maximum variation in groundwater salinity within marly-chalk thickness aquifer. Spatial analysis of groundwater salinity variations was carried out based on interpolation. Quantitative data were put together by the Sturges formula. The research reveals the highest salinity to be observed in the water extracts taken from loam and clay. Spatial analysis shows the areas within which groundwater quality deteriorates. Peak values of groundwater salinity variations are confined to the areas of clay rocks in weathered crusts, while salt formations occur in unsaturated zone. Research findings helped to establish a correlation between hydro-geochemical environment and groundwater chemical composition. Research aimed at identifying the causes for changes in groundwater macrocomponent composition in marly-chalk thickness over time has practical implications for further research into groundwater quality, for the aquifers located in the unsaturated zone vicinity, namely.Забезпеченiсть питною водою є запорукою сталого розвитку будь-якої держави. У зв'язку з цим останнiм часом роль пiдземних вод зростає, оскiльки вони є бiльш захищеними, нiж поверхневi. У регiонах з розвинутою промисловiстю питання забезпеченостi питною водою набуває бiльшої актуальностi. Луганська область характеризується багатогалузевим комплексом, в якому провiдну роль вiдiграє переробна промисловiсть. Основним джерелом централiзованого питного водопостачання є прiснi пiдземнi води мергельно-крейдової товщi, якiсть яких погiршується. Зростання величини мiнералiзацiї пiдземних вод зумовлено збiльшенням концентрацiї сульфатiв i хлоридiв у пiдземних водах. Існують декiлька думок стосовно погiршення якостi пiдземних вод у межах Луганської областi, проте питання стосовно причин такого явища залишається вiдкритим. Оскiльки хiмiчний склад пiдземних вод у багатьох випадках залежить вiд складу ґрунтiв, доцiльно розглянути гiдрогеохiмiчнi умови даної територiї. Метою статтi є висвiтлення впливу геохiмiчних процесiв у геологiчному середовищi на хiмiчний склад пiдземних вод. Основнi закономiрностi розподiлу хiмiчних сполук з глибиною було проаналiзовано за допомогою даних водних витяжок i побудовано вiдповiднi графiки. З метою встановлення зв'язку мiж якiстю пiдземних вод i хiмiчним складом ґрунтiв зони аерацiї було побудовано карту-схему максимальних змiн мiнералiзацiї пiдземних вод у мергельно-крейдовому водоносному горизонтi. Просторовий аналiз максимальних змiн мiнералiзацiї пiдземних вод дослiджувався методом iнтерполяцiї. Групування даних за кiлькiсною ознакою виконувалося за формулою Стерджесса. У результатi дослiджень установлено, що найбiльшу мiнералiзацiю зафiксовано у витяжках, вiдiбраних iз суглинкiв i глин. Завдяки просторовому аналiзу виявлено основнi дiлянки, в яких вiдбувається погiршення якостi пiдземних вод. Максимальнi змiни величин мiнералiзацiї пiдземних вод приуроченi до дiлянок, у межах яких поширенi глинистi породи в корах вивiтрювання, а в зонi аерацiї присутнi сольовi утворення. Таким чином, у результатi дослiджень установлено зв'язок мiж гiдрогеохiмiчними умовами геологiчного середовища та хiмiчним складом пiдземних вод. Дослiдження спрямовано на виявлення причин змiни в часi макрокомпонентного складу пiдземних вод у мергельно-крейдовiй товщi й становить практичне значення для робiт з прогнозування якостi пiдземних вод, перш за все – для водоносних горизонтiв, залягання яких близьке до зони аерацiї.ukhydrogeologygroundwater quality deteriorationsalinitysulphateschlorideshydro-geochemical conditionswater extractionunsaturated zoneclay rocksгiдрогеологiяпогiршення якостi пiдземних водмiнералiзацiясульфатихлоридигiдрогеохiмiчнi умовиводнi витяжкизона аерацiїглинистi породиСтаття