Молоткіна, ВалентинаВалентинаМолоткінаХмельницька, ЛюдмилаЛюдмилаХмельницька2026-02-252026-02-252025Молоткіна, В., & Хмельницька, Л. (2025). Шкільна освіта Української РСР 1985–1991 рр.: радянський аспект. Етнічна історія народів Європи, (76), 137–142. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.1610.17721/2518-1270.2025.76.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10783У статті розглянуто реформу загальноосвітньої школи доби «перебудови» 1985–1991 рр., яка відбувалася на основі документа «Про реформу загальноосвітньої та професійної школи» 1984 р. Це була спроба правлячої верхівки комуністичної партії СРСР частково демократизувати шкільну освіту, з одного боку, а з іншого – школа й надалі жорстко контролювалася центральними органами влади відповідними партійними постановами, що пояснювалося запитом суспільства на науково-технічний прогрес. Уникаючи реальних змін, розвиток шкільної освіти в Україні гальмувався. Законодавство УРСР у галузі освіти було точною копією законодавства СРСР, що в перспективі посилювало кризу радянської школи. Перед школою ставилася низка завдань щодо організації навчально-виховного процесу згідно з вимогами соціально-економічного, науково-технічного прогресу. Важливим було ідейно-політичне, трудове, правове, естетичне, фізичне виховання. Просувалася ідея гуманізму, братерства, колективізму й дисципліни. Радянська система відвела вчителю ключову роль у реорганізації системи освіти, адже від його знань, вмінь, навичок, педагогічної майстерності, активності, системи поглядів залежав успіх реформи. Професійні права, честь, гідність вчителів охоронялися законом та визначалися законодавчими актами Радянського Союзу і союзних республік, положеннями навчально-виховних закладів, правилами внутрішнього трудового розпорядку. Державні органи, профспілкові, комсомольські та інші громадські організації, трудові колективи, ЗМІ, а також громадяни мали всіляко сприяти підвищенню ролі, авторитету та престижу вчительської діяльності. «Основними напрямками реформи загальноосвітньої і професійної школи» передбачався розвиток позакласної й позашкільної роботи. У цьому контексті активними були комсомольські та піонерські організації шкіл. Вони проводили низку заходів, спрямованих на підвищення якості навчання. У школах створювалися спортивні, військово-патріотичні та військово-технічні клуби й секції, проводилися спортивні ігри тощо. Проте, в ході «перебудови» стало зрозуміло, що освітня реформа 1984 р. не виконує поставлених завдань через реальну демократизацію суспільства та гласність. Тому в 1988 р. Пленум ЦК КПРС вніс зміни до освітньої реформи з побажанням гнучкого реагування на передовий, новаторський педагогічний досвід.The article examines the reform of the general education school during the «perestroika» era of 1985–1991, which took place on the basis of the document «On the Reform of the General Education and Vocational School» of 1984. It was an attempt by the ruling leadership of the Communist Party of the USSR to partially democratize school education, on the one hand, and on the other hand, the school continued to be tightly controlled by the central authorities by relevant party decrees, which was explained by society’s demand for scientific and technical progress. Avoiding real changes, the development of school education in Ukraine slowed down. The legislation of the Ukrainian SSR in the field of education was an exact copy of the education of the USSR, which in the long run exacerbated the crisis of the Soviet school. The school was faced with a number of tasks related to the organization of the educational process in accordance with the requirements of socio-economic, scientific and technical progress. Ideological and political, labor, legal, aesthetic, physical education was important. The idea of humanism, brotherhood, collectivism and discipline was advanced. The Soviet system gave the teacher a key role in the reorganization of the education system, because the success of the reform depended on his knowledge, abilities, skills, pedagogical skill, activity, and system of views. The professional rights, honor, and dignity of teachers were protected by law and determined by legislative acts of the Soviet Union and the Union Republics, regulations of educational institutions, and internal labor regulations. State bodies, trade union, Komsomol and other public organizations, labor collectives, mass media, as well as citizens should contribute in every possible way to increase the role, authority and prestige of teaching. «The main directions of the reform of general and vocational schools» included the development of extracurricular and extracurricular work. In this way, the Komsomol and pioneer organizations of schools were active. They conducted a number of activities aimed at improving the quality of education. Sports, military-patriotic and military-technical clubs and sections were created in schools, sports games were held, etc. However, during the «perestroika» it became clear that the educational reform of 1984 does not fulfill the tasks due to the real democratization of society and publicity. Therefore, in 1988 the plenum of the Central Committee of the CPSU made changes to the educational reform with the desire to respond flexibly to advanced, innovative pedagogical experience.ukосвітаосвітня реформанавчальний процесшколаученьперебудоваeducationeducational reformeducational processschoolpupilperestroikaСтаття