Прищепа, Г.Г.Прищепа2026-04-292026-04-292021-11-29Прищепа, Г. (2021). FAKE IN THE LINGUISTIC DIMENSION. Мовні і концептуальні картини світу, 3(70), 68–80. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2021.3.0610.17721/2520-6397.2021.3.06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18681The technologicalization of modern communications has led to the emergence of new genres of communication: media platforms, social networks, forums and blogs have embodied freedom of speech and independent thought, but at the same time have become a field of psycholinguistic technology to control the moods and behavior of Internet users. The situation that arose among Ukrainian journalists was called "extremism on the Internet" or "online extremism." One of the manifesta­tions of this extremism is fake. Research in this genre has become a trend in the humanities over the past five years, as fake communications are changing the audience's perception of social events on a global scale. The most cited articles on fake, presented in the Web of Science database, address the impact of fakes on socio-political events, including the US election, Russia's aggression in Ukraine; fake news in the media and their impact on national worldviews, civic attitudes and philosophical percep­tions of reality. The Internet provides opportunities for free expression, often in an aggressive context involving different types of conflicting language behavior, including manipulation. The consequences of daily consumption of such information are as obvious as they are unpredictable. At the same time, the use of manipulative technologies for Ukraine results in a gradual decline in the international image, the destruc­tion of the feelings of the nation and the people, the dominance of the Russian language and traditions to establish self-identification, displacing the Ukrainian language and culture. A detailed analysis of works on fakes leads to the conclusion that the study of this problem in the near future will remain a pressing issue in both academic science and politics, international relations, journalism, communications, business, management and social sciences in general; it is important to monitor the search in this direction to provide proactive counteraction to the misleading global society.Технологізація сучасних комунікацій зумовила виникнення нових жанрів комунікації: медіамайданчики, соціальні мережі, форуми та блоги уособили свободу слова й незалежні думки, але у той же час стали полем використання психолінгвістичних технологій для керу­вання настроями та поведінкою користувачів інтернету. Ситуація, що виникла серед українських журналістів, отримала назву «екст­ремізм в інтернеті», або «онлайновий екстремізм». Одним із проявів цього екстремізму є фейк. Дослідження цього жанру стали трендом гуманітарної науки останніх п'яти років, оскільки фейкові комуніка­ції змінюють сприйняття цільовими аудиторіями соціальних подій у глобальному масштабі. Найцитованіші статті з питань фейку, що представлені в базі Web of Science, звертаються до питань впливу фейків на соціально-політичні події, зокрема вибори в США, агресія РФ в Україні; фейкових новин в медіа та їхній вплив на національні картини світу, громадянську позицію та філософське сприйняття реальності. Інтернет-простір надає можливості для вільного про­яву особистості, часто в агресивному контексті, пов'язаному з реа­лізацією різних типів конфліктної мовної поведінки, включаючи маніпулювання. Наслідки від щоденного споживання такої інформа­ції настільки ж очевидні, наскільки й непередбачувані. Разом із тим результатом використання маніпулятивних технологій для України стають поступове зниження міжнародного іміджу, руйнування почуття нації та народу, домінування російської мови та традицій для утвердження самоідентифікації, витіснення української мови та культури. Детальний аналіз праць щодо фейків дає підстави зробити висновок, що дослідження цієї проблеми найближчим часом залишатиметься нагальним питанням як академічної науки, так й політики, міжнародних відносин, журналістики, комунікацій, біз­несу, менеджменту та суспільних наук загалом; важливо відслід­ковувати пошуки у цьому напрямі, щоб забезпечити проактивну протидію введенню в оману глобального суспільства. _____________ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Кіца М. О. Фейкова інформація в українських соціальних медіа: поняття, види, вплив на аудиторію. Наукові записки: Соціальні комуні­кації, Вип. 1 (52). С. 281-287. URL: http://nz.uad.lviv.ua/static /media/1-52/36.pdf. Компанцева Л. Ф. Лінгвістична експертиза соціальних мереж : підручник. Київ: НА СБУ, C. 268-269. Лапаєв Ю. Контргра. Як зупинити російські фейки. URL: http://tyzhden.ua/Society/184903. Мудра І. Поняття «фейк» та його види у ЗМІ. Теле- та радіожу- рналістика. № 15. С. 187. URL: http://publications.lnu.edu.ua /collections/index.php/teleradio/article/viewFile/694/699. Саприкін О. А. Фейк як інструмент інформаційної війни проти України. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 1. С. 87-94. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2016_1_15. Снітко О. Проекти тотального зомбування в інформаційному просторі України. Інформаційна безпеки людини, суспільства, держа­ви. №1 (21). С. 207-215. URL:file:///C:/Users/HOME/Downloads /iblsd_2017_1(21)__26.pdf. Черниш Р. Ф. Фейк як один із інструментів негативного впливу на національну безпеку України в умовах ведення гібридної війни. Часопис Київського університету права. 2019/2. С. 109-114. Яковлев В. Бойова пропаганда: жертви серед нас. URL: https://www.umoloda.kyiv.ua/number/0/2010/104292/. Allcott, H., & Gentzkow, M. Social Media and Fake News in the 2016 Election. Journal of Economic Perspectives 31, 2017. №2: 211-36. URL: https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/jep.31.2.211. Baym, G. The Daily Show: Discursive Integration and the Reinvention of Political Journalism/ Political Communication 22, 2005. N 3: 259-276. Graan A., Hodges A., Stalcup M. Conversation on Technology, Trust, and Publics in an Age of Mass Disinformation. UNDERSTANDING "FAKE NEWS": A BIBLIOGRAPHIC PERSPECTIVE. Fake News and Anthropology: A Conversation on Technology, Trust, and Publics in an Age of Mass Disinformation. URL: https://polarjournal.org/2020/02/16 /anthropology-and-fake-news-a-conversation-on-technology-trust-and- publics-in-an-age-of-mass-disinformation/. Lewandowsky, S., Ecker, U. K., & Cook, J., Beyond Misinformation: Understanding and Coping with the “Post-truth” Era. Journal of Applied Research in Memory and Cognition. 6, 2017.№ 4. С. 353-69. Mihailidis, P., & Viotty, S. Spreadable Spectacle in Digital Culture: Civic Expression, Fake News, and the Role of Media Literacies in “Post­fact” Society. American Behavioral Scientist 61, 2017. № 4. С. 441-54. Narvaez, D. Moral Complexity: The Fatal Attraction of Truthiness and the Importance of Mature Moral Functioning. Perspectives on Psychological Science, 2010. № 2:163. Andrew Park, Matteo Montecchi, Cai ‘Mitsu' Feng, Kirk Plangger, and Leyland Pitt Defence Strategic Communications. Vol. 8. Autumn 2020. RIGA.8.4., P. 141-172. Tandoc Jr, E. C., Lim, Z. W., & Ling, R. Defining “Fake News: A Typology of Scholarly Definitions Digital Journalism 6, 2018. № 2. Р. 137-53. Khaldarova, I., & Pantti, M. Fake News: The Narrative Battle Over the Ukrainian Conflict, Journalism Practice 10, 2016. № 7. Р. 891-901.ukфейкгібридна війналінгвістичний виміркогніти- вний впливтехнологіяновиниfakehybrid warlinguistic dimensioncognitive influencetechnologynewsСтаття