Sobolievskyi, PavloPavloSobolievskyi2026-04-072026-04-072024-12-30Sobolievskyi, P. (2024). THE INFLUENCE OF A. J. AYER'S PHILOSOPHICAL VIEWS ON THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE ORDINARY LANGUAGE PHILOSOPHY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 2(11), 42–45. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2024/11-8/1310.17721/2523-4064.2024/11-8/13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14549B a c k g r o u n d . The ordinary language philosophy (OLP) is a set of interconnected philosophical approaches that have been practiced by analytical philosophers, mainly in Great Britain and the USA, since the middle of the 20th century. Its discursive space is outlined by the methodological developments and ideas of L. Wittgenstein and J. Austin, as well as the works of G. Ryall, P. Strawson, R. Hare and N. Malcolm. P. Grice and D. Davidson are often included in this school, although their works are also associated with the end of the classical period of the OLP. However, modern interest in this direction indicates the prematureness of statements about its end, setting before philosophers the task of rethinking the reasons for the temporary decline of attention and rediscovering its potential for enriching the methodology of analytic philosophy. M e t h o d s . The article used the method of historical and philosophical reconstruction to clarify the conditions for the formation of the philosophy of everyday language, general scientific methods of cognition: analysis, synthesis, generalization to clarify key ideas and concepts that influenced the formation of the method of linguistic analysis, as well as methods of systematization and comparison. R e s u l t s . Within the framework of the work, the periodization of the OLP was clarified, in particular, the stage of the early OLP and the classical period, which falls on the 50s of the twentieth century, were determined and presented by the works of representatives of the University of Oxford G. Ryle, J. Austin and P. Strawson. Also, key differences between the philosophy of ideal language, which is represented by the views of A. J. Ayer and the OLP in the interpretation of J. Wisdom, in particular, a different interpretation of linguistic analysis, were identified. C o n c l u s i o n s . Linguistic analysis takes on a completely different appearance in the interpretation of the OLP compared to the ideas of A. J. Ayer. The real value of linguistic analysis within the OLP, as J. Wisdom demonstrates, lies in its ability to demonstrate the amazing dexterity of ordinary language. Ordinary language allows us to express the most subtle distinctions, nuances of meaning, intentions, and goals. This realization refutes the thesis of ideal language, which suggests that ordinary language obscures reality. On the contrary, ordinary language uses provide a reference to reality with an impressive level of detail and descriptive power that no artificial language can surpass. This ability is due not only to the function of language as a tool of representation, but also to its evolutionary adaptation to a variety of practical needs.В с т у п . Наголошено, що філософія повсякденної мови являє собою сукупність пов'язаних між собою філософських підходів, які від середини XX століття практикували аналітичні філософи, переважно у Великій Британії та США. Акцентовано, що її дискусійний простір окреслюється методологічними розробками та ідеями Л. Вітгенштайна і Дж. Остіна, а також роботами Г. Раяла, П. Стросона, Р. Харе та Н. Малькома. Часто до цієї школи зараховують П. Грайса та Д. Девідсона, хоча з їхніми працями також пов'язують завершення класичного періоду філософії повсякденної мови. Розкрито, однак, що сучасний інтерес до цього напряму свідчить про передчасність заяв щодо його завершення, ставлячи перед філософами завдання переосмислення причин тимчасового занепаду уваги та перевідкриття його потенціалу для збагачення методології аналітичної філософії. М е т о д и . Було застосовано метод історико-філософської реконструкції для уточнення умов формування філософії повсякденної мови, загально наукові методи пізнання: аналіз, синтез, узагальнення для уточнення ключових ідей і концепцій, що мали вплив на формування методу лінгвістичного аналізу, а також методи систематизації й порівняння. Р е з у л ь т а т и . Уточнено періодизацію філософії повсякденної мови, зокрема визначено етап ранньої філософії повсякденної мови та класичний період, що припадає на 50-ті роки ХХ ст. та представлений роботами представників Оксфордського університету Г. Райла, Дж. Остіна та П. Стросона. Також визначено ключові відмінності між філософією ідеальної мови, що представлена поглядами А. Дж. Аєра та філософією повсякденної мови в інтерпретації Дж. Віздома, зокрема різна інтерпретація лінгвістичного аналізу. В и с н о в к и . Виявлено, що лінгвістичний аналіз набуває зовсім іншого вигляду в інтерпретації філософії повсякденної мови порівняно з ідеями А. Дж. Аєра. Справжня цінність лінгвістичного аналізу в межах філософії повсякденної мови, як це демонструє Дж. Віздом, полягає у здатності продемонструвати разючу спритність звичайної мови. Доведено, що звичайна мова дає змогу виражати найтонші відмінності, нюанси значень, наміри та цілі. Це усвідомлення спростовує тезу ідеальної мови, яка припускає, що звичайна мова затемнює реальність. Аргументовано, що, навпаки, повсякденне використання мови забезпечує референцію до реальності з разючою деталізацією та описовою потужністю, яку жодна штучна мова не здатна перевершити. Така здатність обумовлена не лише функцією мови як інструменту репрезентації, а й її еволюційною адаптацією до багатоманітних практичних потреб.ukфілософія повсякденної мовилінгвістичний аналізангло-американська філософія XX ст.аналітична філософіяприродна мова.ordinary language philosophyOxford philosophyAnglo-American philosophy of the 20th centuryanalytical philosophynatural language.Стаття