Масановець, Вікторія ЮріївнаВікторія ЮріївнаМасановецьСлавова, Людмила Леонардівна2025-04-152025-04-152025-03-31Масановець В. Ю. Відтворення ідіостилю Донни Тартт в українських перекладах (на матеріалі романів «Щиголь» і «Таємна історія») : дис. … доктора філософії : 035 Філологія / наук. кер. Л.Л. Славова. Київ, 2025. 269 с.УДК 811.111’276.6’42:81’25=161.2:82-3(73)(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6222Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія». – Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. Робота присвячена перекладознавчому дослідженню ідіостилю сучасної американської письменниці Донни Тартт в українському перекладі. Ідіостиль визначаємо як систему мовних і концептуальних характеристик, притаманних творам певного автора, які роблять унікальною авторську картину світу, втілену в цих творах і виражену крізь усю сукупність індивідуальних мовних засобів. Теоретико-методологічна концепція дисертації базується на синтезі дескриптивного підходу до перекладу та теорій стилістичних зсувів, концептуальної інтеграції та перекладацьких стратегій. Дескриптивний підхід розглядає переклад як факт цільової культури, відмовляючись від прескриптивної оцінки перекладацьких рішень. Теорія рецепції збагачує дослідження інструментарієм для аналізу читацького сприйняття. У дослідженні застосовано комплексний підхід, що поєднує методи перекладознавства, когнітивної лінгвістики та комп’ютерного аналізу. Теорія рецепції уможливила аналіз читацьких відгуків з метою виявлення ключових концептів. Комп’ютерна обробка текстів за допомогою мови програмування Python застосована для збору читацьких відгуків, виявлення на їх основі частотності вживання лексичних одиниць та проведення перехресного аналізу; створення паралельних корпусів текстів оригіналів та перекладів романів Тартт; пошуку вербалізаторів концептів. Метод контекстуального аналізу використано для виявлення способів вербалізації концептів в оригіналі та перекладі. Теорія концептуальної інтеграції застосована для аналізу образної складової концептів та способів її відтворення в перекладі. Порівняльний перекладознавчий аналіз уможливив виявлення індивідуальних стратегій і тактик перекладачів та їхнього впливу на відтворення ідіостилю. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного перекладознавчого дослідження ідіостилю автора в перекладі та визначення особливостей його відтворення на мовному та концептуальному рівнях. Актуальність роботи також визначається зростанням інтересу до творчості Донни Тартт в Україні, що засвідчується появою українських перекладів усіх її романів (2016-2024 роки), та потребою у ґрунтовному дослідженні особливостей відтворення її ідіостилю українською мовою; важливістю вивчення індивідуальних стратегій перекладачів; потребою інтеграції методів когнітивної лінгвістики та сучасного перекладознавства для всебічного аналізу відтворення концептуальних структур у перекладі. Метою дослідження є відтворення ідіостилю Донни Тартт в українських перекладах. Обʼєктом дослідження постає ідіостиль Донни Тартт в текстах оригіналу та перекладу. Предметом дослідження є стратегії і тактики відтворення ідіостилю в українських перекладах. Матеріалом дослідження слугують романи «Щиголь» і «Таємна історія» (2870 сторінок оригінальних текстів) та їхні українські переклади, виконані В. Шовкуном та Б. Стасюком відповідно; близько 500 найпопулярніших англомовних відгуків на роман The Secret History (загальним обсягом 115740 слів) та 500 відгуків на роман The Goldfinch (загальним обсягом 180349 слів) з сайту Goodreads; 4000 і 12000 слів україномовних відгуків на переклади романів з сайту Yakaboo. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні комплексного перекладознавчого дослідження ідіостилю Донни Тартт та його відтворення в українському перекладі. У роботі вперше: – досліджено закономірності відтворення ідіостилю через призму теорії стилістичних зсувів та перекладацьких стратегій на мовному рівні та рівні концептуальних блендів; виявлено домінування перекладацької стратегії «надмірного» втручання в українському перекладі роману «Таємна історія» через систематичне використання тактики стилістичної індивідуалізації (69% випадків) та її значного впливу в українському перекладі роману «Щиголь» (42% випадків); встановлено переважання стратегії відтворення форми при перекладі концептуальних блендів (80-90% випадків), спрямованої на збереження образної структури оригіналу; – розроблено та апробовано комплексну методику виявлення ключових концептів ідіостилю через аналіз читацької рецепції, що поєднує статистичний аналіз відгуків з автоматизованою обробкою текстів; – простежено специфіку відтворення концептів LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ, BEAUTY/КРАСА, ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ, ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ з урахуванням їх понятійної, образної та ціннісної складових в оригіналі та перекладі; виявлено тяжіння до стратегії «плинності» в обох перекладах романів Тартт. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його матеріалів та теоретичних результатів у викладанні курсів з теорії і практики перекладу, когнітивних теорій у перекладознавстві, а також спецкурсів з художнього перекладу та інноваційних технологій. Розроблена методика аналізу ідіостилю автора та його відтворення в перекладі може бути застосована перекладачами-практиками для покращення якості перекладів художньої літератури. Запропонований інтегрований підхід до вивчення авторського ідіостилю та особливостей його відтворення, разом із розробленим інструментарієм компʼютерного аналізу тексту, може бути корисним для дослідників у галузі перекладознавства, когнітивної лінгвістики та літературознавства. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки. 1. Категорію «ідіостилю» в перекладознавчому вимірі визначаємо як систему мовних і концептуальних характеристик, притаманних творам певного автора, які роблять унікальною авторську картину світу, втілену в цих творах і виражену крізь усю сукупність індивідуальних мовних засобів. 2. Відтворення ідіостилю в перекладі передбачає збереження системи мовних та концептуальних характеристик тексту, що втілюють унікальну авторську картину світу. В перекладознавчому аспекті це вимагає збереження мовних особливостей та глибинних концептуальних структур тексту. 3. Стилістичні зсуви виступають тактиками реалізації перекладацьких стратегій та відображають природну взаємодію різних мовних та культурних систем, через що здатні суттєво впливати на концептуальну простір твору. 4. У перекладі «Таємної історії» переважає стратегія «надмірного» втручання через систематичне використання стилістичної індивідуалізації (69%), тоді як переклад «Щигля» демонструє більш збалансований підхід із нижчим рівнем індивідуалізації (42%) та вищою часткою стилістичної відповідності (30%). 5. В обох перекладах при відтворенні концептуальних блендів домінує стратегія збереження форми (90% у «Щиглі» та 80% у «Таємній історії»), що забезпечує відтворення оригінальної образної структури текстів. 6. Через аналіз читацької рецепції встановлюємо спільність сприйняття ключових концептів, серед яких LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ, BEAUTY/КРАСА, ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ та ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ. 7. Відтворення ключових концептів характеризується симетрією на понятійному рівні через збереження фреймової структури та деякою варіативністю на образному та ціннісному рівні, переважно, через застосування стратегії «плинності»: концепти LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ та BEAUTY/КРАСА зберігають структурно-семантичну організацію, тоді як ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ та ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ зазнають певних змін через адаптацію до українського культурного простору. 8. В обох перекладах домінує стратегія «плинності», що проявляється в експлікації імпліцитних смислів та використанні питомої стилістично маркованої лексики при збереженні концептуальної структури текстів.The thesis examines the reproduction of the idiostyle of a contemporary American writer Donna Tartt in the Ukrainian translations from a Translation Studies perspective. Idiostyle is defined as a system of linguistic and conceptual characteristics inherent in an author's works that make the author's worldview unique, as embodied in these works and expressed through the entirety of individual linguistic means. The theoretical and methodological framework of this thesis is based on a synthesis of the descriptive approach to translation and the theories of stylistic shifts, conceptual integration, and translation strategies. The descriptive approach views translation as a phenomenon within the target culture, avoiding prescriptive evaluation of the translator’s choices. Reception theory further enhances the research by providing tools for analysing reader response. This study employs a comprehensive approach, integrating methods from translation studies, cognitive linguistics, and computational analysis. Reception theory is used to analyse reader responses and identify key concepts. Computational text processing in Python was applied to collect reader responses, determine lexical frequency patterns based on these responses, conduct cross-analysis, create parallel corpora of Tartt’s original novels and their translations, and identify concept verbalisers. The method of contextual analysis was used to examine how concepts are verbalised in both the source and target texts. Conceptual integration theory was applied to analyse the figurative dimension of the concepts and its reproduction in translation. Comparative translation analysis revealed individual strategies and tactics used by the translators, as well as their impact on the reproduction of Tartt’s idiostyle. This research is particularly relevant due to the need for a comprehensive translation studies investigation of the author’s idiostyle in translation and the identification of patterns in its rendition at both linguistic and conceptual levels. Its relevance is further underscored by the growing interest in Donna Tartt’s works in Ukraine, as evidenced by the Ukrainian translations of all her novels (2016–2024), as well as the need for an in-depth study of how her idiostyle is rendered in Ukrainian. Additionally, the study highlights the importance of examining individual translators’ strategies and integrating methods from cognitive linguistics and modern translation studies for a thorough analysis of conceptual structures in translation. The aim of this study is the reconstruction of Donna Tartt’s idiostyle in Ukrainian translations. The object of the study is Donna Tartt’s idiostyle in both the original texts and their translations. The subject of the study is the strategies and tactics used to reproduce idiostyle in Ukrainian translations. The material of the study includes the novels The Goldfinch and The Secret History (a total of 2,870 pages of original texts) and their Ukrainian translations by V. Shovkun and B. Stasiuk, respectively; approximately 500 of the most popular English-language reviews of The Secret History (totalling 115,740 words) and 500 reviews of The Goldfinch (totalling 180,349 words) from the Goodreads website; as well as 4,000 and 12,000 words of Ukrainian-language reviews of the translations from the Yakaboo website. The scientific novelty of the research lies in its comprehensive translation studies analysis of Donna Tartt’s idiostyle and its reproduction in the Ukrainian translations. For the first time, this study: – identifies the patterns of idiostyle reproduction through the lens of stylistic shift and theories of translation strategies at both the linguistic level and the level of conceptual blends. It identifies the dominance of the strategy of “redundant” translation in the Ukrainian translation of The Secret History, evidenced by the systematic use of stylistic individualisation tactics (69% of cases), as well as its significant influence in the Ukrainian translation of The Goldfinch (42% of cases). The study also establishes the prevalence of the strategy of form correspondence in the translation of conceptual blends (80–90% of cases), aimed at preserving the figurative structure of the original text. – develops and tests a comprehensive methodology for identifying key concepts of idiostyle through reader response analysis, combining statistical review analysis with automated text processing. – traces the specific features of rendering the concepts LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ, BEAUTY/КРАСА, ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ, and ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ, taking into account their notional, figurative, and axiological dimensions in both the original texts and their translations. The study reveals a tendency towards a “fluent translation” strategy in both Ukrainian translations of Tartt’s novels. Practical significance. The research materials and theoretical findings can be applied in teaching translation theory and practice, cognitive theories in translation studies, and specialised courses in literary translation and innovative technologies. The developed methodology for analysing author’s idiostyle and its rendering in translation can be applied by practising translators to enhance the quality of literary translations. The proposed integrated approach to studying author’s idiostyle and its rendering features, along with the developed computational text analysis tools, can benefit researchers in translation studies, cognitive linguistics and literary studies. The conducted study allows for the following conclusions: 1. In the framework of translation studies, the category of “idiostyle” is defined as a system of linguistic and conceptual characteristics inherent in an author’s works that make the author’s worldview unique, as embodied in these works and expressed through the entirety of individual linguistic means 2. The reproduction of idiostyle in translation entails preserving the system of linguistic and conceptual characteristics of the text that convey the author’s unique worldview. From a translation studies perspective, this requires maintaining both the linguistic features and the deep conceptual structures of the text. 3. Stylistic shifts function as tactics for implementing translation strategies and reflect the natural interaction of different linguistic and cultural systems, thereby significantly influencing the conceptual space of a work. 4. The translation of The Secret History is characterised by a strategy of “redundant” translation, with stylistic individualisation systematically applied in 69% of cases. In contrast, the translation of The Goldfinch demonstrates a more balanced approach, with a lower degree of individualisation (42%) and a higher proportion of stylistic correspondence (30%). In both translations, the strategy of form correspondence dominates the reproduction of conceptual blends (90% in The Goldfinch and 80% in The Secret History), ensuring the retention of the original figurative structure of the texts. The analysis of reader reception reveals a shared perception of key concepts, including LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ, BEAUTY/КРАСА, ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ, and ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ. The reproduction of key concepts exhibits symmetry at the conceptual level through the preservation of frame structures, while some variation appears at the figurative and axiological levels, primarily due to the application of the strategy of “fluent translation”. The concepts of LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ, and BEAUTY/КРАСА retain their structural-semantic organisation, whereas ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ and ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ undergo certain modifications to align with the Ukrainian cultural context. In both translations, the strategy of “fluency” dominates, manifesting in the explicitation of implicit meanings and the use of stylistically marked vocabulary, while maintaining the conceptual structure of the texts.ukхудожній перекладідіостиль авторарецепціятеорія концептуальної інтеграціїконцептуальний блендперекладацька стратегіястилістичні зсувисемантикаliterary translationauthor’s idiostylereceptionconceptual integration theoryconceptual blendtranslation strategystylistic shiftssemanticsДисертація