D.H., SevryukovSevryukovD.H.2026-03-092026-03-092024-07-17D.H., S. (2024). PHILOSOPHICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF LORENTZ STEIN'S THEORY OF THE SOCIAL STATE. Social Law(3). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-03-0610.32751/2617-5967-2024-03-06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12149The theoretical and methodological foundations of the social state theory of the German scientist of the XIX century Lorenz von Stein is studied. The historical-comparative method and logical methods were used to reveal the subject. It is noted that Lorenz Stein adopts Georg Hegel's idea of ​​the state as an objective idea that embodies the general interest. The state is a person that has legal principles, a purpose, a will, as well as ethical obligations, which involve ensuring a reasonable association of individuals. It is shown that the idea of ​​the state having ethical obligations together with I. Kant's teaching on the higher value of the individual lay the semantic foundation for the theoretical image of the social state. In Stein's theory, the social state was defined as the antithesis of the chaotic civil society, which organizes the space of freedom with the aim of limited intervention in the socio-economic sphere.The basic concept of social state (Sozialstaat) as the dialectical movement to the freedom through reforms and proper administration relies on fundamental and universal principle that involves full and harmonious development of personality The goals such as comprehensive development and decent life of personality, but not particular estates or classes determine the social purpose of the social state.Досліджено теоретичні та методологічні засади теорії соціальної держави німецького вченого ХІХ століття Лоренца фон Штейна. Для розкриття предмета дослідження були використані історико-порівняльний метод, логічні методи тощо. Зазначено, що Лоренц Штейн переймає у Георга Гегеля уявлення про державу як об’єктивної ідеї, яка втілює в собі загальний інтерес. Держава є особою, яка має правові начала, мету, волю, а також етичні обов’язки, які передбачають забезпечення розумного об’єднання індивідів. Встановлено, що ідея наявності у держави етичних обов’язків разом з вченням І. Канта про вищу цінність особистості закладають смисловий фундамент під теоретичний образ соціальної держави. У теорії Штейна соціальна держава визначалась як антитеза хаотичному громадянському суспільству, яка впорядковує простір свободи з метою обмеженого втручання у соціально-економічну сферу. Засаднича ідея соціальної держави (Sozialstaat) як діалектичного руху до свободи через реформи та належне адміністрування спирається на основоположний та універсальний інтерес, який передбачає повний та гармонійний розвиток особистості. Такі цілі як всебічний розвиток та достойне життя особистості, а не окремих станів та класів визначають соціальне призначення соціальної держави.uksocial issuedialectical methodpersonalitysocial justicelibertydignityreformsсоціальне питаннядіалектичний методособистістьсоціальна справедливістьсвободагідністьреформиСтаття