БУЛАТЕВИЧ, НаталіяНаталіяБУЛАТЕВИЧДОМАРАЦЬКА, ОльгаОльгаДОМАРАЦЬКА2026-03-172026-03-172025-04-02БУЛАТЕВИЧ, Н., ДОМАРАЦЬКА, О. (2025). PSYCHOLOGICAL FACTORS OF EATING BEHAVIOR IN ADOLESCENCE AND EARLY YOUTH. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Social Work, 1(10), 56–63. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/810.17721/2616-7786.2024/10-1/8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12943Background. The prevalence of eating behavior disorders among adolescents in Ukraine and worldwide prompts research into identifying its psychological factors. Developing strategies for healthy eating behavior and studying the impact of family relationships and individual characteristics of adolescents on its formation are actively discussed in international research and remain a relevant topic for psychologists in Ukraine. Objective. The study aims to explore the relationship between eating behavior strategies in adolescence and early youth and coping behavior within the family interaction system. Methods. Surveying, which included collecting data on participants' socio-demographic characteristics, the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ), the Family Adaptability and Cohesion Scale (FACES-3), the Children's and Adolescents' Coping Strategies Questionnaire, and the Parent-Child Relationship Inventory. Results. The study describes the manifestation of eating behavior strategies in adolescents and identifies significant differences in the expression of emotional and restrictive eating behavior between boys and girls. Characteristics of family system functioning, such as cohesion and adaptability, were not associated with eating behavior strategies. Significant predictors of adolescents' eating behavior strategies included parameters of their interaction with parents combined with coping strategies, particularly the avoidant strategy of fantasy thinking.Conclusions. Fantasy thinking as an avoidant coping strategy contributes to the formation of various types of eating behavior. The level of emotional eating behavior is determined by the combined influence of this coping strategy and poorly organized interaction with the father. The restrictive strategy is influenced by fantasy thinking and a low degree of seeking support for one's actions, with gender as a moderating factor. The obtained results can be taken into account when planning individual consultations and group sessions with adolescents and young adults, specifically in the use of techniques aimed at developing awareness of their experiences in stressful life situations and the ability to endure them. Such skills will help prevent the use of the unproductive strategy of fantasy thinking.Вступ. Поширеність розладів харчової поведінки (ХП) серед підлітків в Україні та в усьому світі спонукає до проведення досліджень з виявлення її психологічних чинників. Вироблення стратегій здорової харчової поведінки та вивчення впливу сімейних стосунків й індивідуальних особливостей підлітків на її формування обговорюється фахівцями в міжнародних дослідженнях і залишається актуальною темою для психологів в Україні. Метою пропонованої статті є дослідження зв'язку між стратегіями ХП в підлітковому й ранньому юнацькому віці та копінг-поведінкою в системі сімейної взаємодії. Методи. У публікації використано анкетування, що передбачало збір даних про соціально-демографічні характеристики учасників, голландський опитувальник харчової поведінки, шкалу сімейної адаптації та згуртованості FACES-3, чекліст копінг-стратегій для дітей і підлітків (Children's Coping Strategies Checklist) та шкалу оцінки стосунків між батьками та дітьми. Результати. Описано вияв стратегій ХП у підлітків, визначено значущі відмінності у вираженості емоційної й обмежувальної харчової поведінки між хлопцями та дівчатками. Встановлено, що характеристики функціонування сімейної системи, такі як згуртованість і здатність до адаптації, не пов'язані зі стратегіями харчової поведінки. Значущі предиктори стратегій ХП підлітків охоплювали параметри їхньої взаємодії з батьками в поєднанні зі стратегіями подолання, зокрема уникаючою стратегією фантазійного мислення. Висновки. Фантазійне мислення як уникаюча копінг-стратегія сприяє формуванню різних типів ХП. Міра вираженості емоціогенної харчової поведінки обумовлена спільною дією зазначеного копінгу в поєднанні з недостатньо добре організованою взаємодією з батьком. Обмежувальна стратегія обумовлюється фантазійним мисленням та низькою мірою використання пошуку підтримки своїм діям і залежить від статі. Отримані результати можна врахувати у плануванні індивідуальних консультацій і групових сесій з підлітками та юнаками, у частині застосування прийомів розвитку усвідомлення своїх переживань у стресових життєвих ситуаціях й уміння витримувати їх. Такі вміння перешкоджатимуть використанню непродуктивної стратегії фантазійного мислення.ukкопінг-стратегіїсімейна взаємодіясім'ястосунки з батькамихарчова поведінка підлітківadolescents' eating behaviorcoping strategiesfamilyfamily interactionparent-child relationshipsСтаття