Лозко, ГалинаГалинаЛозко2026-05-062026-05-062026Лозко, Г. (2026). Scientific Reconstruction of the Heathen Calendar Based on the Beliefs of the Polishchuks: Autumn Cycle. Українознавство(1), 65–81. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.35613110.17721/2413-7065.1(98).2026.356131https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19658The relevance of the research. The ethno-cultural heritage of Polissia stands out as one of the most vibrant facets within Ukraine's rich cultural tapestry, which has inspired numerous studies. Yet no scholar has hitherto undertaken the specific task of reconstructing the heathen calendar with projections onto ancient cults, for which the pre-Christian Rus' calendar was originally devised. While publications on heathen festivals, chiefly framed within Christian-heathen syncretism, do exist, they fail to elucidate their spiritual and cultic import as bona fide ethno-religious observances, dismissing them merely as survivals of folk worldview. Today, amid surging interest in ethnic religions across Europe, academics are engaging with the ethno-cultural worth of each nation's indigenous spiritual traditions. International bodies, including the European Congress of Ethnic Religions, spotlight the imperative of safeguarding ethno-cultural legacies. Amid the protracted Russian-Ukrainian war, relics of folk memory risk obliteration; thus, probing and reconstructing Ukrainians' ancient pre-Christian calendar constitutes a vital scholarly endeavour, poised to retain its pertinence for the foreseeable future. Purpose. 1) on the basis of Ukrainian ethnographic sources, field studies of the traditional culture of Polischuks, comparative religious studies, folk chrononyms, and the calendar-ritual practices of Native Faith communities, to carry out a scholarly reconstruction and compile a chronological table of heathen festivals of the autumn cycle for 2026; 2) to prevent unprofessional attempts at reconstruction and the dissemination by amateur groups of their own neologisms; 3) to introduce into scholarship a positive attitude towards heathen spiritual culture as is currently the case in other European countries. Conclusions. The reconstruction of the pre-Christian calendar reveals distinctly theistic traits and worldview peculiarities in certain mediated images, terms, and chrononyms such as Symargl, the Rozhanitsy, the Goddess of Fate, and Mother Slava (each allotted precise days in the annual wheel, with dedicated cults, rites, ritual actions, verbal-magical formulae, sacrificial fare, and initiatory practices). The researcher's focus alights on autochthonous traditions and astronomical alignments: for instance, Svarog's festival is reconstructed per the Kyiv myth of the heavenly smith forging the plough (O. Znoiko), eschewing the Celtic Samhain. The author posits that such an approach to ethnographic material effaces the boundary between mythology and theology. These facts can no longer be circumvented or gainsaid, given religion's exquisitely nuanced domain within human spiritual life.Christian theology, too, emerges from mythologies of peoples remote from Ukraine, augmented by Byzantine legends of holy martyrs (superimposed upon a heathen foundation). Unlike world religions, the mythological origins of ethnic faiths boast authentic provenances; hence, native religions harbour vast reserves of mythological-theological and moral-ethical meanings, warranting profound exegesis of their philosophical essence (theology) no less rich than that of international monotheistic creeds. Scholarly reconstruction of authentic spiritual systems bolsters cultural distinctiveness and fortifies national identity. The study's findings may inform subsequent research, specialised courses on folk spiritual culture for students and postgraduate students in Ukrainian studies, revival of ancestral spiritual and ritual practices in rural-urban communities, youth circles, ethno-festivals, tourist routes, tradition-restoration by folk artisans, and sacral site refurbishments, an initiative already gaining traction in the EU, though still requiring state patronage in Ukraine.Актуальність. Етнокультурна спадщина Полісся – одна з найяскравіших у багатому культурному розмаїтті України, якій присвячено чимало досліджень. Проте досі ніхто з науковців не ставив за мету саме реконструкцію язичницького календаря з проєкціями на давні культи, для яких фактично й створювався календар дохристиянської Русі. Хоча певні публікації про язичницькі свята переважно в контекстах християнсько-язичницького синкретизму існують, проте вони не розкривають духовного й культового значення їх саме як етнорелігійних свят, а розглядають лише як «пережитки» народного світогляду. Нині, коли в європейських країнах зростає популярність етнічних релігій, науковці включаються в осмислення етнокультурної цінності рідної для кожного народу духовної культури. Проблеми збереження етнокультурної спадщини порушуються міжнародними організаціями, в тому числі Європейським конгресом етнічних релігій. Під час тривалої російсько-української війни релікти народної пам’яті можуть бути втраченими. Тому дослідження і реконструкція давнього дохристиянського календаря українців є важливою науковою темою, що зберігатиме свою актуальність ще доволі довго. Мета: 1) на матеріалі українських етнографічних джерел, польових досліджень традиційної культури поліщуків, порівняльного релігієзнавства, народних хрононімів та календарно-обрядової практики громад Рідної віри  здійснити наукову реконструкцію і скласти хронологічну таблицю язичницьких свят осіннього циклу для 2026 р.; 2) запобігти непрофесійним спробам реконструкцій та поширенню самодіяльними групами власних новотворів; 3) увести в науку позитивне ставлення до язичницької духовної культури як до важливої частини етнокультурної спадщини, як це нині заведено в інших країнах Європи. Висновки. Реконструкція дохристиянського календаря проявляє в деяких опосередкованих образах, термінах, хрононімах цілком виразні теїстичні риси та світоглядні особливості, як, наприклад, Симаргл, Рожаниці, Богиня Доля, Мати Слава (мають чітко визначені дні в річному колі, власний культ, обряди, обрядово-ритуальні дії, словесно-магічні формули, страви, ініціальні практики). Акцентується увага на автохтонних традиціях та астрономічних даних, наприклад, свято Сварога реконструйоване за Київським міфом про небесного Коваля, що починає кувати плуг (О. Знойко), а не за кельтським Самайном. За такого підходу до етнографічного матеріалу зникає межа між міфологією і богослов’ям – ці факти вже неможливо оминати та заперечувати, оскільки релігія – надто специфічна тонка сфера духовного життя людства. Християнська теологія також виникає з міфології далеких від України народів  з додаванням візантійських легенд про «святих мучеників» (що надбудовані над язичницьким базисом). На відміну від світових релігій, міфологічні витоки етнічних релігій мають автентичне походження. А отже, рідні релігії містять ще великий запас міфологічно-богословських і морально-етичних смислів, які потребують глибокого прочитання їхнього філософського змісту (богослов’я), аж ніяк не біднішого від інтернаціональних  монотеїстичних релігій. Наукова реконструкція автентичних духовних систем сприяє збереженню самобутності та зміцненню національної ідентичності народів. Результати дослідження можуть бути використані у подальших наукових розробках, у викладанні спецкурсів з народної духовної культури студентам і аспірантам-українознавцям, а також у відтворенні духовних та обрядових практик предків у сільських і міських громадах, молодіжних гуртах, етнофестивалях, туристичних маршрутах, у відновленні традицій народними майстрами, відбудові сакральних об’єктів. Ця ідея вже актуалізується в ЄС, а в Україні ще потребує державної підтримки.ukдохристиянський календарУкраїнське Поліссякульт ВогнюРожаниціСвітовитСлаваСварогДоляpre-Christian calendarUkrainian Polissiacult of FireRozhanytsiaSvitovitSlavaSvarogDestinyСтаття