Ковалів, Ю.Ю.Ковалів2026-06-252026-06-252022Ковалів, Ю. (2022). The Intrigue of Identity: Hryhorii Skovoroda in the Interpretations of P. Tychina and V. Polishchuk. Літературознавчі студії, 2(63), 88–98. https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(63).88-9810.17721/2520-6346.2(63).88-98https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25146The article is devoted to finding out the degree of identity of the literary image of Hryhorii Skovoroda with his real figure in the poem-symphony of P. Tychyna and the novel in prose and verse of V. Polishchuk. Both authors, acting within the limits of artistic reality, in a different, non-identical environment, presented not a copy of the philosopher and poet, but their own interpretations, interpreted it as a text, but imposed personal and corporate (party-ideological) matrices on it, which did not always correspond to it entities. When P. Tychyna went to H. Skovoroda through music, V. Polishchuk through scientific reception. Obligatory sociological and class algorithms were also indicated. The author's images of the poet and philosopher were staged. Therefore, the question arises about the real concrete-historical H. Skovorod as a text, which should have suggested to the authors adequate codes for reading his essence hapax legomenon (Latin: thing or phenomenon in one instance), when they would proceed from the text (concept), and not from myself The intrigue of identity remained unresolved, the poet-philosopher and the environment operated (operate) with different symbolic systems, always were and remain different, different.Присвячено з'ясуванню ступеню ідентичності літературного образу Григорія Сковороди реальній його постаті в поемі-симфонії П. Тичини й роману у прозі і віршах В. Поліщука. Обидва автори, діючи в межах художньої дійсності, інакшій, не тотожній довкіллю, подавали не копію філософа й поета, а власні інтерпретації, трактували його як текст, але накладали на нього особистісні й корпоративні (партійно-ідеологічні) матриці, які не завжди відповідали його сутності. Коли П. Тичина йшов до Г. Сковороди через музику, то В. Поліщук через наукову рецепцію. Давалися взнаки й обов'язкові соціологічні, класові алгоритми. Поставали авторські образи поета й філософа. Тому виникає питання про справжнього конкретно-історичного Г. Сковороду як тексту, який мав би підказати авторам адекватні коди прочитання його сутності hapax legomenon (лат.: річ або явище в одному екземплярі), коли б вони йшли від тексту (концепції), а не від себе. Інтрига ідентичності лишилася не розв'язана, філософ-поет і довкілля оперували (оперують) відмінними знаковими системами, завжди були й лишаються іншими, інакшими.ukidentitytypological serieshapax legomenonexistencespiritual valuesPanna symbologydecodingідентичністьтипологічні рядиhapax legomenonекзистенціюваннядуховні цінностісковородинська символікадекодуванняСтаття