Синчук, ЮрійЮрійСинчук2026-02-252026-02-252026Синчук, Ю. (2026). Сучасні виклики для польської національної меншини. Етнічна історія народів Європи, (78), 273–278. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.3010.17721/2518-1270.2026.78.30https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10842Актуальність. Становище представників польської національної меншини на сучасному етапі за межами Польщі виступає в якості результату багатовікових історичних процесів, у тому числі поділів Речі Посполитої та зміни кордонів протягом ХХ століття, зокрема після завершення обох світових воєн. В умовах активізації глобалізаційних процесів, підвищення показників міграції населення та цифрового розвитку, питання збереження національної ідентичності, культурної спадщини та рідної мови набувають особливої значимості, оскільки в іншому випадку може настати повна асиміляція та втрата культурного різноманіття. Мета. Основною метою даної статті виступає проведення аналізу сучасних викликів, з якими стикаються представники польської спільноти, у тому числі через призму правового статусу, освітньої та мовної політики, соціально-економічного становища та впливу процесів глобалізації на трансформацію польської національної ідентичності. Методи. У рамках проведеного дослідження використано комплексний підхід, у межах якого поєднано методи історико-правового аналізу, порівняльного аналізу норм національного законодавства та міжнародно-правових актів, освітніх програм та соціокультурних ініціатив у країнах проживання етнічних поляків. Встановлено, що польська національна меншина стикається із цілою низкою проблем, у тому числі з обмеженнями використання рідної мови у процесі формальної освіти, скороченням кількості шкіл із польською мовою навчання, нерівномірність ресурсного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів, а також посиленням транснаціональних і мультикультурних процесів. У той же час, розвиток цифрового технологій та активізація громадських інститутів формують нові перспективи для зростання підтримки мовної та культурної ідентичності, а молодь переважно спрямована на формування багаторівневої транснаціональної ідентичності. Висновки. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що існує потреба у формуванні комплексних стратегій підтримки польської національної меншини, у межах яких поєднується ефективна реалізація прав на отримання освіти рідною мовою, розвиток громадських та культурних інститутів, а також повноцінна адаптація до глобалізаційних процесів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на проведення оцінки ефективності транснаціональних і цифрових платформ для підтримки національної ідентичності та розробки політики інтеграції, що дозволяє зберегти культурну самобутність.Relevance. The current situation of representatives of the Polish national minority outside Poland is the result of long-standing historical processes, including the partitions of the Polish-Lithuanian Commonwealth and changes in state borders throughout the twentieth century, particularly following the end of both World Wars. In the context of intensified globalization processes, increased population mobility, and digital development, the preservation of national identity, cultural heritage, and the native language becomes especially significant, as their erosion may otherwise lead to full assimilation and the loss of cultural diversity. The purpose. The main aim of this article is to analyze the contemporary challenges faced by the Polish community, particularly through the lens of legal status, educational and language policies, socio-economic conditions, and the impact of globalization on the transformation of Polish national identity. Results. The study employs a comprehensive approach that combines methods of historical and legal analysis, comparative analysis of national legislation and international legal instruments, as well as the examination of educational programs and socio-cultural initiatives in the countries of residence of ethnic Poles. The research finds that the Polish national minority faces a range of challenges, including restrictions on the use of the native language in formal education, a reduction in the number of Polish-language schools, unequal distribution of educational resources, and the intensification of transnational and multicultural processes. At the same time, the development of digital technologies and the increased activity of civic institutions create new opportunities for supporting linguistic and cultural identity, while younger generations tend to form multi-layered, transnational identities. Conclusions. The study concludes that there is a need to develop comprehensive strategies to support the Polish national minority, combining the effective implementation of the right to education in the native language, the development of civic and cultural institutions, and full adaptation to globalization processes. Further research may focus on assessing the effectiveness of transnational and digital platforms in supporting national identity and developing integration policies that allow for the preservation of cultural distinctiveness.ukпольська національна меншинанаціональна самобутністьнаціональна культураетноснаціональна приналежністьідентифікаціяPolish national minoritynational identitynational cultureethnicitynational affiliationidentificationСтаття