Криводубський, Валерій НикифоровичВалерій НикифоровичКриводубський2026-01-122026-01-122023Криводубський В. Магніто-активні довготи на сонці і зорях. Вісник київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. 2023. Вип. 1/2 (67/68). С. 5-11.УДК 523.98https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2023.67.5-11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9654An overview of studies of long-term increased magnetic activity in two discrete longitudinal intervals observed on the Sun and on the surface of stars of certain types is reviewed. Active longitudes on the Sun were first discovered at the end of the 19th century. Today, as a result of statistical analysis of data observed for more than a century, it has been established that there are two active longitudinal sectors on the solar surface, shifted by approximately 180° relative to each other, which can stably maintain the phase coherence of activity for a long time. At each given moment of time, one of the two longitude intervals are more active (dominant). The occasionally observed “flip-flop” phenomenon, the essence of which consists in a sudden rapid switching of the specified dominance between two active longitudes, is highlighted. The detected phenomenon is regularly repeated, which indicates the existence of stellar magnetic flip-flop cycles. At the same time, solar-type cycles are also characteristic of young analogues of the Sun. On the other hand, based on the study of the evolution of the spot area, a magnetic flip-flop cycle with a duration of about 3.7 years was also detected on the Sun. It is relevant that the ratio of the periods of both types of cycles for young dwarfs and the Sun is the same: the flip-flop cycle is approximately 3–4 times shorter than the cycle of the solar type. That is, the structure and evolution of active longitudes on the Sun is similar to the observed active longitudes on the surface of cold stars that rotate quickly and have outer convective shells. Mechanisms of excitation of magnetically active longitudes proposed by the researchers were analyzed. Dynamo-excitation models of axially asymmetric magnetic harmonics look promising. Our calculations showed that the αΩ-dynamo models with the involvement of helioseismological data on the internal rotation of the Sun ensure the coexistence of dipole and quadrupole harmonics of the global magnetic field, which are necessary for the reproduction of selected longitudinal sectors of increased magnetic activity.Подано огляд досліджень тривалої підвищеної магнітної активності у двох дискретних довготних інтервалах, що спостерігаються на Сонці та на поверхні зірок певних типів. Активні довготи на Сонці вперше відкрито в кінці ХІХ ст. Нині в результаті статистичного аналізу даних спостережень протягом більш ніж століття встановлено, що на поверхні Сонця існують два активні довготні сектори, зміщені один відносно одного приблизно на 180, які тривалий час можуть стабільно підтримувати фазову когерентність активності. У кожен заданий момент часу один із двох довготних інтервалів є більш активним (домінуючим). Висвітлено періодично спостережуване явище "flip-flop" ("фліп-флоп"), суть якого полягає в раптовому швидкому перемиканні зазначеного домінування між двома активними довготами. Виявлене явище регулярно повторюється, що вказує на існування зіркових магнітних flip-flop циклів. Водночас цикли сонячного типу характерні і для молодих аналогів Сонця. З іншого боку, на основі вивчення еволюції площі плям магнітний flip-flop цикл, тривалістю близько 3,7 року, виявлено і на Сонці. Актуально, що співвідношення періодів обох типів циклів для молодих карликів і Сонця однакове: flip-flop цикл приблизно в 3–4 рази коротший, ніж цикл сонячного типу. Тобто структура й еволюція активних довгот на Сонці є подібною до спостережених активних довгот на поверхні холодних зір, що швидко обертаються і мають зовнішні конвективні оболонки. Проаналізовано запропоновані дослідниками механізми збудження магнітоактивних довгот. Перспективними виглядають моделі динамо-збудження аксіально асиметричних магнітних гармонік. Проведені нами розрахунки показали, що моделі -динамо із залученням геліосейсмологічних даних про внутрішнє обертання Сонця забезпечують співіснування дипольних і квадрупольних гармонік глобального магнітного поля, необхідних для відтворення виділених довготних секторів підвищеної магнітної активності.ukсонячні плямимагнітна заплямованість зір"flip-flop" феномендинамо-модель магнітного циклумагнітна активність Сонцяmagnetic activity of the Sunsunspotsmagnetic spotting of stars"flip-flop" phenomenondynamo model of the magnetic cycleСтаття