Натанаілідіс, Сампсон МаріосСампсон МаріосНатанаілідісТкач, Олег Іванович2026-05-152026-05-152026-03-27Nathanailidis S. M. Features of the International Political Conflict between Greece and Turkey : dissertation of Doctor of Philosophy : 052 Political Science. Kyiv, 2026. 220 p.UDC 32-027.21:[327.5+32.019.5(495:560)](043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21410Сампсон М. Натанаілідіс. «Особливості міжнародного політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі соціальних та поведінкових наук за спеціальністю «052 – Політологія» – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення особливостей міжнародного політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною та необхідністю пошуку ефективної моделі запобігання політичним конфліктам ще до їх виникнення. Дисертація є першим комплексним політологічним дослідженням чинників міжнародно-політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною, оскільки в ній досліджуються фактори впливу колективного почуття власності (приналежність) та національної ідентичності в процесі ескалації протистояння в контексті загострення конфлікту національних інтересів та розкривається роль колективного почуття власності (приналежність) та національної ідентичності як чинника єдності, національної згуртованості та консолідуючого матеріалу в ході міжнародних конфронтацій. Дисертаційне дослідження є одним з небагатьох наукових проєктів, який аналізує концепції та механізми міжнародного політичного конфлікту з акцентом на вивченні колективного почуття власності (приналежності) та ідентичності. Робота робить інноваційний внесок у розуміння ключової ролі міжнародного політичного конфлікту, представляючи нові підходи до визначення та розуміння його сутності та значення в сучасному політичному контексті. Дослідження висвітлює розвиток міжнародного політичного конфлікту та його роль у сучасному політичному діалозі, вказуючи на новітні механізми, особливості суспільства, в якому він відбувається, ролі, причини виникнення, управління конфліктними ситуаціями, прогнозування наслідків (як каталізатора політичних змін, як засобу, що сприяє здійсненню дій зі зміни стратегії, можливості опонентів визначитися з власними позиціями, об'єднанню всередині держави, появі нових лідерів). Аналіз наукової літератури, нормативно-правової бази та сучасних тенденцій розвитку безпекового середовища обумовлюють нагальну необхідність теоретичного осмислення меж міжнародного політичного конфлікту. У дослідженні визначені фактори, які впливають на виникнення політичного конфлікту; розбіжність політичних ідеалів, ціннісних орієнтацій; процес ідентифікації, усвідомлення своєї приналежності та причетності до політичних, соціальних, релігійних, субкультурних спільнот; політична система з певною організацією влади. Таке формулювання визначає важливість врегулювання міжнародного політичного конфлікту, спрямованого на досягнення консенсусу з політичних питань. Для реалізації визначеної мети було використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів політології, які відповідають меті та завданням дисертаційної роботи. Серед них: системний, порівняльний, структурно-функціональний, історичний, соціологічний, герменевтичний методи. Результати дослідження мають наукову новизну, яка конкретизується у таких положеннях: Вперше: - обґрунтовано цілісну теоретико-концептуальну модель аналізу міжнародно-політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною, яка синтезує підходи політичного реалізму, конструктивізму та конфліктології з урахуванням категорій почуття власності (на територію, історію, культурну спадщину) та національної ідентичності. У межах цієї моделі показано, як уявлення про «свою територію» та «історичну справедливість» структурують сприйняття загроз і визначають логіку дій обох держав; - розроблено методологічну рамку політологічного аналізу греко-турецького конфлікту, у якій почуття колективної психологічної власності (приналежності) та національна ідентичність операціоналізовані як окремі аналітичні змінні. Запропоновано систему індикаторів (дискурсивних, інституційних та поведінкових), що дозволяє емпірично досліджувати вплив уявлень про належність територій, історико-культурних об’єктів та символічного простору на формування зовнішньополітичних позицій Афін і Анкари. Набуло подальшого розвитку: - теоретичні уявлення про роль внутрішньополітичних чинників у трансформації міжнародно-політичних конфліктів: на конкретному прикладі Греції та Туреччини показано, як націоналістичні наративи, політика пам’яті та ідентифікаційні практики держави відтворюють “почуття власності” на спірні території (Кіпр, Егейське море, питання меншин) та конструюють образ “іншого” як історичного суперника й конкурента за ресурси, легітимність і статус; - наукові підходи до розуміння впливу зовнішніх акторів на динаміку затяжних міжнародно-політичних конфліктів. На матеріалі греко-турецьких відносин деталізовано механізми, за допомогою яких міжнародні організації (ЄС, НАТО, ООН) та провідні держави (США, Велика Британія) модифікують баланс між прагненням сторін до самоствердження, заснованого на історичному почутті власності, та потребою у регіональній стабільності й безпеці (зокрема енергетичній). Уточнено: - зміст та класифікацію стратегій мирного врегулювання греко-турецького конфлікту шляхом виокремлення їх культурно-ідентифікаційного виміру. Систематизовано підходи до використання міжкультурного діалогу, освітніх і гуманітарних програм, політики історичного примирення та заходів зі зниження символічної ворожості як інструментів пом’якшення почуття взаємної загроженості й трансформації конфліктної взаємодії у напрямі взаємного визнання та співжиття; - роль європейської інтеграції, міждержавної дипломатії та “м’якої сили” як комплексного інструментарію трансформації конфлікту між Грецією та Туреччиною з позицій історичної пам’яті та почуття власності на спірні території. Показано, за яких умов європейські норми, інститути та практики співпраці здатні не лише обмежувати ескалацію, а й поступово переводити історико-політичні суперечності у формат партнерства, спільної відповідальності та взаємовигідної регіональної взаємодії. Ключові слова: колективне психологічне почуття власності (приналежності), етнонаціональна ідентичність, міжнародний політичний конфлікт, шляхи розв’язання конфліктів, війна, інформаційна війна, інформаційна безпека, греко-турецькі відносини, міжнародні відносини, політичні комунікації, етнічна напруженість, насильство, НАТО, ЄС, геополітика.Sampson M. Nathanailidis. “Features of the International Political Conflict between Greece and Turkey.” - Qualifying scholarly work submitted as a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of Social and Behavioral Sciences, specialty 052 – Political Science - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The relevance of the research topic is determined by the need for a theoretical understanding of the specific features of the international political conflict between Greece and Turkey, as well as by the necessity to identify an effective model for preventing political conflicts prior to their emergence. The dissertation constitutes the first comprehensive political science study of the factors shaping the international political conflict between Greece and Turkey. It examines the impact of collective feelings of ownership (belonging) and national identity on the escalation of confrontation in the context of the intensification of conflicts of national interests, and reveals the role of collective ownership (belonging) and national identity as factors of unity, national cohesion, and consolidation during international confrontations. The dissertation research is one of the few scholarly projects that analyzes concepts and mechanisms of international political conflict with an emphasis on the study of collective feelings of ownership (belonging) and identity. The work makes an innovative contribution to understanding the key role of international political conflict by proposing new approaches to defining and comprehending its essence and significance in the contemporary political context. The study highlights the development of international political conflict and its role in modern political dialogue, identifying new mechanisms, societal characteristics in which it unfolds, its roles, causes of emergence, conflict management practices, and the forecasting of consequences (as a catalyst for political change, as a means facilitating strategic shifts, enabling opponents to clarify their own positions, fostering internal consolidation within states, and contributing to the emergence of new leaders). The analysis of scholarly literature, the regulatory and legal framework, and contemporary trends in the development of the security environment underscores the urgent need for a theoretical rethinking of the boundaries of international political conflict. The study identifies factors influencing the emergence of political conflict, including divergences in political ideals and value orientations; processes of identification and awareness of belonging and involvement in political, social, religious, and subcultural communities; and political systems with specific structures of power organization. Such a formulation highlights the importance of resolving international political conflicts aimed at achieving consensus on political issues. To achieve the stated purpose, a set of general scientific and specialized political science methods was employed, corresponding to the aims and objectives of the dissertation. These include the systemic, comparative, structural-functional, historical, sociological, and hermeneutic methods. The results of the study possess scientific novelty, which is specified in the following provisions: For the first time: - a holistic theoretical and conceptual model for analyzing the international political conflict between Greece and Turkey has been substantiated. This model synthesizes approaches of political realism, constructivism, and conflict studies while incorporating the categories of ownership (of territory, history, and cultural heritage) and national identity. Within this framework, it is demonstrated how perceptions of “one’s own territory” and “historical justice” structure threat perceptions and determine the logic of actions of both states; - a methodological framework for the political science analysis of the Greek–Turkish conflict has been developed, in which collective psychological ownership (belonging) and national identity are operationalized as separate analytical variables. A system of indicators (discursive, institutional, and behavioral) is proposed, enabling empirical investigation of the influence of perceptions of territorial belonging, historical and cultural objects, and symbolic space on the formation of foreign policy positions of Athens and Ankara. Further developed: - theoretical notions regarding the role of domestic political factors in the transformation of international political conflicts: using the case of Greece and Turkey, it is shown how nationalist narratives, memory politics, and state identification practices reproduce a “sense of ownership” over disputed territories (Cyprus, the Aegean Sea, minority issues) and construct the image of the “other” as a historical rival and competitor for resources, legitimacy, and status; - scholarly approaches to understanding the influence of external actors on the dynamics of protracted international political conflicts. Based on Greek–Turkish relations, the mechanisms are detailed through which international organizations (the EU, NATO, the UN) and leading states (the United States, the United Kingdom) modify the balance between the parties’ aspirations for self-assertion, grounded in historical feelings of ownership, and the need for regional stability and security (particularly energy security). Clarified: - the content and classification of strategies for the peaceful settlement of the Greek–Turkish conflict through the identification of their cultural and identity-based dimension. Approaches to the use of intercultural dialogue, educational and humanitarian programs, policies of historical reconciliation, and measures to reduce symbolic hostility are systematized as instruments for mitigating mutual perceptions of threat and transforming conflict interaction toward mutual recognition and coexistence; - the role of European integration, interstate diplomacy, and “soft power” as a comprehensive toolkit for transforming the conflict between Greece and Turkey from the perspectives of historical memory and feelings of ownership over disputed territories. It is shown under what conditions European norms, institutions, and cooperative practices are capable not only of restraining escalation but also of gradually transforming historical and political disputes into a format of partnership, shared responsibility, and mutually beneficial regional interaction. Keywords: collective psychological ownership (belonging), ethno-national identity, international political conflict, conflict resolution strategies, war, information warfare, information security, Greek–Turkish relations, international relations, political communications, ethnic tension, violence, NATO, EU, geopolitics.enколективне психологічне почуття власності (приналежності)етнонаціональна ідентичністьміжнародний політичний конфліктшляхи розв’язання конфліктіввійнаінформаційна війнаінформаційна безпекагреко-турецькі відносиниміжнародні відносиниполітичні комунікаціїетнічна напруженістьнасильствоНАТОЄСгеополітикаcollective psychological ownership (belonging)ethno-national identityinternational political conflictconflict resolution strategieswarinformation warfareinformation securityGreek–Turkish relationsinternational relationspolitical communicationsethnic tensionviolenceNATOEUgeopoliticsДисертація