Сайко, Михайло АнатолійовичМихайло АнатолійовичСайко0009-0004-6984-9157Сайко, Катерина ОлегівнаКатерина ОлегівнаСайко2025-05-122025-05-122024Сайко К.О., Сайко М.А. Сліпий перекладацький експеримент: крізь терни до якости. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2024. № 3(210). С. 265-273.10.32782/2522-4077-2024-210-38https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6446У статті представлено критичний погляд на дескриптивно-квантитативні та деякі парадигмальні підходи до перекладознавчих розвідок. Описано та обґрунтовано новий методологічний підхід до провадження досліджень – сліпий перекладацький експеримент. Він спрямований на об’єктивне оцінення індустрійної якости перекладу, за якого надавачі перекладових послуг не знають, що переклад аналізуватимуть крізь перекладознавчу, а не замовницьку чи споживацьку оптику. Запропонована модель експериментально-емпіричного та, з огляду на передбачені прескриптивні висновки, застосовного дослідження складається з чотирьох послідовних фаз: проєктування, збирання, оцінювання та завершення. Кожна фаза докладно описана з акцентом на ключових операціях та їхніх особливостях. Увесь дослідний процес передбачає виконання 15-ти операцій. Наголошено на необхідності мислити нелінійно та за потреби відмовитися від надмірної алгоритмізації деяких кроків. Новаторським аспектом дослідження є фокус на колективних надавачах перекладових послуг, зокрема агенціях, роботи яких (приміром, непублічні тексти, а надто галузеві тексти з високим ступенем фаховомовности) часто лишаються поза увагою академічних досліджень. Понад то, учасниками експерименту можуть бути індивідуальні надавачі перекладових послуг, а також додаткові виконавці (викладачі перекладу, студенти та знавці відповідної мовної пари). Склад учасників експерименту (колективних/індивідуальних), їхня кількість і характеристики, а також перекладове замовлення залежать від евристичних гіпотез дослідника. Провадження сліпого перекладацького експерименту та оприлюднення його результатів, посеред того й надання публічного доступу до емпіричної бази, передбачає взяття до уваги етичних аспектів, пов’язаних з усіма учасниками експерименту та иншими причетними особами. Методологічний підхід сприятиме виявленню універсалій перекладу та проблемних явищ у підготовці перекладачів, а тому уможливить удосконалення практичної перекладацької діяльности. Автори переконані, що підхід має потенціял стати сполучною ланкою між стратегічним запіллям (теорією) та фронтом (практикою).The article presents a critical view of descriptive-quantitative and some paradigmatic approaches in translation studies research. It describes and justifies a new methodological approach to conducting research – the blind translator experiment. The method aims to objectively evaluate the industrial translation quality without translation service providers knowing that their work will be analyzed through a translation studies lens rather than a client or consumer perspective. The proposed experimental-empirical research model, crafted to yield applicable prescriptive conclusions, comprises four phases: design, collection, evaluation, and completion. Each phase is described in detail, focusing on key operations and their features. The entire research process involves 15 operations. The authors emphasize the importance of non-linear thinking and avoiding over-algorithmization in certain stages. An innovative aspect of the research is its focus on collective translation service providers, particularly agencies whose work (e.g., non-public texts, especially highly specialized texts) often remains outside the scope of academic research. Moreover, individual translation service providers and additional performers (translation teachers, students, and bilingual domain experts) can participate in the experiment. The composition of experiment participants (collective/individual), their number and characteristics, as well as the translation order depend on the researcher's heuristic hypotheses. Conducting a blind translator experiment and publishing its results, including providing public access to the empirical base, requires consideration of ethical issues related to all experiment participants and other involved individuals. The methodological approach will contribute to identifying translation universals and problematic phenomena in translator training, thus enabling the improvement of practical translation activities. The authors believe that this approach has the potential to bridge the gap between the rear (theory) and the front (practice).ukметодологія перекладознавчих дослідженьекспериментальне перекладознавствомодель перекладознавчого дослідженняіндустрійна якість перекладуоцінення якости перекладуСтаття