Каленич, Володимир МиколайовичВолодимир МиколайовичКаленич2026-01-082026-01-082022-06-06Каленич, В. (2022). Інтертекстуальність заголовкових комплексів у медіатекстах. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 44, 130–146. https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.130-146УДК 811.161.2'4210.17721/APULTP.2022.44.130-146https://apultp.knu.ua/article/view/7321https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9537The article deals with the functional-stylistic and communicative-pragmatic features of intertextuality in headline complexes and their compositional role in the modern mediatexts (based on the publications of the information-analytical weekly "Dzerkalo tyzhnya"). Intertext is a cognitive-communicative category and a text-forming element, which implements the author's idea. The intertextual techniques are used in the main headings, subheadings, inner headings, epigraphs, leads. They serve to pay attention to the problem, to express the attitude and leading opinion of the publication, to draw parallels, comparisons, analogies between the intertext and mediadiscourse. These components concisely set the topic, reveal the idea, concept or create a subtext, adjust the reader to the appropriate perception of the publication. The main intertextual means in the headline complexes are proverbs and sayings, winged expressions, quotes, titles of literary works and films, their characters, etc. Analysis of mediatexts has shown that they are included in the headlines in a transformed form more often, the structure and semantics of the original intertext are changed. Allusions as the intertextual methods of imagery and expressiveness in the media evoke metaphorical associations with hinting at well-known social-historical or literary facts, events, phrases, characters of other texts. The elements of the mediatext (epigraph, lead, summary etc) complement and reveal intertextual headings. The epigraph is an optional element of the headline complex of mediatexts and a laconic intertextual technique. Before the text an accurate quotation helps to understand the concept and problem-thematic parameters of the mediatext. The intertextuality in the headline complex provokes emotional and semantic associations, they facilitate the perception of the text, but do not reveal the topic and content of the article, attract the interest of the reader only pragmatically. The intertextual means contribute to language economy and at the same time expand the semantic perspective of media headline, successfully implement their advertising function – to interest, to intrigue, to influence the subconscious referring to well-known texts and images. The language game expresses the headline complex aesthetically, attracts the reader to a productive knowing the publication, analytical understanding of reality.У статті проаналізовано функціонально-стилістичні й комунікативно-прагматичні особливості інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня"). Інтертекст трактуємо як когнітивно-комунікативну категорію, що є текстотвірним елементом і реалізує ідейно-тематичний задум автора. Інтертекстуальні прийоми використовуються в основних заголовках, підзаголовкових частинах (лідах), внутрішніх заголовках, епіграфах та слугують для привернення уваги до проблеми, вираження ставлення й провідної думки публікації, проведення паралелей, порівнянь, аналогій між інтертекстом і медіадискурсом. Такі компоненти лаконічно передають тему, виявляють ідею, концепцію або створюють підтекст, розкриваючи авторський задум, налаштовують читача на відповідне сприйняття публікації. Основними інтертекстуальними засобами в заголовкових комплексах є прислів'я і приказки, крилаті вислови, цитати, назви літературних творів і фільмів, їхні персонажі й ін. Аналіз медіатекстів показав, що частіше вони входять у заголовки в трансформованому вигляді зі змінами структури й семантики вихідного інтертексту. Алюзії як інтертекстуальні прийоми образності й виразності в медіа викликають метафоричні асоціації за допомогою натяку на досить відомі суспільно-історичні або літературні факти, події, фрази, персонажів інших текстів. Інтертекстуальні заголовки можуть доповнювати та розкривати інші елементи медіатексту: епіграф, лід, резюме. Епіграф є факультативним елементом заголовкового комплексу медіатекстів і лаконічним інтертекстуальним прийомом. Влучна цитата перед текстом сприяє розумінню ідейно-змістового й проблемно-тематичного параметрів медіатексту. Інтертекстуальність у заголовковому комплексі провокує емоційні і смислові асоціації, що полегшують сприймання тексту, проте не розкривають тему й зміст статті, а лише прагматично привертають інтерес читача. Інтертекстуальні засоби сприяють мовній економії й водночас розширюють смислову перспективу заголовків медіатекстів, вдало реалізують їхню рекламну функцію – зацікавити, заінтригувати, вплинути на підсвідомість, відсилаючи до відомих текстів й образів. Мовна гра не лише естетично увиразнює заголовковий комплекс, а й приваблює читача до більш продуктивного знайомства з публікацією, аналітичного осмислення дійсності.130-146ukintertextualityheadline complexheadlineepigraphquotationallusioncompositionmediatext.інтертекстуальністьзаголовковий комплексзаголовокепіграфцитатаалюзіякомпозиціямедіатекст.Стаття