Михайлова, Анастасія ВладиславівнаАнастасія ВладиславівнаМихайлова2026-03-032026-03-032025Михайлова, А. (2025). Мовні стратегії впливу в антикризовій комунікації політичного дискурсу: лінгвопрагматичний аспект. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, (48), 116-123. http://doi.org/10.17721/2663-6530.2025.48.09УДК 811.161.2’42:32:316.7710.17721/2663-6530.2025.48.09https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11787The article is devoted to the linguopragmatic analysis of anti-crisis communication in political discourse in the context of contemporary challenges: social protests, the COVID-19 pandemic, migration crisis, environmental disasters, and international conflicts, particularly the Russian-Ukrainian war. The article examines specific linguistic strategies and pragmatic means used by political leaders, government representatives, and media to predict, control, and manage crisis situations. Special attention is paid to the relationship between discursive practices and their impact on public perception of messages in crisis conditions. Anti-crisis communication is defined as a special type of political discourse with heightened pragmatic intensity; the specifics of the communicative contract under crisis conditions (asymmetry, critical importance of relevance) are revealed; linguistic means such as evaluative strategies are analyzed; and the main influence strategies are identified: informing, reassurance, mobilization, attention diversion, and responsibility shifting.Стаття присвячена лінгвопрагматичному аналізу антикризової комунікації в політичному дискурсі в контексті сучасних викликів: соціальних протестів, пандемії COVID-19, міграційної кризи, екологічних катастроф і міжнародних конфліктів, зокрема російсько-української війни. У статті досліджено специфічні мовні стратегії й прагматичні засоби, які використовуються політичними лідерами, представниками уряду й ЗМІ для передбачення, контролю і врегулювання кризових ситуацій. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між дискурсивними практиками і їхнім впливом на суспільне сприйняття повідомлень у кризових умовах. Визначено антикризову комунікацію як особливий різновид політичного дискурсу з підвищеною прагматичною інтенсивністю, розкрито специфіку комунікативного контракту в умовах кризи (асиметричність, критична важливість релевантності), проаналізовано такі лінгвістичні засоби, як, зокрема, оцінні стратегії, виокремлено основні стратегії впливу: інформування, заспокоєння, мобілізація, відволікання уваги й перекладання відповідальності.uklinguopragmatic analysispolitical discourseanti-crisis communicationcommunicative contract.лінгвопрагматичний аналізполітичний дискурсантикризова комунікаціякомунікативний контрактСтаття