Соколов, О.О.Соколов2026-05-192026-05-192017-05-11Соколов, А. (2017). Ландшафтные особенности антропогенной трансформации природной среды Брестской области. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (66-67), 80–84. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2017.66.11УДК 911.5:504.54 (476)10.17721/1728-2721.2017.66.11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21667Андреева И.В. Организация системы особо охраняемых природных территорий на основе ландшафтного подхода (на примере Алтайского края): автореф. дисс. … канд. геогр. наук. – Барнаул, 2005. Марцинкевич Г.И. Ландшафтоведение. – Минск, 2005. Исаченко А.Г. Введение в экологическую географию. – СПб., 2003. Коробов Б.Б., Кочуров Б.И. Балльные классификации в геоэкологии: преимущества и недостатки // Проблемы региональной экологии. – 2007. – № 1. Струк М.И., Живнач С.Г. Экологическая оценка структуры землепользования пригородной территории Минска // Почвенно-земельные ресурсы: оценка, устойчивое использование, геоинформационное обеспечение. – Минск, 2012. Аитов И.С. Геоэкологический анализ для регионального планирования и системной экспертизы территории (на примере Нижневартовского региона): автореф. дис. … канд. геогр. наук. – Барнаул, 2006. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: Словарь-справочник. – М., 1992. Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах. Т. 4. – Мiнск, 2007. Ландшафтная карта Белорусской ССР. – М., 1984. Беларусь (BY) // Электронний ресурс. ‑ Режим доступа: http://beryllium.gis-lab.info/project/osmshp/region/BY.This paper analyzes the patterns of anthropogenic transformation of landscapes in the Brest region, as measured by value indicators such as forest cover (and geo-ecological coefficient based on it), the density of rural population, the share of residential landscapes. Correlation between nature properties of landscapes underlying their classification, and these indicators was detected. It was found that the genera of landscapes, which represent the maximum disturbance, are secondary-moraine and moraine-outwash landscapes, the subgenera of landscapes are with a cover and a discontinuous cover of glacial sandy loams. The least disturbance is distinctive for secondary water-glacial and alluvial terraced landscapes and among genera – with superficial cover of water-glacial sands and with superficial bedding of peat and sand. The necessity of protected areas network optimization is shown. The results showed a significant imbalance between the ecological condition of the landscape which belong to certain classification groups and their representation in the protected areas system of the region. Landscapes with the worst ecological situation, as a rule, occupy a small proportion among all landscapes of protected areas. This case does not allow carrying out fully the tasks of protection and restoration of the diversity of ecosystems of the region. Among genera share of protected areas is much greater than the share of the region generally occupy wetland and floodplain landscapes. Moraine-outwash landscapes, characterized by a critical environmental condition are not represented in the protected areas system. Among subgenera areas in protected territories are far larger than in the region are characterized for landscapes with superficial stratification of peat and sand, considerably smaller – for landscapes with a cover of water-glacial sandy loams and loams, ecological condition of which is estimated as critical. Thus, the existing network of protected areas in Brest region needs to be optimized be including those genera and subgenera of landscapes, which are characterized by the worst environmental condition and restore these areas to natural communities.В роботі аналізуються закономірності антропогенної трансформації ландшафтів у Брестській області, яка оцінюється за значенням таких показників, як лісистість (і заснований на ній геоекологічний коефіцієнт), щільність сільського населення, частка селітебних ландшафтів. Виявлено зв’язок між природними властивостями ландшафтів, що лежать в основі їх класифікації, та даними показниками. Встановлено, що родами ландшафтів, що характеризуються максимальною порушеністю, є вдругеморенні та моренно-зандрові ландшафти, підродами – ландшафти з покривом і переривчастим покривом водно-льодовикових супісків. Показана необхідність оптимізації мережі ООПТ.otherландшафтиекологічний станщільність сільського населенняприродні територіїщо особливо охороняютьсяселітебні ландшафтилісові ландшафтиlandscapesenvironmental conditionrural population densityprotected areasresidential landscapesforest landscapesСтаття