Kahamlyk, SvitlanaSvitlanaKahamlyk2026-04-262026-04-262021-09-14Kahamlyk, S. (2021). CONFRONTATION IN THE CIRCLES OF UKRAINIAN INTERWAR EMIGRATION: TWO VISIONS OF PRESERVATION OF THE NATIONAL MONUMENTS. Almanac of Ukrainian Studies(28), 61–67. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.28.1010.17721/2520-2626/2021.28.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17359The aim of the article is to analyze the specifics of archival and museum activities of Ukrainian emigrants of the 20s - 30s of the XX century and finding out the essenсe and reasons for their differences of opinion on the preservation of Ukrainian archival heritage.The phenomenon of Ukrainian interwar emigration was a unique phenomenon in Ukrainian history and culture given the importance of its functioning in all spheres - state, political, cultural. Characterizing the conditions and specifics of the second wave of Ukrainian emigration, it should be noted that it was complicated by material shortages and lack of consolidated unity, which led to the confrontation of certain groups in solving various problems of everyday emigration.Based on the analysis of published and out-of-date archival materials, the article concludes that there was no common vision in the circles of Ukrainian interwar emigration on the protection of national monuments, which caused confrontation between its separate groups. The causes of the conflict largely lay in the party affiliation of the conflicting parties (the Petliurists, represented by the State Center of the Ukrainian People's Republic in exile and the Ukrainian Socialist Revolutionaries), through whose prism the preservation of Ukrainian monuments was considered. Party interests were placed above national ones, resulting in a lack of understanding and a loss of unity of Ukrainian patriotic forces.Метою статті є аналіз специфіки архівно-музейної діяльності українських емігрантів 20-х – 30-х років ХХ ст. та з'ясування сутності і причин розходження їхніх поглядів на справу збереження української архівної спадщини. Феномен української міжвоєнної еміграції склав унікальне явище в українській історії та культурі з огляду на важливість її функціонування в усіх сферах – державній, політичній, культурній. Характеризуючи умови та специфіку діяльності представників другої хвилі української еміграції, варто зазначити, що її ускладнювали матеріальні нестатки та брак консолідованої єдності, що обумовило протистояння окремих груп у вирішенні різних проблем еміграційного повсякдення. У статті на підставі аналізу опублікованих та неактуалізованих архівних матеріалів досягнуто висновку, що в колах української міжвоєнної еміграції не було єдиного бачення на справу охорони національних пам'яток, що викликало протистояння між її окремими угрупованнями. Причини конфлікту значною мірою крилися в партійній належності конфліктуючих сторін (петлюрівців, яких представляв Державний центр УНР в екзилі і українських есерів) крізь призму якої розглядалася справа збереження українських пам‟яток. Партійні інтереси були поставлені вище загальнонаціональних, наслідком чого стало брак порозуміння і втрата єдності українських патріотичних сил. Негативним наслідком політичної конфронтації стала розпорошеність української архівної спадщини: одна її частина, вивезена М. Обідним до Праги, зберігалася в УНМА; інша частина матеріалів урядового характеру була вивезена А. Лівицьким до Варшави, ще одна група документів опинилась у Парижі після переїзду туди Голови Директорії С. Петлюри та В. Прокоповича.ukUkrainian interwar emigrationUkrainian archival heritageConfrontationState Center of the Ukrainian People's Republic in exileForeign group of the USSRУкраїнська міжвоєнна еміграціяукраїнська архівна спадщинапротистоянняДержавний центр УНР в екзилізакордонна група УПСРСтаття