Ковалевська, Тетяна АнатоліївнаТетяна АнатоліївнаКовалевськаБатрименко, Олег Володимирович2025-09-192025-09-192025-07-16Ковалевська Т. А. Особливості міфологізації суб’єктів політики в мережі «Інтернет» : дис. ... доктора філософії : 052 Політологія. Київ, 2025. 197 с.УДК 32-027.21:165.191:[316.77+004.77](043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7754Ковалевська Т.А. Особливості міфологізації суб’єктів політики в мережі «Інтернет». - На правах рукопису. Дисертація на здобуття доктора філософії за спеціальністю 052. «Політологія», галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки». - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Міністерство освіти і науки України. Київ. 2025 У сучасному світі, позначеному стрімким розвитком цифрових технологій та поширенням мережі «Інтернет», питання політичної комунікації та формування громадської думки набувають особливої актуальності. Інтернет став не просто інструментом комунікації, а повноцінним середовищем, що кардинально трансформує традиційні форми політичної взаємодії, зокрема, процеси міфотворчості та міфологізації суб’єктів політики. Це впливає на сприйняття електоратом політичних діячів, обумовлюючи необхідність глибокого та всебічного аналізу даного феномену. Стрімке зростання ролі Інтернету як основного джерела політичної інформації та арени для політичних комунікацій призводить до трансформації традиційних форм міфотворчості та посилення їх впливу на політичні процеси. В умовах інформаційних війн та гібридних загроз, міфологізація використовується як потужний засіб маніпуляції, здатний формувати як позитивні образи, так і негативні політичних акторів, що безпосередньо впливає на стабільність суспільства та легітимність влади. Глибоке розуміння особливостей міфологізації в Інтернеті є критично важливим для розробки ефективних стратегій протидії дезінформації, зміцнення медіаграмотності громадян та забезпечення інформаційної безпеки держави. Дисертаційне дослідження присвячене аналізу феномену міфологізації суб'єктів політики в мережі «Інтернет», зокрема в соціальних мережах, блогах та онлайн-медіа. У роботі розкрито теоретико-методологічні засади розуміння політичного міфу та міфологізації в контексті сучасних цифрових комунікацій, виявлено специфічні особливості та механізми цього процесу в онлайн-середовищі, а також окреслено його вплив на формування політичної свідомості та поведінки громадян. Дане дисертаційне дослідження є одним із небагатьох наукових проектів, що глибоко аналізує концепції та механізми міфологізації політичних суб’єктів, з акцентом на вивченні її проявів та наслідків саме в цифровому просторі. Робота вносить інноваційний внесок для розуміння ключової ролі міфологізації в сучасному політичному контексті, пропонуючи нові підходи до визначення і розуміння її суті й значення в умовах домінування Інтернету як політичної арени. У межах дослідження розглянуті фундаментальні концепції політичного міфу, його природа, функції та еволюція. Проведено аналіз класичних і сучасних підходів до вивчення політичного міфу у працях зарубіжних та вітчизняних вчених. Особлива увага приділяється типології політичних міфів, їх структурі та елементам, що формують міфологічний образ. Досліджено механізми функціонування міфу в політиці, його здатність легітимізувати владу, мобілізувати маси, консолідувати суспільство або, навпаки, поляризувати його. Виокремлено ключові функції політичного міфу, серед яких роз'яснювальна, апологетична, інтегративна, нормоутворюча, терапевтична, маніпулятивна. Дослідження висвітлює розвиток політичного міфу, його цифрову трансформацію та роль у сучасному політичному діалозі, вказуючи на новітні механізми та форми створення й поширення міфологічних наративів, що забезпечують ефективний вплив на громадську свідомість. Проєкт дослідження розширює теоретичні рамки розуміння міфологізації, впроваджуючи авторське визначення, яке дозволяє глибше зануритися в її концептуальну суть та практичне застосування в сучасних політичних системах. Важливою складовою дослідження є аналіз диджиталізації механізмів міфологізації, що виявляє нові можливості для створення та поширення міфів через електронні платформи, соціальні мережі, вірусний контент, меми та інші цифрові канали. Особлива увага приділяється впливу цифрових медіа на розширення сфери створення та споживання міфів. У межах роботи розглянуто основні інструменти міфологізації суб’єктів політики у сучасних комунікаціях: меми, візуальний контент, блогерів, каскад інформації, альтернативні медіа, ефект якоря, використання емоційно заряджених меседжів та провокаційної риторики, використання скандалів та неполіткоректних висловлювань, використання теорій змов. Було виокремлено ключові технології міфологізації суб’єктів політики у сучасних комунікаціях (персоніфікація лідерства, створення образу ворога, використання історичних паралелей, сакралізація, деміфологізація, нейролінгвістичне програмування). Дисертаційна робота уточнює роль міфологізації не лише як інструменту впливу на громадську думку, але й як ефективного інструменту влади, що дозволяє формувати легітимність, мобілізувати прихильників та дискредитувати опонентів. Наголошується на зростаючій прозорості та можливості масової участі громадян у процесах міфотворчості через обмін інформацією в соціальних мережах. Вплив міфологізації на політичну свідомість і поведінку громадян у мережі «Інтернет» обґрунтований через виявлення ключових факторів, що посилюють або послаблюють цей вплив, таких як медіаграмотність, критичне мислення та рівень довіри до джерел інформації. На конкретних прикладах міфологізації образів зарубіжних (Дональд Трамп, Джо Байден, Емманюель Макрон, Борис Джонсон, Олаф Шольц, Джорджа Мелоні) та вітчизняних (Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський) політиків у дослідженні уточнено її особливості, зокрема персоніфікація національних ідеалів, створення образу ворога, сакралізація політичного дискурсу, формування образу національного лідера, що підкреслює універсальність та водночас національну специфіку міфологізації. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та практичні пропозиції є цінною теоретичною базою для подальшого дослідження міфологізації та інформаційних впливів на політичні процеси. Розроблені в дисертації рекомендації можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади з метою формування ефективної інформаційної політики, розробки стратегій протидії дезінформації та маніпуляціям, а також для підвищення стійкості суспільства до зовнішніх інформаційних впливів. Наведені дані та висновки дослідження можуть бути застосовані аналітичними центрами, політичними партіями та медіаструктурами для розроблення стратегій та моделей з управління політичними комунікаціями, формування позитивного іміджу та ефективної взаємодії з цільовими аудиторіями в онлайн-середовищі. На основі результатів дослідження можуть бути розроблені нові навчальні курси з політології в межах дисциплін, які стосуються політичної комунікації, інформаційної безпеки, медіаграмотності, політичної психології, сучасних інформаційних воєн, управління репутацією, політичного прогнозування та моделювання. Дисертація може служити основою для програм з підвищення кваліфікації державних службовців та спеціалістів у сфері PR та політичних технологій, які працюють з цифровими комунікаціями.Kovalevska T.A. Mythologization of political subjects in the Internet. - Manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 052. «Political Science», field of knowledge 05 «Social and Behavioral Sciences». – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv. 2025. In the modern world, marked by the rapid development of digital technologies and the widespread adoption of the Internet, issues of political communication and the formation of public opinion are becoming particularly relevant. The Internet has become not just a communication tool, but a full-fledged environment that radically transforms traditional forms of political interaction, in particular, the processes of myth-making and mythologization of political subjects. This influences the perception of political figures by the electorate, necessitating a deep and comprehensive analysis of this phenomenon. The rapid growth of the Internet's role as a primary source of political information and an arena for political communications leads to the transformation of traditional forms of myth-making and the intensification of their influence on political processes. In the context of information warfare and hybrid threats, mythologization is used as a powerful tool of manipulation, capable of forming both positive and negative images of political actors, which directly affects societal stability and governmental legitimacy. A deep understanding of the peculiarities of mythologization on the Internet is critically important for developing effective strategies to counter disinformation, strengthening media literacy among citizens, and ensuring state information security. The dissertation research is dedicated to the analysis of the phenomenon of mythologization of political subjects on the Internet, particularly in social networks, blogs, and online media. The work reveals the theoretical and methodological foundations for understanding political myth and mythologization in the context of modern digital communications, identifies specific features and mechanisms of this process in the online environment, and outlines its influence on the formation of political consciousness and civic behavior. This dissertation research is one of the few academic projects that deeply analyzes the concepts and mechanisms of mythologization of political subjects, with an emphasis on studying its manifestations and consequences specifically in the digital space. The work makes an innovative contribution to understanding the key role of mythologization in the contemporary political context, proposing new approaches to defining and understanding its essence and significance in the dominant role of the Internet as a political arena. Within the framework of the study, the fundamental concepts of political myth, its nature, functions, and evolution are considered. An analysis of classical and modern approaches to the study of political myth in the works of foreign and domestic scholars has been conducted. Special attention is paid to the typology of political myths, their structure, and the elements that form the mythological image. The mechanisms of myth functioning in politics, its ability to legitimize power, mobilize masses, consolidate society or, conversely, polarize it, are investigated. Key functions of political myth are identified, including explanatory, apologetic, integrative, norm-forming, therapeutic, and manipulative. The research highlights the development of political myth, its digital transformation, and its role in modern political dialogue, pointing to innovative mechanisms and forms of creating and disseminating mythological narratives that ensure effective influence on public consciousness. The research project expands the theoretical framework for understanding mythologization, introducing an author's definition that allows for a deeper immersion into its conceptual essence and practical application in modern political systems. A crucial component of the research is the analysis of the digitalization of mythologization mechanisms, which reveals new opportunities for creating and disseminating myths through electronic platforms, social networks, viral content, memes, and other digital channels. Particular attention is paid to the influence of digital media on expanding the sphere of myth creation and consumption. The work examines the main tools for mythologizing political subjects in modern communications: memes, visual content, bloggers, information cascades, alternative media, the anchoring effect, the use of emotionally charged messages and provocative rhetoric, the use of scandals and impolitic statements, and the use of conspiracy theories. Key technologies for the mythologization of political subjects in modern communications were identified (personification of leadership, creation of an enemy image, use of historical parallels, sacralization, demythologization, neurolinguistic programming). The dissertation clarifies the role of mythologization not only as a tool for influencing public opinion but also as an effective instrument of power that allows for forming legitimacy, mobilizing supporters, and discrediting opponents. The increasing transparency and the possibility of mass citizen participation in myth-making processes through information exchange in social networks are emphasized. The influence of mythologization on political consciousness and citizen behavior on the Internet is substantiated by identifying key factors that enhance or weaken this influence, such as media literacy, critical thinking, and the level of trust in information sources. Using specific examples of mythologization of foreign (Donald Trump, Joe Biden, Emmanuel Macron, Boris Johnson, Olaf Scholz, Giorgia Meloni) and domestic (Petro Poroshenko, Yulia Tymoshenko, Volodymyr Zelenskyi) politicians, the study clarifies its peculiarities, particularly the personification of national ideals, the creation of an enemy image, the sacralization of political discourse, and the formation of a national leader's image, which emphasizes the universality and simultaneous national specificity of myth-making processes. The scientific provisions, conclusions, and practical proposals formulated in the dissertation serve as a valuable theoretical basis for further research into mythologization and information influences on political processes. The recommendations developed in the dissertation can be used by legislative and executive authorities to form effective information policy, develop strategies for countering disinformation and manipulation, and to increase societal resilience to external information influences. The data and conclusions of the study can be applied by analytical centers, political parties, and media structures to develop strategies and models for managing political communications, forming a positive image, and effectively interacting with target audiences in the online environment. Based on the research results, new educational courses in political science can be developed within disciplines related to political communication, information security, media literacy, political psychology, modern information warfare, reputation management, political forecasting, and modeling. The dissertation can serve as a basis for training programs for civil servants and specialists in the field of PR and political technologies who work with digital communications.ukміфміфологізаціяполітичний міфміфологізація суб’єктів політикиполітичний іміджполітична комунікаціямережа «Інтернет»соціальні мережімедіасуб’єкти політикиполітичні акторидеміфологізація суб’єктів політикиінформаційні технології.mythmythologizationpolitical mythmythologization of political subjectspolitical imagepolitical communicationInternetsocial networksmediapolitical subjectspolitical actorsdemythologization of political subjectsinformation technologies.Дисертація